Кожен, хто приходить на Євромайдан, врешті-решт розуміє: це не лише сучасна Запорозька Січ з усіма її демократичними традиціями, а й масштабний культурологічний проект. Навіть на барикадах українці, котрі крізь тисячоліття пронесли автентичність колядок, писанки, вишивки, в яких закарбувався геном нації, облаштовують свій побут, як у мирний час. Тож без пісні чи розумної книжки тут не обходиться й дня. Епіцентр креативних ідей — Український дім. У віддаленому його куточку, біля сходів, що ведуть на другий поверх, розташувалася одна з художніх майстерень Майдану. Інша, відома петриківським розписом будівельних касок для повстанців, давно працює навпроти Будинку профспілок.
За довгим столом, де панує творчий гармидер, зібралися молоді художники. Хлопці одночасно малюють, вечеряють бутербродами з ковбасою і переглядають новини в Інтернеті. Поруч жінка, яка старанно виводить пензлем райські сади на помаранчевому тлі каски. Знайомимося. Киянка Марія Василівна Іванина-Полова — майстер декоративно-прикладного мистецтва, захоплюється народним розписом. Доглядає трьох онуків, тож на Майдан приходить не часто.
— Якось стояла біля сцени і побачила, що там роздавали мальовані каски, — каже художниця. — Ідея мені дуже сподобалася, бо в ній відбилося прагнення людей до краси навіть у цей час протистояння. Коли в Українському домі розмістилися мітингувальники, прийшла, щоб чимось їм допомогти. А тут уже створили мистецьку сотню.
Марія Василівна старанно змішує фарби. Каже, вони акрилові й швидко засихать. Потім відкладає пензлі й показує завершені роботи.
— Тут приходив з барикади хлопчина, ось намалював на касці янгола. Щоб нас усіх охороняв, — каже майстриня. — А я на продовження теми — архангела Михаїла, захисника Києва.
Над святим заклик — «Вставай, Україно». Найкраще у художниці виходять квіти.
— Соняхами й барвінком прикрашаю каски для журналістів. Попросили щось квіткове намалювати і для гостей з Канади, — продовжує розмову. — Для хороших людей часу не шкода. Що не встигну сьогодні, дороблю завтра. Якщо є бажання, приходьте на майстер-клас, — звертається майстриня до дівчини в кожушку, яка зупинилася біля нас і уважно розглядає каски. — За три години вивчимо ази народного розпису. Це ж так красиво! І патріотично, — щиро посміхається новим людям, які гуртуються біля столу художників.
Від майстерні до бібліотеки Майдану, де люду ще більше, кількадесят кроків. На другому поверсі вздовж стіни численні стелажі, заставлені книгами. Видання на різний смак. Є розділи «Зарубіжна література», «Психологія», «Релігія», «Медицина», «Поезія». А ще полиці з позначкою «Видання іноземними мовами». Біля столу, де чергує троє волонтерів, приймають нові книги. Висока дівчина ставить на титульних сторінках «Таємниці отамана Зеленого» Романа Коваля штамп «Бібліотека Майдану». Цікавлюся, хто приніс цілий стос цих книг. У відповідь розводять руками. Кажуть, ми не запитуємо. Щодня приходять сотні людей, які поповнюють книгозбірню. Серед них багато авторів, працівників видавництв.
— Уже не раз тут бував Василь Шкляр, — каже Орися Михайлівна. — Тільки сьогодні приніс дванадцять примірників «Чорного ворона». Ця книга — одна з найпопулярніших на Майдані. Бачите, зараз жодної на полицях.
Щоб стати читачем майданівської бібліотеки, не потрібно показувати документ чи заповнювати формуляр. Просто приходиш і береш те, що тобі цікаво. Головна умова — повернути книгу, — відривається від роботи Василь, який упаковує яскраві ящики. Він готує посилки для регіонів. Розповідає, що спочатку в Українському домі хотіли зібрати якісь кількадесят видань, щоб люди могли у вільну хвилину почитати. Для них і приготували ці яскраві коробки. Тепер у збірні понад п’ять тисяч примірників. З’явився і новий проект — «Сто книжок для сільської бібліотеки». Василь з Херсонщини, тож підібрав цікавинки для своїх земляків. Це історична література, дитяча, твори сучасних письменників.
— Є замовлення з Дніпропетровщини, із Косівського району, — каже хлопець. — Туди відправимо посилки з книгами насамперед.
Ще один цікавий проект — Відкритий Університет Майдану. Один з його ініціаторів Остап Стасів розповідає, що ідея такої освітньої програми виникла одразу в кількох людей, зокрема, у членів об’єднання «Не злий Майдан». Перші лекції відомі науковці, історики, письменники, випускники спільноти бізнес-шкіл читали прямо на площі біля Лядських воріт. Тепер — в Українському домі.
— Перед слухачами вже виступили 135 лекторів, — каже Остап Стасів. — З програмою Університету можна ознайомитися в соціальних мережах, тож до проекту, який триватиме і після нашої перемоги, долучається дедалі більше людей.
Активіст-протестувальник Євромайдану в центрі столиці.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
