Днями під егідою Міністерства юстиції України у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса відбулося засідання круглого столу «Удосконалення правового регулювання оцінки майна і майнових прав. Оцінка землі. Професійна експертиза і оціночна діяльність». Жива дискусія професіоналів, науковців, експертів окреслила найгостріші питання цієї правової сфери, які потребують якнайскорішого розв’язання.

Харківський НДІСЕ — одна з найстаріших державних судово-експертних установ Міністерства юстиції України, що виховала багатьох знаних науковців та практиків у галузі судової експертизи і криміналістики.

Законодавці готові до продуктивного діалогу

Круглий стіл зібрав поважних фахівців: докторів і кандидатів юридичних та технічних наук, представників Головного територіального управління юстиції України у Харківській області, адвокатів, судових експертів, підприємців.

Засідання круглого столу відкрив перший заступник директора Харківського НДІСЕ, доктор юридичних наук, доцент Олег Угровецький:

Олег Угровецький.

— Питання з удосконалення правового регулювання оцінки майна і майнових прав, оцінки земель є досить актуальними для політиків, економістів, правників та науковців. Тому важливого значення набувають саме такі заходи, як наш круглий стіл. Адже професійність експерта залежить від поглиблення наукових знань, що є метою нашого заходу, — зазначив він.

Учасників зібрання привітав народний депутат України, голова підкомітету з питань приватизації державного і комунального майна, націоналізації, реприватизації, банкрутства, застави, лізингу, концесії, оренди, розподілу продукції, управління майном, що перебуває у державній чи комунальній власності, Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, кандидат юридичних наук Анатолій Денисенко:

Анатолій Денисенко.

— Нині законодавча база, на основі якої ведеться робота з оцінки майна та майнових прав, дещо застаріла, бо діє ще з 2001 року. Певна річ, що за 17 років у цьому законодавстві виявлено немало недоліків. Наш комітет і депутатський корпус готові уважно вислухати рекомендації, а надалі й виступити із законодавчою ініціативою та внести відповідні зміни до законодавства. На мою думку, оціночна діяльність дуже важлива не тільки під час судової експертизи, вона вкрай необхідна для економіки. Ринок не може розвиватися, якщо не має базових точок відліку. Вартість того чи іншого майна є основою для прийняття рішень інвесторами, бізнесменами і, певна річ, контролюючими органами.

Також важливо виокремити таке середовище професійних оцінювачів, аби вартість регулювалася не тільки законодавством, а й ринковими умовами. Я маю надію, що у найближчий час ми зможемо вивести цю роботу на новий рівень. Виходьте з ініціативою на наш комітет, — закликав народний депутат.

Основною темою круглого столу стало обговорення проблемних питань законодавчого регулювання оціночної діяльності; тенденцій розвитку нормативно-грошової оцінки земель та незалежної оцінки земель в Україні; оцінки вартості акцій підприємств на сучасному етапі розвитку судових експертиз; визначення матеріального збитку, завданого власнику майна; загальнооціночних методів витратного підходу при визначенні орієнтовної вартості будівництва складних об’єктів тощо.

Одним із організаторів круглого столу, як ми вже наголошували, виступило Міністерство юстиції України. «Новації у сфері оцінки майна: проблемні питання практики» — це основні наукові розробки Державного секретаря Міністерства юстиції, заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук Ганни Буяджи. Головні положення її доповіді у Харкові розкрив Анатолій Селіванов — дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

Анатолій Селіванов.

Аналізуючи новації та ініціативи Міністерства юстиції, він навів низку проблем, пов’язаних з правовим регулюванням оцінки майна та майнових прав під час проведення оціночних будівельних, товарознавчих та земельних експертних досліджень. Наглядно продемонстрував, як виявити та систематизувати проблеми, які становлять перешкоди, що впливають на достовірність та обґрунтованість висновків. «Таким чином у Міністерстві визначили найбільш важливі проблеми, з якими протягом останнього часу стикаються судові експерти та оцінювачі у своїй практичній діяльності під час виконання оціночних досліджень, — зазначив доповідач.

Зупинимося на основних із них.

