Укр | Рус
Командувач ДШВ генерал-лейтенант Михайло Забродський провів робочу зустріч з військовим аташе Сухопутних військ при Посольстві США в Україні На кладовищі у селі Грушовичі біля Перемишля у третій день археологічних розкопок під колишнім пам'ятником УПА виявлено деталі, які можуть свідчити про поховання в цьому місті саме вояків УПА Інформаційний куточок безпеки ДСНС підтримує святкову атмосферу у фан-зоні на столичному Хрещатику (відео) «Дружба на шаблях»?.. В Уганді пасажирський автобус протаранив трактор і вантажівку, внаслідок чого загинуло 22 людей Ліга чемпіонів у Києві: день фіналу. Поліцейська хроніка (оновлюється) У Києві затримали жінок, які під погрозою ножа відібрали у пенсіонерки цінні речі У Києві анонім повідомив про небезпечний предмет у приміщенні ТРЦ Мер Києва Віталій Кличко під час зустрічі з мером Мадрида Мануелою Кармена запропонував підписати угоду про побратимство двох столиць Миколаївська область: піротехніки ДСНС знешкодили мінометну міну та 5 артснарядів Патрульні поліцейські Києва затримали зловмисників, які пограбували іноземку на Хрещатику В Дачному Одеської області продовжуються роботи з будівництва нового військового містечка Президент України провів зустріч із Президентом компанії SOCAR Які київські вулиці перекрили на час фіналу Ліги чемпіонів Поліція не виявила небезпечних предметів у київському метрополітені
Загрузка...
Голосування
Чи підтримуєте ідею запровадження донорства органами людини в Україні?

Голосувати

Чи згодні ви стати донором органів післі своєї смерті?

Голосувати

Як ставитеся до того, що багато європейців відмовляються їхати на фінал Ліги чемпіонів УЄФА в Київ через захмарні ціни на житло та проїзд?

Голосувати
На головну
17.05.2018

Чи варто роздержавлювати ЗМІ?

Олена РОМАШКІНА.

Державних медіаресурсів має бути більше, щоб протидіяти ворожій пропаганді

Окрім військових дій на сході, в нашій країні триває й так звана гібридна війна, яка ведеться одночасно і приховано в багатьох сферах. Зокрема, в зовнішньополітичній, воєнній, внутрішньополітичній, економічній, соціальній та інформаційній. Останнім часом українське суспільство зазнає негативного впливу російської пропаганди, яка спрямована на придушення свідомості, обмеження прагнення до незалежності, самоповаги, бажання брати участь у побудові свого життя тощо. Власне, про основні виклики в умовах гібридної війни й говорили учасники круглого столу: «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання». Організатори: Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з кафедрою суспільного розвитку і суспільно-владних відносин Національної академії державного управління при Президентові України. Участь у заході взяли народні депутати, члени громадських рад при центральних органах виконавчої влади, науковці та слухачі Національної академії державного управління при Президентові України, журналісти та представники громадянського суспільства.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики приділяє багато уваги саморегуляції в медіасфері. Однак важливим аспектом збереження стабільних принципів свободи слова є відповідальність самих медіа, безпосередньо самовідповідальність та саморегуляція, наголосила перший заступник голови комітету Ольга Червакова.

 

А на думку народного депутата Григорія Шверка,

наш інформаційний простір перебуває в такому стані, коли важко визначити, наскільки він якісний. І у ньому дуже важко працювати як державним інституціям, так і мовникам. Він переконаний: держава має якісно відстежувати тонку межу між висловлюванням іншої думки і ворожої пропаганди.

«Будь-яке рішення, прийняте державним органом, зазвичай Верховною Радою щодо внесення змін до законодавства, або Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення як державного регулятора, викликає критику з обох боків. З одного — лунають висловлювання, що треба закрити, чому тільки попередження, а з другого — не втручайтеся, має дотримуватися свобода слова», — наголосив Г. Шверк, додавши, що у цьому й полягає проблема.

Адже прописати в законі, що є «інша думка», а що — «ворожа пропаганда», дуже важко. Тож, переконаний депутат, має бути орган, який визначатиме цю різницю. «Нині цей орган — Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, яка, на жаль, не має достатніх повноважень для того, щоб якісно і швидко приймати рішення щодо керування інформаційним простором. Проте є й інша думка, що наявних у Нацради повноважень забагато і що вона ухвалює рішення з політичних, а не державницьких міркувань», — зауважив депутат.

За його словами, нині ми в такій ситуації, що простих рішень мало. «Треба розуміти, що держава є регулятором, але держава має також бути якісним гравцем на інформаційному полі. Однак можливостей у неї дуже мало, вона не має власних телеканалів. Найбільші телеканали — приватні. Тому все це дуже непросто. Тож потрібно шукати складні, але якісні рішення щодо регулювання та співпраці інформаційного простору з державою», — додав він.

У цьому контексті народний депутат Олег Барна

зачепив питання роздержавлення ЗМІ. «Ми знаємо, що роздержавлення веде до приватизації. А приватизація ототожнюється зі словом олігархізація. Принаймні в більшості випадків. Тому питання: чи потрібно було це робити, коли у нас не сформовані істинні демократичні відносини, моральні і суспільні цінності? Чи варто роздержавлювати?», — зауважив він і додав, що інформаційний простір має бути патріотичним, правдивим і моральним.

Крім того, наголошувалося, що комітет мусить зосередитись не на законодавчих змінах, а на контрольних функціях, дискусіях, які б визначали певні правила гри, щоб, комунікуючи, влада і громадськість напрацьовували механізми партнерської взаємодії.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
 

Всі статті рубрики На головну