Колись, на початку 90-х років минулого сторіччя, в Національному університеті фізичного виховання і спорту була традиція: футбольний колектив, сформований із числа випускників-іноземців, зустрічався на полі НСК «Олімпійський» з командою журналістів «Пресинг». Одного разу перед таким матчем відомий викладач, арбітр і тренер Віктор Догодайло привів двох юнаків. І сказав, що вони судитимуть поєдинок.
То були брати Шамичі — судді-початківці: 21-річний Олександр і на два роки молодший Віталій. Ніби це було вчора — а вже минула ціла вічність. І, слід сказати, брати зробили чудову кар’єру в футбольному суддівстві.
Особливо старший. Він працював на 87 матчах в українському елітному дивізіоні, 168 — Першої та Другої ліг, 27 поєдинках Кубка країни. А ще обслуговував 40 міжнародних зустрічей (мав категорію помічника рефері ФІФА).
Свій шлях у футболі починав у дитинстві, закінчив столичну футбольну школу міськвно. Першим його тренером був відомий дитячий селекціонер Григорій Матієнко, котрий свого часу знайшов Олександра Шовковського, Сергія Федорова та ще багатьох майбутніх майстрів.
Тепер Олександр Миколайович — член комітету арбітрів ФФУ і голова комітету арбітрів Федерації футболу Києва, спостерігач арбітражу матчів чемпіонату української Прем’єр-ліги. За плечима — багаторічна праця в різних підрозділах ФФУ.
— Який ваш найпам’ятніший матч?
— Фінал Кубка України-2009 на «Дніпро-Арені», коли зустрічалися «Ворскла» і «Шахтар». Полтавчани тоді сенсаційно виграли — 1:0.
— А в житті були важкі моменти?
— У кожної людини бувають злети і падіння. Не вдаватимуся в деталі, але мене в скрутну хвилину підтримали і морально, і конкретними діями чудові люди, зокрема, журналісти «Голосу України». Про це із вдячністю пам’ятатиму завжди.
— Україна в різні часи славилася футбольними арбітрами. Були видатні особистості — Микола Балакін, Костянтин Вихров, Мирослав Ступар, Микола Кірсанов, Михайло Кусень, Леонід Арановський та інші. Чи можлива тепер поява у нас фахівців такого рівня?
— Усе залежить від чемпіонату України. Що більше матимемо сильних поєдинків, то якіснішим буде арбітраж. Мабуть, слід сказати, що справу своїх дідів і батьків досить успішно продовжують Євген і Віталій Арановські. Дуже сильний арбітр Микола Балакін-молодший, котрий має великий потенціал для зростання. Він зможе вийти на найвищий міжнародний рівень. Але за умови проведення більшої кількості матчів національного чемпіонату з гострими протистояннями.
Тепер, на жаль, наш чемпіонат значно слабкіший, ніж турніри 1990-х років і початку 2000-х. Я не можу сказати, що впав рівень суддівства. Але він має пряму залежність від рівня чемпіонату. Хоча можу стверджувати, що в окремих зустрічах арбітри мають ліпший рівень підготовки, ніж футболісти.
— У нас хто завгодно намагається вішати ярлики на футбольних суддів...
— Скажу банальну фразу: судді — теж люди і припускаються помилок. Але наш менталітет дуже важко змінити. Шлейф інколи безпідставного критиканства тягнеться ще з радянських часів.
Але хочу торкнутися ось чого. Що б там не казали про італійців у нашому суддівстві, але вони зробили багато корисного. Маю на увазі Колліну і Лучано. Про все, що відбувається в Європі, про найновіші зміни першими знаємо ми. Наші інструктори Володимир Петров і Віктор Дердо, як на мене, одні з найкращих у світі. Вони викладають теорію на найвищому рівні. І наші арбітри в цьому плані не гірші за еліту. Бракує лише повноцінної практики сильних ігор.
— Людина в кожному віці має заповітну мрію. Яка ваша у футболі?
— Без мрії життя не може бути повноцінним. Є мета, плани. Але не завжди це варто озвучувати. Мрію маю, завдання також. Тому працюю. Завжди служитиму українському футболу...
***
Варто сказати про те, що Олександр Миколайович усе життя прагне до навчання і вдосконалення. Має три дипломи — столичного технікуму радіоелектроніки, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» і Національного університету фізичного виховання і спорту. Кандидат педагогічних наук, доцент. Захистив дисертацію в Інституті проблем виховання Національної академії педагогічних наук України на тему громадської активності підлітків. Автор понад 50 навчально-методичних та наукових робіт у галузі педагогіки, а також фізкультури і спорту.
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Олександр ШАМИЧ має надійний тил — дружину Наталю (до речі, вона — майстер спорту з гандболу), доньок — 21-річну Марію (завершує навчання на факультеті кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка) і 12-річну Ксеню (призерка чемпіонату світу зі спортивних танців).

Сьогодні в Олександра Миколайовича (на знімку) 50-річний ювілей, з яким його щиро вітають численні друзі і серед них — журналісти «Голосу України».

Підготував Геннадій БРАНИЦЬКИЙ.