Необхідно розширювати межі використання міжнародного досвіду

Перш за все існує багато проблем методичного забезпечення оціночної діяльності. Вона регулюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та на підставі чотирьох Національних стандартів, які не переглядались більше 15 років. Оцінювачі та судові експерти працюють на базі застарілих методичних даних, що не відповідають міжнародним вимогам. Необхідно більш оперативно розробляти національні стандарти оцінки, сміливіше використовувати міжнародні стандарти оцінки (МСО), оскільки в Україні у цьому напрямі робляться лише переклади цих стандартів.

Стосовно проблем застосування МСО за наявності національних стандартів або за їх відсутності, у сучасних умовах оцінювач і судовий експерт змушені в своїх дослідженнях керуватися часто застарілою національною нормативною та науково-методичною базою. Це робить результати їх досліджень невідповідними до реальних умов та передового більш досконалого зарубіжного досвіду. Виникає необхідність розширити межі використання міжнародного досвіду та науково-методичного забезпечення.

Щодо оцінювачів і судових експертів, то тут виникають проблеми кадрового забезпечення. Багато нарікань на те, що оцінювачем може бути будь-який громадянин, що має яку завгодно вищу освіту.

Очевидно настав час встановити такі вимоги, коли оцінювати нерухомість може тільки інженер-будівельник або архітектор, машини та обладнання — механік або технолог, товари в обігу — товарознавець, а права на музичні твори — музикознавець. Натомість в Україні зараз музикант може оцінювати машини та обладнання, а інженер-технолог — права на музичні твори.

На погляд Міністерства юстиції, треба ввести вихідні вимоги з точки зору базової освіти оцінювача. Для судових експертів такі вимоги є більш обґрунтованими, оскільки у них має бути саме відповідна вища освіта. Для підвищення рівня якості судових експертиз недостатньою є вимога використовувати методичні основи закону про оцінку, а бажано мати сертифікат оцінювача — фахівця з досліджуваної проблеми.

Варто визначити єдине відомство, яке буде здійснювати оцінку нерухомості

Поглиблено слід вивчити й проблему відомчої відособленості та суперечливості нормативно-правової бази. Різна відомча підлеглість для різних компонентів одного й того самого об’єкта нерухомості вносить безліч штучних труднощів як для користувачів об’єктів нерухомості, так і для оцінювачів та експертів, які проводять відповідні дослідження.

Необхідно якомога скоріше на законодавчому рівні визначитись, яким єдиним відомством повинне здійснюватися методичне регулювання оцінки нерухомості. Існує також проблема нечіткості та суперечливості нормативних дефініцій. І оцінювачу, і судовому експерту в своїх дослідженнях постійно доводиться використовувати поняття та їх визначення, що відображені в нормативних документах. Суперечливість в їх визначеннях може призвести, і часто призводить, до помилкових висновків. Тому і оцінювачу, і судовому експерту, і особливо розробникам нормативних документів необхідно володіти і використовувати в своїй діяльності методи формально-логічного дослідження достовірності, повноти і несуперечності визначення формулювань.

Нині назріла суттєва необхідність розробки та впровадження масової оцінки для різноманітних цілей (оподаткування, оренди тощо) замість ринкової вартості. Але для цього має бути проведена велика підготовча методична робота, з використанням міжнародного досвіду, щоб не повторювати помилки минулого.

Стосовно характеру висновків пд час визначення ринкової вартості, то саме вона в оціночній практиці є основоположним поняттям. Висновок про ринкову вартість має ймовірнісний характер, що ускладнює її використання у судовій практиці. Тому доцільність використання ринкової вартості в процесі судових експертних досліджень є вельми спірною та обмеженою, оскільки, виходячи з НС-1, висновок про ринкову вартість завжди носить імовірнісний характер.

Слід зазначити, що на сучасному етапі вбачається й проблема науково-методичного забезпечення експертної та оціночної діяльності. Експертна оціночна діяльність базується на принципах і методичних підходах з використанням ринкової інформації. Найважливішим критерієм достовірності та обґрунтованості оціночної діяльності є дотримання принципів, методичних підходів і максимального задоволення сторін ринку. Звідси випливає необхідність дотримання принципу найбільш ефективного використання об’єктів нерухомості. Аналіз методичних підходів і видів вартості під час виконання судових експертних досліджень показує, що це містить свої протиріччя із завданнями судової експертизи, головними критеріями яких є обґрунтованість, доказовість і категоричність висновків.

