У Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відбулась публічна дискусія «Національні травми: чи відлунюють вони у житті сучасників, і чи є шлях до зцілення?». На заході йшлося про те, яку відповідальність сьогодні несуть нащадки тих, хто був травмований Голодомором, надаючи свідчення. Адже в українській історичній науці до сьогодні побутує зневажливе ставлення до етнології як науки, а «усна історія», яка у світі стоїть на досить високому рівні, часто сприймається скептично, мовляв, свідчення очевидця не може бути об’єктивним джерелом інформації через його суб’єктивність, тонку межу між оціночними судженнями і фактами.
Співорганізатором дискусії виступило Посольство США в Україні.
Яна ГРИНЬКО,
завідувач експозиційного відділу Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
