Завтра – День Святої Трійці. П’ятидесятниця
Після Різдва і Воскресіння Христового свято Трійці належить до найбільших свят церковного року. Святковий день Святої Трійці називається П'ятидесятницею тому, що зішестя Святого Духа на Апостолів сталося в п'ятдесятий день після Воскресіння Христового.
У неділю в Луцьку храмове свято. Кафедральний собор Святої Трійці, яскраво прикрашений зеленним гілляв і квітами, заповнять тисячі мирян. Як і завжди в цей день, стіни древньої святині не вмістять усіх, хто прийде сюди.
Тож велилюдною буде і площа перед храмом. Так само, а може й більш велилюдно, тут буде і в понеділок, коли святкуватимемо День Святого Духа. У кафедральному соборі Святої Трійці того дня відбудеться урочисте Богослужіння, яке із нагоди храмового празника очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Подія, яку вірні столиці Волині чекають весь рік. Бо за останнє десятиліття не було року, коли б Патріарх не приїздив у ці дні до Луцька. Це і його увага до кафедрального собору Святої Трійці, а також данина шани вже спочилому в Бозі митрополита Луцькому і Волинському Якову (Панчук), який у важкі для церкви часи стояв поруч із Блаженнішим, був вірний йому.
Патріарх Філарет і митрополит Луцький і Волинський Михаїл біля стін собору Святої Трійці в Луцьку.
Фото Максима СОЛОНЕНКА (з архіву «Голосу України»).
Свято Трійці (П’ятидесятниця) свою назву отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Воно нагадує про Святу Трійцю, три відомі прояви (іпостасі) Всевишнього — у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа. Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої беруть свій початок усі сучасні християнські громади на нашій планеті. Віра в Святу Трійцю є першою умовою вступу до Світової Ради Церков.
Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році. За традицією духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храмів устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками.
На Волині, як і у всій Україні, напередодні свята домівки теж прикрашають зеленими гілками дерев, а підлогу застеляють чебрецем, м’ятою, полином, лепехою (аїром). Останню називають ще татарським зіллям. І треба подякувати давнім кочівникам, котрі привезли нам цю диво-рослину, яка так добре розрослася, що вистачає прикрасити нею чи не кожну оселю.
Три останні дні тижня перед Трійцею (Зеленого тижня) та три перші дні Троїцького тижня (після Трійці) називають Зеленими святами. За християнською традицією, Зелені свята вшановують створення цього дня Всесвіту.
Але існує й така думка, що звичай прикрашати домівки та храми зеленими рослинами у день Святої Трійці пов’язаний з явленням Бога у вигляді трьох подорожніх Аврааму біля дуба Мамврійського, де стояв кущ цього Патріарха. Саме поклоніння Авраама Святій Трійці у Мамврійській діброві спонукало стародавніх християн у день Святої Трійці прикрашати храм гілками дерев і квітами. Цей звичай символізував ту Мамврійську діброву й Авраамів кущ, де колись явився пророку Триєдиний Бог.
Волинська область.
