Укр | Рус
Футбол. «Динамо» здолало празький бар’єр і вийшло до плей-оф Хокею на Олімпіадах жити! Проект закону S.3336 «Акт про захист Америки від кремлівської агресії-2018», внесений на розгляд Сенату, передбачає чітко визначений перелік санкцій проти російських установ та фізичних осіб, які має затвердити президент США 15 серпня відбудеться засідання робочої підгрупи з напрацювання змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності досудового розслідування Президент України провів зустріч з Міністром з питань охорони навколишнього середовища, Міністром у справах Єрусалима та спадщини Держави Ізраїль Сенцов у передкритичному стані Поліцейські розшукують зловмисника, причетного до поранення жителя села Зносичі Футбол. «Брага» перед домашнім матчем із «Зорею» зазнала втрати Ювелірні крадії зі столиці постануть перед рівненським судом Дорога до бункера стане сучасною Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій об'єднають зусилля заради бранців Кремля Російська правозахисниця Зоя Свєтова відвідала у колонії в Лабитнангі українського режисера Олега Сенцова, що тримає голодування. За його словами, стан здоров'я у нього зараз «передкритичний» Олег Сенцов, російські ліберали та імперська гебня Житло - пільговикам Екстремальна спека до 2050 року накриє майже тисячу міст
Загрузка...
Голосування
Якщо роботодавець своєчасно не платить зарплату, ви

Голосувати
На головну
17.05.2018

Чи варто роздержавлювати ЗМІ?

Олена РОМАШКІНА.

Державних медіаресурсів має бути більше, щоб протидіяти ворожій пропаганді

Окрім військових дій на сході, в нашій країні триває й так звана гібридна війна, яка ведеться одночасно і приховано в багатьох сферах. Зокрема, в зовнішньополітичній, воєнній, внутрішньополітичній, економічній, соціальній та інформаційній. Останнім часом українське суспільство зазнає негативного впливу російської пропаганди, яка спрямована на придушення свідомості, обмеження прагнення до незалежності, самоповаги, бажання брати участь у побудові свого життя тощо. Власне, про основні виклики в умовах гібридної війни й говорили учасники круглого столу: «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання». Організатори: Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з кафедрою суспільного розвитку і суспільно-владних відносин Національної академії державного управління при Президентові України. Участь у заході взяли народні депутати, члени громадських рад при центральних органах виконавчої влади, науковці та слухачі Національної академії державного управління при Президентові України, журналісти та представники громадянського суспільства.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики приділяє багато уваги саморегуляції в медіасфері. Однак важливим аспектом збереження стабільних принципів свободи слова є відповідальність самих медіа, безпосередньо самовідповідальність та саморегуляція, наголосила перший заступник голови комітету Ольга Червакова.

 

А на думку народного депутата Григорія Шверка,

наш інформаційний простір перебуває в такому стані, коли важко визначити, наскільки він якісний. І у ньому дуже важко працювати як державним інституціям, так і мовникам. Він переконаний: держава має якісно відстежувати тонку межу між висловлюванням іншої думки і ворожої пропаганди.

«Будь-яке рішення, прийняте державним органом, зазвичай Верховною Радою щодо внесення змін до законодавства, або Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення як державного регулятора, викликає критику з обох боків. З одного — лунають висловлювання, що треба закрити, чому тільки попередження, а з другого — не втручайтеся, має дотримуватися свобода слова», — наголосив Г. Шверк, додавши, що у цьому й полягає проблема.

Адже прописати в законі, що є «інша думка», а що — «ворожа пропаганда», дуже важко. Тож, переконаний депутат, має бути орган, який визначатиме цю різницю. «Нині цей орган — Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, яка, на жаль, не має достатніх повноважень для того, щоб якісно і швидко приймати рішення щодо керування інформаційним простором. Проте є й інша думка, що наявних у Нацради повноважень забагато і що вона ухвалює рішення з політичних, а не державницьких міркувань», — зауважив депутат.

За його словами, нині ми в такій ситуації, що простих рішень мало. «Треба розуміти, що держава є регулятором, але держава має також бути якісним гравцем на інформаційному полі. Однак можливостей у неї дуже мало, вона не має власних телеканалів. Найбільші телеканали — приватні. Тому все це дуже непросто. Тож потрібно шукати складні, але якісні рішення щодо регулювання та співпраці інформаційного простору з державою», — додав він.

У цьому контексті народний депутат Олег Барна

зачепив питання роздержавлення ЗМІ. «Ми знаємо, що роздержавлення веде до приватизації. А приватизація ототожнюється зі словом олігархізація. Принаймні в більшості випадків. Тому питання: чи потрібно було це робити, коли у нас не сформовані істинні демократичні відносини, моральні і суспільні цінності? Чи варто роздержавлювати?», — зауважив він і додав, що інформаційний простір має бути патріотичним, правдивим і моральним.

Крім того, наголошувалося, що комітет мусить зосередитись не на законодавчих змінах, а на контрольних функціях, дискусіях, які б визначали певні правила гри, щоб, комунікуючи, влада і громадськість напрацьовували механізми партнерської взаємодії.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
 

Всі статті рубрики На головну