Укр | Рус
Футбол. Динамівці не пустили конкурента у відрив Допомогу при народженні дитини онлайн оформили 20 тисяч українців — Гройсман Ягланд про трагедію в Керчі: РФ відповідає за порушення на окупованих нею територіях Лондон вийшов на марш з вимогою референдуму стосовно угоди щодо Brexit Хокей. «Донбас» здолав і чемпіона Ісландії Велоспорт. Першого дня – дві нагороди «Хода за свободу» – проти торгівлі людьми Синод УПЦ КП змінив форму титулу предстоятеля УПЦ КП звернулася з листом до Вселенського Патріарха Варфоломія та Синоду Вселенського Патріархату Футбол. «Зоря» прокинулася, але потяг уже пішов… УПЦ КП закликає розпочати підготовку до об’єднавчого Собору Москва звинуватила Вашингтон у "фабрикації" приводів для санкцій На ділянці дороги Стрий – Мамалига біля міста Долини влаштовують нове асфальтове покриття Рівненська ОДА підписала Меморандум про співпрацю з Німецько-українським фондом Підроблені акцизні марки та сумнівної якості продукцію вилучили поліцейські у Здолбунові
Загрузка...
На головну
17.05.2018

Чи варто роздержавлювати ЗМІ?

Олена РОМАШКІНА.

Державних медіаресурсів має бути більше, щоб протидіяти ворожій пропаганді

Окрім військових дій на сході, в нашій країні триває й так звана гібридна війна, яка ведеться одночасно і приховано в багатьох сферах. Зокрема, в зовнішньополітичній, воєнній, внутрішньополітичній, економічній, соціальній та інформаційній. Останнім часом українське суспільство зазнає негативного впливу російської пропаганди, яка спрямована на придушення свідомості, обмеження прагнення до незалежності, самоповаги, бажання брати участь у побудові свого життя тощо. Власне, про основні виклики в умовах гібридної війни й говорили учасники круглого столу: «Влада і суспільство: інформування проти маніпулювання». Організатори: Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з кафедрою суспільного розвитку і суспільно-владних відносин Національної академії державного управління при Президентові України. Участь у заході взяли народні депутати, члени громадських рад при центральних органах виконавчої влади, науковці та слухачі Національної академії державного управління при Президентові України, журналісти та представники громадянського суспільства.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики приділяє багато уваги саморегуляції в медіасфері. Однак важливим аспектом збереження стабільних принципів свободи слова є відповідальність самих медіа, безпосередньо самовідповідальність та саморегуляція, наголосила перший заступник голови комітету Ольга Червакова.

 

А на думку народного депутата Григорія Шверка,

наш інформаційний простір перебуває в такому стані, коли важко визначити, наскільки він якісний. І у ньому дуже важко працювати як державним інституціям, так і мовникам. Він переконаний: держава має якісно відстежувати тонку межу між висловлюванням іншої думки і ворожої пропаганди.

«Будь-яке рішення, прийняте державним органом, зазвичай Верховною Радою щодо внесення змін до законодавства, або Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення як державного регулятора, викликає критику з обох боків. З одного — лунають висловлювання, що треба закрити, чому тільки попередження, а з другого — не втручайтеся, має дотримуватися свобода слова», — наголосив Г. Шверк, додавши, що у цьому й полягає проблема.

Адже прописати в законі, що є «інша думка», а що — «ворожа пропаганда», дуже важко. Тож, переконаний депутат, має бути орган, який визначатиме цю різницю. «Нині цей орган — Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, яка, на жаль, не має достатніх повноважень для того, щоб якісно і швидко приймати рішення щодо керування інформаційним простором. Проте є й інша думка, що наявних у Нацради повноважень забагато і що вона ухвалює рішення з політичних, а не державницьких міркувань», — зауважив депутат.

За його словами, нині ми в такій ситуації, що простих рішень мало. «Треба розуміти, що держава є регулятором, але держава має також бути якісним гравцем на інформаційному полі. Однак можливостей у неї дуже мало, вона не має власних телеканалів. Найбільші телеканали — приватні. Тому все це дуже непросто. Тож потрібно шукати складні, але якісні рішення щодо регулювання та співпраці інформаційного простору з державою», — додав він.

У цьому контексті народний депутат Олег Барна

зачепив питання роздержавлення ЗМІ. «Ми знаємо, що роздержавлення веде до приватизації. А приватизація ототожнюється зі словом олігархізація. Принаймні в більшості випадків. Тому питання: чи потрібно було це робити, коли у нас не сформовані істинні демократичні відносини, моральні і суспільні цінності? Чи варто роздержавлювати?», — зауважив він і додав, що інформаційний простір має бути патріотичним, правдивим і моральним.

Крім того, наголошувалося, що комітет мусить зосередитись не на законодавчих змінах, а на контрольних функціях, дискусіях, які б визначали певні правила гри, щоб, комунікуючи, влада і громадськість напрацьовували механізми партнерської взаємодії.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
 

Всі статті рубрики На головну