Актуальною залишається проблема застосування ринкової вартості

Особливу увагу варто приділити проблемі, пов’язаній з об’єктами дослідження у вигляді звітів про оцінку та рецензії на звіт. Ці об’єкти є порівняльно-новими об’єктами судових експертиз. Причому потреба в таких експертизах є досить частою. При оцінці, як правило, виникають суперечності між сторонами ринку, що часто призводить до судового розгляду, а значить до необхідності таких експертиз. За відсутності об’єкта нерухомості або будь-яких вихідних даних об’єктом експертизи може бути звіт про оцінку майна. Практика свідчить, що мають місце багато випадків протиріч у рецензіях між виявленими зауваженнями та висновками рецензента.

Не менш актуальною є проблема застосування ринкової вартості судовими експертами під час проведення оціночно-будівельних експертиз за спеціальністю 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд». Істотні відмінності між поняттями ринкова й оціночна вартість у національних стандартах оцінки призводять до суттєвих наслідків. Поняття «оціночна вартість» містить суперечності в нормативних документах, пов’язаних із судовою експертною та оціночною діяльністю. Формальне розкриття протиріч між цими поняттями ставить під сумнів можливість визначення видів вартості, відмінних від «оціночної», яка визначається судовими експертами за певним алгоритмом. Судові експерти, які проводять вартісні дослідження, повинні бути сертифіковані у таких видах вартості, як кошторисна та ринкова.

Саме вищезазначені проблеми спричиняють помилки у звітах про оцінку та рецензії. Найбільш значущими зауваженнями є недостатнє обґрунтування поправок і облік ринкових умов. Ігнорування дотримання та недостатнє обґрунтування принципу найбільш ефективного використання часто призводить до помилкових результатів в оцінці. Систематизація помилок у Звітах про оцінку є особливо важливою, якщо звіт є об’єктом судової експертизи.

Разом з тим наведені проблеми та їх аналіз, на думку фахівців, не є вичерпними і включають ті, що найбільш часто зустрічаються в практичній діяльності оцінювачів та судових експертів. Видається, що спільнота судових експертів та оцінювачів має здійснювати більш тісний контакт у розглянутих дослідженнях, зокрема, виступати з відповідними ініціативами про вдосконалення правового забезпечення.

Саме всі ці проблеми потребують подальшого вдосконалення як з боку органів законодавчої влади, так і з боку практикуючих фахівців.

Сьогодні час вимагає від науки нових рішучих ідей

— Уперше в Україні організатори такого круглого столу, — наголосив Анатолій Селіванов, — кафедра криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, безумовно, Міністерство юстиції — головний активатор нашого ентузіазму на сьогодні. Проведення круглого столу дає можливість говорити, що саме наука стимулює законодавця відчути, як бути з організацією правової системи. Адже сьогодні деяким законам — 15—20 років. Це закони першого покоління, вони не можуть існувати в сучасних умовах, регулювати суспільні відносини. Результат, на який сьогодні очікує суспільство, — ефективність державного управління, судової влади, експертизи, яка зараз виступає проміжним і основним елементом у системі забезпечення прав осудності всіх рішень або правильності прийняття управлінських рішень. І ми бачимо, що у нас нинісправді склалася система спеціалізованої експертизи. Але законодавство про оцінку і оціночну діяльність, про оцінку земель — сьогодні найактуальніше питання в цьому спектрі правового регулювання. Наша мета — привернути увагу законодавців до проблеми, яка дуже гостро стоїть, аналізувати в системному порядку наше законодавство, а це зміни до законів або ж ухвалення законів другого покоління, оскільки триває демодернізація самої конституції.

