День вишиванки — усіма улюблене свято — народився з ініціативи звичайних людей. Традиційно відзначають його у третій четвер травня.
Дату обрано не випадково. Це теплий день, коли можна вийти на вулицю у вишиванці без верхнього одягу. Це будень, щоб кожен охочий міг долучитися до свята, одягнувши вишиванку на роботу, навчання чи до садочка. Соціальні мережі просто «вибухають» безмежною кількістю світлин, на яких вбрані у вишиванки українці — політики, знаменитості, співробітники дипломатичних представництв... До речі, на сторінці Фейсбук «Всесвітній день вишиванки» організатори свята запрошують всіх приєднатися до акції «День вишиванки — час України». Кожен охочий зможе взяти участь у прямих включеннях по всьому світу і розповісти, як відзначає свято.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко та Голова представництва Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі під час урочистого заходу — дипломатичного прийому «Українські амазонки» до Дня вишиванки в «Мистецькому Арсеналі».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
Відгук був миттєвим
Дванадцять років тому День вишиванки запропонувала відзначити Леся Воронюк — студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Вона домовилася зі студентами разом в один день одягнути вишиванки. Тоді їх підтримали й викладачі. Але такого розмаху не очікували, адже протягом наступних років свято розрослося від всеукраїнського рівня до міжнародного масштабу.
— Чотири роки тому оголосили День вишиванки всесвітнім, бо географія свята збільшується. Торік долучилося понад 70 країн, — каже голова оргкомітету ГО «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк. — Підготовка до масштабного заходу розпочинається за кілька місяців, координуємо, цілодобово ведемо перемовини. Безперечно, люди на місцях самоорганізовуються, бо цей день люблять і на сході, і на заході, а вишиванка — символ, який об’єднує навколо української ідеї.
«От вірите, Всесвітній день вишиванки для мене більше свято, ніж власний день народження», — за тиждень до свята написала Леся Воронюк на своїй сторінці у Фейсбуці. Глибока шана до вишитої сорочки Лесі передалася у спадок від бабусі і мами — майстерних вишивальниць, колекціонерок.
«Спадок нації»
Згодом Леся Воронюк пішла далі та ініціювала ще одну ідею — створення великого документального фільму «Спадок нації» про вишиті сорочки. Режисер Олександр Ткачук і науковий консультант Олексій Доля працювали над стрічкою рік.
— Ми побачили, що є запит на етнографічну українську документалістику, — розповідає Леся, яка виступила у ролі сценариста. — У фільмі показано регіональні особливості вишивки, він пронизаний історіями з минулого, наприклад, як за вишиту сорочку висилали до Сибіру або як під час операції «Вісла» українці, яких депортували, закопували свої вишиванки в дубових скринях у землю. Аж у 1991 році їх нащадки почали викопувати... Тут і сучасні історії, як вимушені переселенці, щоб вивести з окупованої території свої вишиванки, одягали їх навиворіт, щоб не було видно гаптування. Їх запитують, навіщо ви ризикували життям, можна було купити вишиванку на безпечній території. Не могли, кажуть, залишити частинку України на поталу ворогу. Вишиванка — не лише красива річ — давно стала національним символом боротьби за незалежність, символом нескореності, незламності духу, самоідентифікації, символом надії та любові. Це культурна і духовна броня, якщо говорити про сучасну Україну.
До речі, днями у столичному "Мистецькому Арсеналі" відбувся етнопоказ "Українські амазонки". Воїни світла -- дівчата-військовослужбовці, волонтерки, військові медики і журналістки -- з нагоди Дня вишиванки змінили камуфляж на колоритні вишивані сукні.
Причина популярності
Як повідомила етнолог Галина Бондаренко, на території України найдавніший зразок вишивки датується першим тисячоліттям нашої ери — це шматок пурпуру, розшитий золотом, фрагмент вбрання сарматської жінки, знайдений під час розкопок у Миколаївській області. Впродовж тисячоліть змінювалися мистецькі запити, але вишиваний одяг виготовлявся завжди. У ньому втілювався естетичний канон народу, його уявлення про прекрасне, уявлення про оберегові функції вишивки. Не дарма люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у національному одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
Українська вишиванка є унікальним явищем, вирізняється понад 300 технік вишивки. На початок ХХ століття вишитий одяг масово побутував у селян, наявність його у гардеробі інтелігенції було своєрідним маркером українськості. Зростання інтересу до національної культури в цілому і до вишивки як її складової зокрема за часів незалежності сприяло зростанню попиту на вишиванки. Причина її популярності, на думку етнолога, в тому, що цей одяг через різноманітність поєднання кольорів, узорів-символів, що відображують красу навколишнього світу, якнайкраще підкреслює індивідуальність людини, її неповторність.
До слова, День вишиванки на державному рівні ще не визнано. Хоча у 2016 році оргкомітет ГО «Всесвітній день вишиванки» звертався до Президента України з електронною петицією затвердити третій четвер травня офіційним щорічним Днем вишиванки.
Сьогодні по всій Україні відбуватиметься велика кількість заходів. Серед яких — зворушлива акція «Народжені у вишиванках», яка відбудеться в пологових будинках країни і за кордоном (Канаді, Туреччині, Австралії, Сербії, Таїланді). Новонародженим вручать першу в їхньому житті вишиту українську сорочечку. Спільно з Державною прикордонною службою України проведуть інформаційну кампанію «День вишиванки — День України у світі». На пунктах пропуску та в аеропортах роздаватимуть буклети про свято. А на вихідні, крім параду вишиванок в обласних центрах, у столиці відбудеться ювілейний мегамарш, який стартує 19 травня об 11:00 біля Золотих воріт.
Людмила ОПАНАСЕНКО.
