Центральним районом лівобережжя столиці є Дніпровський. Займаючи лише 8% території міста, він — третій з усіх десяти адміністративних районів за чисельністю населення, яка сягає 356 тисяч осіб. А ще Дніпровський район вважається одним із найзеленіших у Києві — зелені насадження тут перевищують 655 га. На території району є такі природно-рекреаційні зони, як: парки культури і відпочинку «Перемога», «Гідропарк», Труханів острів, Русанівський канал, озера Райдужне, Тельбін, Берізка тощо.

Голова Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Петро Онофрійчук вітає молодих батьків з поповненням у родині.

Фото надано
Дніпровським відділом ДРАЦС.

 

Особливість району і в тому, що він є своєрідним транзитним мегаполісом: через нього проходять столичні магістралі, якими рухаються транспортні потоки з півночі та сходу на південь та захід України і далі — в Європу та навпаки.

З цієї обставини і почалася розмова кореспондента «Голосу України» з головою Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Петром ОНОФРІЙЧУКОМ (на знімку).

 

«Дніпровський бал–2018» в Колонній залі КМДА.

 

Ремонт дороги в Дніпровському районі.

 

— Петре Васильовичу, транзитерська функція, напевно, є нелегким навантаженням на район?

— Вона змушує розвивати нашу дорожню інфраструктуру і водночас дбати про її перспективу. Адже за цим — не лише інтереси столиці, а й, з огляду на транзитні транспортні потоки, держави загалом. Як відомо, в Києві сім мостів через Дніпро. П’ять із них проходять через район. І восьмий міст, який нині будується, з Подолу проходитиме через Дніпровський район. А це величезний транспортний потік зранку на правий берег, а увечері навпаки. Це питання пропускної спроможності. Тому тема розвитку інфраструктури, дорожнього покриття, розв’язок дуже актуальна. І завдяки підвищеній увазі до неї київського міського голови Віталія Кличка, його підтримці, в цьому плані, як і в багатьох інших, район інтенсивно розвивається. Як приклад — минулий рік, коли в столиці проходило «Євробачення»: суттєво поліпшена інфраструктура, оновлені станція метро «Лівобережна», Міжнародний виставковий центр на Броварському проспекті, вулиці Микільсько-Слобідська, митрополита Андрея Шептицького та Раїси Окіпної, Русанівська набережна, інші об’єкти. Нам вдалося ефективно використати для цього кошти, виділені і державою, і містом. Цю роботу продовжуємо й сьогодні, прагнемо, зокрема, розв’язати проблему транспортних заторів, прискорити транспортні потоки.

На першому місці нині певною мірою віддалений мікрорайон Дарницького вагоноремонтного заводу, до якого є єдина дорога через вулиці Алматинську та Празьку. Цей мікрорайон був збудований в 50-х рр. минулого століття, і майже сім десятиліть тутешній шляхопровід не реконструювався. І ось нарешті завдяки київському міському голові, міськраді, депутату Павлу Тесленку, з яким ми плідно співпрацюємо, торік розпочалась і сьогодні триває реконструкція цієї магістралі. Це один з пріоритетів у нашій роботі.

— Він має конкретне обґрунтування?

— Саме в тому мікрорайоні розташований транспортний вузол — єдина в столиці вантажна станція Ліски. Через цей вузол проходять великі вантажопотоки, в тому числі з різних регіонів нашої країни, зокрема з Одеського порту. Тут вантажі з автівок перевантажуються у вагони і далі рухаються за призначенням уже залізницею. Щомісяця проходить десь 1 000 автотранспортних засобів і 400 вагонів. Якщо врахувати підвищення в чотири, а то й у десять разів вантажопідйомності автотранспортних засобів, не дивною є значна руйнація шляхопроводу: дороги, збудовані 50 років тому, такого навантаження вже не витримують. Відзначу, що лише за минулий рік за рахунок податкових зборів станція поповнила бюджет Києва на 1,2 млрд грн. Поряд з розширенням пропускної спроможності цієї автодороги ми паралельно завершуємо проектування магістралі від вулиці Довбуша до Броварського проспекту, будівництво якої зменшить навантаження на дорогу, яку вже реконструюємо, а також розвантажить значною мірою Дарницьку площу, через яку також рухається автотранспорт не лише столичний, а й з інших областей та з-за кордону. А це тисячі автомобілів, включаючи транзитний транспорт підвищеної вантажопідйомності. Запланована і проектується декількарівнева розв’язка на Дарницькій площі. Її неможливо буде будувати, доки не розвантажимо під’їзди і від’їзди від площі. На станцію Ліски транспорт заїжджатиме напряму з Броварського шосе, оминаючи Дарницьку площу, що й сприятиме її розвантаженню.

— Як на мене, можна буде порадіти не лише за Дніпровський район, адже транспортні розв’язки сьогодні, на жаль, «слабке місце» Києва, як і всіх інших українських міст.

