Науковці і підприємці йдуть інноваційним шляхом розвитку — відстають ті, хто має заохочувати їхню роботу
Курс — відродження промисловості
За ініціативою Київського національного університету технологій та дизайну два роки тому було створено Київський освітній інноваційно-технологічний кластер легкої промисловості. Крім навчального закладу, до нього увійшли виробничі підприємства і міськрада. По суті, керівництву міста ініціатори на тарілці піднесли шлях розв’язання багатьох проблем столиці. Адже запропонували шість науково-інвестиційних проектів. Усі вони мали наукове інноваційне забезпечення. Для втілення в життя були кадри і виробничі потужності. А проекти передбачали енергоефективні технології, виробництво взуття спеціального призначення, засобів індивідуального бронезахисту, спецодягу і шкільної форми.
То були не наміри, не плани. Виготовляється реальна продукція, яка знаходить попит не лише в Україні, а й за кордоном. Усе це демонструвалося на виставках, які організовував кластер. Зокрема, одну з них було присвячено екіпіруванню армійців. Чого там тільки не було! І постійно чулось: «Чому таких виробів не видно у військах?». Не замовляють, перевагу віддають зарубіжним товарам, — чули у відповідь. Тим часом представник кластера, засновник ТзОВ «Український Взуттєвий Альянс» Геннадій
Косміна демонстрував «берці», сотні тисяч яких закуповує Англія, і це не виняток. Іншу виставку організовували спеціально для депутатів Київміськради, які проводили виїзне засідання в КНУТД, присвячене вивченню роботи кластера. «Оригінально, надійно, за доступними цінами, не поступається зарубіжним аналогам!» — такими були відгуки. Голова постійної комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики Олександр Бродський високо оцінив роботу кластера та пообіцяв всіляко сприяти його роботі. При цьому наголосив, що всі пропозиції його учасників врахують.
Представники влади зауважили, що з 4,5 млрд грн, які витрачає міська влада на закупівлю промислової продукції для потреб столиці, лише на один мільярд її виробляють у Києві. Отож столиця втрачає робочі місця. Частково «чорну діру» кластер має потенціал закрити. Час показав, що потенціал і можливість його реалізувати — не одне й те саме.
«Невже мало стукаємо?!»
Нещодавно на засіданні ради кластера підбивали підсумки роботи за минулий рік.
— Зроблено чимало, — сказав заступник голови кластера, генеральний директор ПАТ «Чинбар» Віктор Ліщук. — Переважно не завдяки, а всупереч засиллям влади. Адже кожне досягнення — то результат співпраці ентузіастів. Кластер витримав перевірку часом, продемонстрував свій інноваційний характер. Я впевнений, що саме кластерна форма організацій допоможе повернути столичним підприємствам втрачений ринок. Київ такий інструмент отримав. Однак не досить його мати. Його треба ефективно використовувати. На жаль, саме на цьому етапі й виникають проблеми.
Одну з них конкретизувала директор ТОВ «Дана-Мода» Людмила Іванова. За її словами, просувати на ринок вітчизняну продукцію влада має через державні і комунальні програми. Слід віддати належне заступнику директора департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Анатолію Багану, який багато зробив для того, аби піти саме цим шляхом. Було розроблено цільову програму розвитку легкої промисловості (до речі, за участю КНУТД). Нею, зокрема, передбачалося виділення 500 мільйонів гривень на закупівлю продукції столичних підприємств для комунальних підприємств. Саме настільки було б зменшено витрати міського бюджету для закупівлі завезеної продукції.
І що ж депутати, які обіцяли кістьми лягти на підтримку столичної легкої промисловості? Ходу добрій справі не дали. Виходить, депутати не зацікавлені у створенні в столиці додаткових робочих місць, наповненні і раціональному використанні бюджету?
— Оскільки ситуація в столиці щодо підтримки легкої промисловості та інноваційного шляху розвитку нас не задовольняє, звертатимемося до уряду, — заявив заступник голови кластера Віктор Ліщук. — Невже ми так мало стукали?...
— Так, здаватися не будемо, — казав й Анатолій Баган, і така позиція — у всіх членів кластера.
Переконувати слід результатом
Науковий супровід усіх інноваційних проектів, які здійснює кластер, забезпечує Київський національний університет технологій та дизайну. Тут розробляють технології, що допомагають бізнесу краще працювати. Тепер бізнес і науку поєднала ще й робота з подолання стереотипів і системи, яка гальмує впровадження в місті інновацій.
— Усе старе саме не змінюється, — зауважив академік НАПН України, ректор КНУТД Іван Грищенко. — Ми напрацювали потрібний місту досвід оновлення. І за нами — майбутнє.
Дивно, але факт. Кластери діють і підтримуються місцевою владою в багатьох областях, але Київ, де умови для цього найкращі, — аутсайдер. Звернімо увагу ще на одне. Кластери створюють і розвивають ентузіасти. Законодавства відповідного немає. І це при тому, що Президент України неодноразово ставив завдання про кластеризацію економіки. На законодавчому рівні для цього нічого не зроблено. Отож наша робота — ще й виконання ролі першопрохідців. Ми напрацьовуємо майбутнє. Отже, владу і суспільство маємо перепланувати результатами роботи. Слід зазначити: без кластерної форми організації праці Україні не увійти рівноправним членом у європейський простір.
Поки що уже вдруге (через рік після клятви, що депутати врахують усі пропозиції учасників кластера) учасники кластера знову звернулися до Київміськради з проханням виділити для кластера приміщення, в якому реалізовуватиметься продукція та пропагуватиметься нова форма співпраці науки, бізнесу і влади...