Сьогодні час вимагає від науки нових рішучих ідей, ми не можемо замикатися на догмі права. Ми повинні говорити про технологічне законодавство. І саме це стосується експертної діяльності. Будь-яке судове рішення, воно сьогодні крім, безумовно, аргументів права, має бути підкріплене і певною експертизою, яку проводять фахівці, маючи спеціальні знання. Криміналістична, будівельна, санітарна, технічна експертизи — це все є. Але сьогодні йдеться про правову експертизу. Це новела, і в Кодексі адміністративного судочинства прямо сказано про те, що дає можливість побачити спектр знань і вийти на рівень праворозумінь у сучасному порядку, як це вимагає суспільство, щоб забезпечити права і свободи людини. Квінтесенція нашої зустрічі — це розуміння, наскільки наша експертна діяльність, наскільки наші незалежні експерти відповідають критеріям об’єктивності сучасних технологій. Зняття мораторію на реалізацію земель сільськогосподарського призначення теж слугувало поштовхом для нашого круглого столу, адже до цього слід готуватися, для цього слід порушувати ці питання. Без експертизи, без інвентаризації земель неможливо досягти їх грошової і нормативної оцінки. Наше завдання, як вчених та практиків, — допомогти органам, які цим займаються. Вони чекають від нас відповідних пропозицій. При цьому мають бути враховані як національні, так і світові стандарти оцінки.

Створення повноцінного ринку землі викликає багато різних застережень і домислів

— Питання створення в Україні повноцінного ринку землі сьогодні викликає багато різних застережень і домислів щодо можливих наслідків цього процесу, — відзначила Тетяна Єгорова, начальник Головного територіального управління юстиції у Харківській області. — Різні політичні сили по-різному ставляться до цієї проблеми. Прихильники вільного продажу землі сільськогосподарського призначення заявляють, що обстоюють ринкові цінності та право селян розпоряджатися власним майном. Інші наголошують на неприпустимості скасування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Не вдаючись до полеміки «за» чи «проти» створення в Україні повноцінного ринку землі, зазначу, що цьому питанню притаманна й інша, не менш важлива складова — проведення нормативної грошової оцінки земель. Адже порушення правил проведення оцінки земель призводить не тільки до неправильно визначеного капіталізованого рентного доходу, а й породжує корупційну складову у цій сфері. Тому питанню розвитку нормативної грошової оцінки земель в Україні необхідно приділити особливу увагу.

Тетяна Єгорова.

Сьогодні, згідно із чинним законодавством, нормативна грошова оцінка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки, визначеним за встановленими і затвердженими нормативами. НГО використовується також для визначення розмірів земельного податку, орендної плати, державного мита, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Багаторічний досвід застосування оцінки як бази оподаткування показує, що покладені в основу нормативної грошової оцінки методичні підходи не завжди відповідають сучасним уявленням про вартість землі й не створюють належних умов для ефективного та об’єктивного оподаткування у цій сфері.

Сьогодні набула чинності нова Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831. На думку експертів, запропонована методика дає змогу врахувати всі необхідні норми для того, щоб сформувати оновлену систему оподаткування у земельній сфері, адже вона покликана показати об’єктивну вартість землі при використанні в аграрному виробництві. Втім, на мою думку, вказана методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення містить низку недоліків.

Крім того, незважаючи на те, що нова методика почала діяти, застосовувати її на практиці неможливо, доки профільне міністерство — Міністерство аграрної політики — не прийняло свої нормативно-правові акти з цього приводу. Також у фахівців аграрного сектору залишається ще безліч питань до самої методики розрахунку, до об’єктивності тих оціночних показників, які вони внесли. Представники аграрної науки — НААН — пропонували дещо інші концепції розрахунку цієї вартості. Так, перша базувалася на обрахуванні рентного доходу на земельних ділянках, на яких проводилися досліди Інституту ґрунтознавства й агрохімії та про які є інформація щодо відносної родючості. Друга методика ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О. Н. Соколовського» розраховувалася за рівнем гумусу, яка виходила з показників у доларовому виразі. Це набагато більші величини, ніж ті, котрі були використані у наявних методиках. Тому Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення потребує суттєвого удосконалення в частині розробки диференційованого для областей України коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі.

Зазначу, що це не всі проблемні питання, які стосуються нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Існує низка проблем, пов’язаних із діяльністю самих оцінювачів — експертів з питань оцінки земельної ділянки, наприклад, у частині обмеженості їх доступу до інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки, адже власники такої інформації відповідно до Закону України «Про інформацію» мають право таку інформацію не надавати.

Над цією проблематикою можна дискутувати тривалий час і можна дійти різних висновків, втім зазначу, що земля — є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави, тому будь-яка земельна реформа не повинна йти врозріз національним інтересам, і передусім, інтересам українського народу.