— Згоден. Але що поробиш — це наслідок, я б сказав, «короткозорості», насамперед державного рівня, відсутність у минулому перспективної логістики, що дісталися нам у спадщину. Тож і прагнемо тепер це виправляти. До слова, ще одна важлива транспортна розв’язка з’явиться у нас в районі станції метро «Чернігівська». Вулиця Гната Хоткевича тут вузька, частину її до всього займає трамвайна колія. Ситуацію ускладнює високовольтна лінія електропередач, що тут проходить, тому має місце постійне скупчення автотранспорту. Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації передбачено будівництво транспортної розв’язки на перетині вул. Марини Раскової та бульвару Верховної Ради із залізничними коліями на ділянці станція Київ-Русанівка та станція Київ-Дніпровський. Оновлюються й інші автомагістралі, під’їзди і розв’язки все з тією самою метою — спростити і прискорити рух як міського, громадського, так і транзитного транспорту.

— Одна з важливих сфер, за стан і розвиток якої відповідає райдержадміністрація, — освітня. Як тут справи?

— Ця сфера доволі потужна: у 144 закладах району навчається та виховується майже 57 тисяч дітей. У 2018 році для реалізації Концепції нової української школи на забезпечення навчальними засобами учнів початкових класів передбачено видатки на загальну суму понад 14 млн грн. Можна, звичайно, розповісти про будівництво шкіл і дитсадків, про новації та ініціативи наших педагогів і школярів, про багато проведених цікавих заходів, про «Дніпровський бал 2018», коли в Колонній залі КМДА у ритмі вальсу закружляли понад 200 талановитих учнів випускних класів, гімназій та ліцеїв Дніпровського району. Та, як на мене, рівень районної освітньої сфери найліпше проілюструвати торішніми показниками якості навчального процесу. 15 випускників отримали 200 балів за результатами ЗНО. Чотирьом учням призначено стипендії Президента України. 99 випускників 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів нагороджені золотими медалями, 51 — срібними. На третьому (міському) етапі всеукраїнських учнівських олімпіад учні закладів освіти Дніпровського району вибороли 509 призових місць. І цей перелік має продовження. Варто зазначити й те, що чотири заклади освіти району стали переможцями громадського бюджету участі.

— Прохання детальніше зупинитися на цій формі вияву громадської активності в розвитку місцевого самоврядування.

— У нас дуже активна громада, з якою досить плідно працюють і районні управління освіти, охорони здоров’я, комунальні підприємства з утримання зелених насаджень та Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва. Цього року буде реалізовано 17 проектів бюджету участі в Києві. Це досить високий показник. А ще — це додаткові кошти, які ми можемо залучити з міського бюджету. Такий новаторський підхід був ініційований міським головою: небайдужі громади повинні отримувати кошти на вирішення важливих питань розвитку міста. Із 17 переможних проектів шість — великі, вони передбачають реконструкцію трьох шкіл і стадіонів в Дніпровському районі, Русанівський безпечний острів, «Русанівка — теплі школи», «Русанівка — спортивний острів». Є також 11 малих проектів. В їх числі — дитячі майданчики, ексклюзивна зона здоров’я на березі Дніпра, бібліотека для людей з вадами зору, що є єдиним проектом у Києві в цьому контексті, експериментальний проект освітлення прибудинкових територій автономними сонячними ліхтарями — без підключення до енергоживлення, які замінять сонячні батареї. Активність громадян зростає, вони звертаються до нас дедалі частіше, і ми допомагаємо оформити і обґрунтувати їхні проектні пропозиції. Тож і надалі братимемо активну участь в реалізації цієї інноваційної форми місцевого самоврядування.

— Коли я їхав на зустріч з вами, звернув увагу, як багато техніки працює у зелених зонах… Судячи з усього, напевно, і в цьому плані вистачає клопотів і в місцевого «Зеленбуду», і в районної влади?

— Підтримувати зелене господарство, справді, непросто. Маю до того ж на увазі не лише обслуговування, а й розвиток, реконструкцію парків і скверів, сучасне облаштування водних басейнів. Міський голова визначив 10 київських парків, які мають бути оновлені цього року до Дня Києва. У їх числі, зокрема, і найцентральніший наш парк — «Перемога». Перша його черга була реконструйована десь років п’ять тому. Тепер справа за другою. Роботи ведуться за графіком, тож сподіваємось до кінця травня їх завершити. Продовжуємо також реконструкцію парку «Тельбін», що на Березняках, Дніпровської набережної, капітальний ремонт спортивно-оздоровчого парку по вул. Ю. Шумського, планується здійснити капітальний ремонт парку на Русанівській набережній, а також одинадцяти скверів тощо. Виходимо з того, що зелені зони мають розвиватися, оновлюватися, прикрашати столицю, бути найкращими місцями для відпочинку наших мешканців та гостей міста.

