Нововведення уряду у сфері субсидій за житлово-комунальні послуги запроваджено для того, аби зменшити кількість претендентів на відшкодування. У цьому переконаний директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста», експерт з питань ЖКГ Олександр Сергієнко.
Під час прес-конференції у Києві експерт проаналізував оновлені правила, що набирають чинності з наступного опалювального сезону. Зокрема, за планами уряду, відбудеться монетизація субсидій на рівні споживачів, тобто їх видаватимуть «живими» грошима. «Це означає, що їх отримувачі можуть залишати собі зекономлені в результаті ощадливого споживання кошти», — сподіваються в уряді.
Проте О. Сергієнко резонно нагадує, що більшість українців користуються центральним опаленням і живуть у будинках з вертикальною зборкою. Тому зекономити на опаленні (а це найбільша стаття витрат) неможливо.
Крім того, під час призначення субсидії враховуватимуть матеріальне становище родини. Якщо у власності сім’ї є автомобіль, якому менш як п’ять років, — крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення, — субсидію не призначатимуть.
Ця, на перший погляд, логічна норма, на думку О. Сергієнка, може спричинити багато несподіваних проблем. «Складність роботи у соціальній сфері полягає у тому, що у людей бувають дуже різні випадки, і встановлені для всіх без винятків правила б’ють по значній кількості українців, — коментує цю новацію О. Сергієнко. — Наприклад, чоловік помер, а дружина залишилася з автомобілем. Що робити? Продати машину? Тобто треба позбавити себе певного блага, щоб отримати субсидію. Але найгірше, що субсидію вона у такому разі все одно не отримає, бо матиме одноразовий дохід на суму понад 50 тисяч. Тобто людей свідомо штовхають у бідність».
Субсидію також скасують, якщо площа квартири власника перевищує 120 кв. метрів, а будинку — 200 кв. метрів. (ця норма не стосується дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей). Утім, таке нововведення й так здається дивним, бо субсидію, які і раніше, розраховують за нормативом: на одну особу 49 кв. метрів, на двох — 62,5 кв метрів, на трьох — 76. «Навіщо врізати ці можливості, якщо людям і так більше, ніж за нормативами, не нарахують?» — дивується експерт, який вбачає у цьому «швондерівську» логіку: чи не забагато кімнат у професора?
У випадку проживання безробітних осіб субсидію надаватимуть тим, хто офіційно зареєстрований у службі зайнятості. Тим, хто працює без оформлення в Україні чи за кордоном, органи соцзахисту автоматом рахуватимуть дохід у три прожиткові мінімуми — 5286 гривень. «Раніше було два прожиткові мінімуми, — нагадує Сергієнко. — А середня зарплата в Україні 8300 гривень. Тобто беруть 60—70 відсотків середньої зарплати в Україні і вважають, що непрацююча особа має такий дохід. Звідки вона його має? Це цинізм вищого ґатунку».
Окрім того, субсидіантів змусять афішувати доходи від оренди майна, зокрема, від здачі в оренду квартири.
Підсумовуючи, експерт закликає уряд фокусуватися не на «закручуванні субсидійних гайок», а на тому, як реально дати можливість українцям економити на житлово-комунальних послугах. А саме: більше заохочувати енергоощадність, встановлення теплових лічильників і зменшити бюрократичні процедури.
Тетяна ПАСОВА.