Звіти про оцінку нерідко закінчуються кримінальними провадженнями

— У головній доповіді говорилося про розгляд дисциплінарних питань, що пов’язані з професійною оціночною діяльністю, — каже Світлана Євдокименко, доктор юридичних наук, член Екзаменаційної комісії з оцінки об’єктів у матеріальній формі та оцінко цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, зокрема, прав на об’єкти інтелектуальної власності ФДМУ, голова громадської організації «Всеукраїнська спілка оцінювачів землі». — Повинна зазначити, що порядок анулювання сертифікатів і їх поновлення — це компетенція ФДМУ. До повноважень екзаменаційної комісії належить прийняття рішень щодо фізичних осіб, а саме прийняття рішення про видачу або позбавлення кваліфікаційних свідоцтв. Щодо статистики розгляду справ професійної оціночної діяльності можу сказати, що за 2013 рік було розглянуто 35 справ, з них позбавлені кваліфікаційних свідоцтв всього три особи. У 2017 році розглянуто 95 справ і анульовано 21 кваліфікаційне свідоцтво.

Світлана Євдокименко.

Останнім часом таке питання, як якість звітів про оцінку, є дуже актуальним і надто важливим. Є чимало кримінальних проваджень з цього приводу. Позбавлення кваліфікаційного свідоцтва про надання послуг оцінки настає у разі отримання Фондом державного майна України скарги, яка містить аргументовані підстави. До звернення додаються звіт про оцінку та інші документи.

Питання визначення вартості акцій підприємства залишаються злободенними

— Питання визначення вартості акцій підприємства і сьогодні залишаються актуальними. Про це свідчить велика кількість звернень до Харківського НДІСЕ ім. М. С. Бокаріуса, — каже Роман Каплін, завідувач лабораторії вищезазначеного закладу, заслужений будівельник України. — Визначення вартості акції — є комплексним дослідженням, до якого мають буди залучені фахівці зі знаннями бухгалтерської документації, діяльності підприємства та знавці будівельної справи.

Роман Каплін.

Складовою ланкою фінансової системи держави є ринок цінних паперів, які відіграють важливу роль в економіці країни. Хочу зазначити, що раніше була затверджена експертна спеціальність 16.1 «Оцінка майнових комплексів, паїв та цінних паперів». Але наказом Міністерства юстиції України вона була скасована. При цьому потреба у визначенні акцій підприємства не відпала, навпаки, кількість звернень лише збільшилась.

Нині у нашому інституті призначена низка таких досліджень, призначених різними органами. Наразі розроблена методика комплексних експертних досліджень оціночної вартості акцій підприємства. Ця методика зареєстрована в реєстрі методик.

Оцінка вартості акцій підприємства — це комплексний вид дослідження, я вважаю, що необхідно опрацювати цілий пласт документації, яка впливає на кінцевий результат.

Ми живемо в епоху тотального оцінювання

— Ми живемо в епоху тотальної оцінки: оцінюємо ми, оцінюють нас, — влучно відзначив Семен Стеценко, головний редактор журналу «Публічне право», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України. — Оціночна діяльність є важливим зрізом діяльності життя в суспільстві. Власник — важливий елемент суспільства. Держава повинна захищати власника, а він повинен належним чином зберігати власність.

Семен Стеценко.

Лише згадаймо ті шалені темпи приватизації, які були на початку 90-х років. На сьогодні цього, здавалося б, немає. Але значна частина активів держави перебуває на тому етапі, коли вона буде приватизована, і є надія, що елементи приватизації будуть іншими. І суспільне очікування буде іншим, ніж це було на початку 90-х.

Роль та значення ЗМІ полягає у можливості донести думки знизу і зверху. Наприклад, коли у людини беруть коментар, яка вважає, що її права порушують чи обмежують. Такі люди без жодного шансу на успіх намагаються довести, що справедливість на їх боці. До 80 % відсотків ЗМІ належать комусь, або це владні інституції, або це бізнесове коло. Тому ЗМІ повинні доносити думки і зверху.

Наразі ЗМІ намагаються відтворювати користь оцінки майна, землі та є елементом право- просвітної діяльності тих структур, які займаються оцінкою майна. Але ЗМІ повинні пояснювати і звичайному громадянину, з якою метою робиться ця оціночна діяльність.

Алла КОСАРЄВА, Микола КОСИЙ.
Фото Михайла КУЧНЄВА.