— У цьому контексті хотів би попросити вас розповісти про певною мірою романтичний проект — канатну дорогу, яка має з’явитися в районі.

— Цей проект має стати важливим елементом інфраструктури, з’єднати правий дніпровський берег Києва з лівим, покликаний розширити оглядову зону, а тому спрямований, у тому числі, на розвиток туризму, підвищення привабливості столиці України. Ми активно підтримали проект, наполягаємо, щоб він реалізовувався в повному обсязі і не був «переполовинений», як це пропонують деякі чиновники. Хочемо, щоб Русанівка мала сполучення з оглядовим майданчиком біля Арки дружби народів, а Гідропарк — з правим берегом. Розуміємо, що це шлях до перспективного розвитку інших місць і територій, інфраструктури столиці загалом, збільшення доходів бюджету. Це буде інвестиційний проект, без залучення коштів з міського бюджету. І небайдужі інвестори мають бажання взяти участь у його здійсненні. Пропонуємо, щоб Київське інвестиційне агентство розбило проект на дві черги: перша — зв’язок правобережної частини з Трухановим островом, а друга має зв’язати Труханів острів через Гідропарк з Русанівкою. І готові робити зі свого боку все, щоб канатна дорога з’явилася в столиці якнайшвидше.

— А яке місце відводить РДА соціальному захисту населення?

— Наш район будувався в 50-х—60-х роках минулого століття. Тож значна кількість мешканців — люди старшого віку. В нас понад 100 тисяч пенсіонерів та тих, хто перебуває на соціальному забезпеченні. Це громадяни, які свого часу працювали у промисловості, доволі розвинутій у Дніпровському районі. Діяли понад 50 промислових підприємств. Більшість із них, на жаль, залишились тільки в історії, але чимало збереглося, успішно працюють, розвиваються. Свідченням цього є, зокрема й те, що наш район — на п’ятому місці в столиці за обсягом надходжень до міського бюджету податкових коштів. Паралельно розвивається і соціальна сфера, що також дуже важливо. Адже треба надавати субсидії малозабезпеченим родинам, які отримують понад 38 тисяч сімей, підтримувати багатодітні родини. А ще у нас більш як 30 тисяч осіб з інвалідністю та учасників війни, 20 тисяч отримують державну допомогу, 4,5 тисячі тих, хто постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи. Є також учасники АТО, 23 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Вони теж потребують уваги й піклування, їхні діти ходять до дитсадків та шкіл. Все це чимале навантаження на районне управління праці та соціального захисту населення. Але все ж це наша спільна справа. Тому живемо новими задумами, проектами, працюємо над їх реалізацією.

— Є вже конкретні плани?

— Ми визначили на цей рік низку важливих соціальних об’єктів. Приміром, шляхом реконструкції наявних приміщень плануємо облаштувати дитячий будинок сімейного типу. Маємо також намір надати службові соціальні квартири гуртожиткового типу 22 дітям-сиротам, які закінчили в інтернатах школу, але ще не працевлаштовані й не мають власного житла. Такі діти в нас на обліку, стоять у черзі на квартири, але вона ще не підійшла. У цьому ж році ми плануємо реконструювати кінотеатр «Алмаз» під театр, і вже наступного року переселимо туди наш театр української традиції «Дзеркало», який є народним, дуже патріотичним і сьогодні, на жаль, свого приміщення не має. А ще відкриємо там низку студій — театральну, хореографічну та інші, де могли б розвиватися діти. У планах також створити у соцмістечку — тут, де райдержадміністрація і де житлові будинки вже десь 70-літнього віку, — сучасний центр соціальних послуг, в якому під одним дахом зібрати всі соціальні служби й установи району для того, щоб мешканці за потреби не їздили за різними адресами, а могли в одному місці оформити і пенсію, і субсидію, і соціальну допомогу, і зареєструватися в службі зайнятості тощо. Розраховуємо, що такий єдиний центр надаватиме понад 200 послуг, а отже — буде зручним для громадян. Одне слово, пріоритетів у районі багато, і ми хотіли б втілювати їх у життя, щоб нашим громадянам жилося краще і комфортніше. Ці пріоритети продиктовані сьогоденням і спрямовані водночас на перспективи розвитку Києва.

Бесіду вів
Віктор КОЛОМАК.
Фото надані
Дніпровською РДА.

 

ФАКТ

Пріоритетним напрямом роботи є також житлово-комунальне господарство. В районі 1347 багатоквартирних житлових будинків і 1060 будинків приватного сектору. На капітальний ремонт об’єктів ЖКГ — інженерних мереж, покрівель житлових будинків та споруд, міжквартальних проїздів та прибудинкових територій, облаштування дитячих та спортивних майданчиків тощо — передбачено 59,06 млн грн.