А в село до бабусі. Так проведуть канікули тисячі дітей

Щойно у школах лунає останній дзвінок, для багатьох родин постає справжня проблема: куди подіти школяра на канікулах. На думку дорослих, «сільський» варіант не найгірший: чисте повітря, домашнє молоко, свіжі овочі... І головне — платити не потрібно.
А от дітей така перспектива не надто радує. Та робити нічого, бо відправити їх у сучасні табори, санаторії, на море чи кудись за кордон може дозволити собі далеко не кожна сім’я.

На знімку: пришкільні та наметові табори вже приймають дітей на відпочинок.

Знайти гроші для всіх — практично неможливо

«Зелене» море різнотрав’я вже відкрилось перед школярами з Ізяславського району на Хмельниччині. Цього літа в районі діятимуть сільський дитячий оздоровчий табір «Світанок» та туристично-краєзнавчий наметовий табір «Січ» у селі Велика Радогощ. Це для тих, хто хоче хоч кудись вибратись із райцентру. Для решти — чотири табори відпочинку з денним перебуванням на базі місцевих НВК. У кожного своя спеціалізація — спортивного профілю, англійський мовний, де працюватиме волонтер із Великої Британії, а ще культурно-масового та спортивно-туристського спрямування. Вчителі та волонтери приглянуть за дітьми, розважать і намагатимуться ще чомусь навчити.
У районі знають: понад дев’яносто відсотків дітей влітку відвідуватимуть саме табори з денним перебуванням. Тобто від школи та вчителів далеко відірватись ніяк не вдасться. Тож, наскільки цей відпочинок стане активним та пізнавальним, залежатиме від активності та креативності дорослих.
Складніше забезпечити реальне оздоровлення для дітей пільгових категорій — із багатодітних та малозабезпечених сімей, з особливими потребами, позбавлених батьківського піклування і сиріт. А ще тих, хто перебуває на диспансерному обліку, тобто потребує санаторного лікування. На безплатний відпочинок заслужили також талановиті та обдаровані. Певні преференції мають і діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села. Тепер список розширився ще й внутрішньо переміщеними особами та дітьми учасників АТО. Тільки в банку даних Ізяславського району понад три тисячі дітей пільговиків. Це ті, яким через різні обставини не можуть забезпечити відпочинок у родинах, і кому має допомогти влада. Але й останній зробити це непросто. Бо відпочинок коштує дорого, а знайти гроші в місцевих бюджетах для всіх — практично неможливо.

Ціна за путівку — дорожча за здоров’я

Приклад цього району типовий. Із таких пазлів складається карта літнього відпочинку всієї області. Проводячи традиційну обласну нараду з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей, заступник голови облдержадміністрації Валерій Олійник не приховував: основну увагу потрібно зосередити на тих, хто потребує соціальної підтримки. Для цього в обласному бюджеті передбачено майже п’ять мільйонів гривень. Ще 3,7 мільйона — для відпочинку вихованців інтернатних закладів. У бюджетах районів, міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад передбачено витратити на це приблизно 15 мільйонів гривень. Цифра начебто й немала. Та якщо розділити її на всі райони, а потім ще й на кількість дітей — пільговиків, то в середньому вийде 250 — 350 гривень на одного. Що й казати, в курортному місті цих грошей не вистачить навіть на одну ночівлю. От і спробуй оздоровити всіх. Щоправда, традиційно планують залучити ще трохи не сім  мільйонів гривень позабюджетних коштів. Але, як видно, суттєвих змін до середніх підрахунків це не вносить. Тож наперед відомо, що добре відпочинуть не всі.
Зрозуміло, що йдеться насамперед про соціально незахищені родини. А в більшості випадків не бюджет, а самі батьки мають подбати про дітей. Та чи зможуть у родинах оплатити сучасний і комфортний відпочинок підростаючого покоління?
Це найнижчий відсотковий показник майже за два останні десятиліття. На жаль, суттєвого фінансового поліпшення ситуації в родинах нинішнього літа не спостерігається. Як за таких статків назбирати на путівку для дитини?
Ще торік перебування школяра в закладі оздоровлення області в середньому становило 4,4 тисячі гривень. Нинішнього передбачається сума майже у 5,5 тисячі гривень. Нагадаю, що практично стільки само середньостатистична родина може взагалі потратити на себе в місяць. І дорослі постають перед вибором: їсти чи відпочивати?
Для об’єктивності варто зауважити, що із оздоровчих закладів, які влітку працюватимуть на Хмельниччині, є й такі, що запропонують путівку за 2,2 тисячі гривень. Це найдешевша. А от найдорожча обійдеться у 8,6 тисячі. Що ж до поїздок на море, в гори, в інші курортні зони чи за кордон, то тут вартості значно вищі. Не дивно, що у багатьох родинах ними навіть не цікавляться — таке фінансове навантаження батькам не під силу. Хоч як прикро не звучить, але вартості на путівки виявляються значно дорожчими за відпочинок і оздоровлення дітей.

Вибір є. Із того, що є

І все-таки вибір залишається. В області у сезоні оздоровчої кампанії «Літо-2018» працюватиме майже дві сотні дитячих закладів. Щоправда, тільки дев’ять із них — заклади оздоровлення. 189 — це так звані заклади відпочинку, тобто наметові та пришкільні табори. Якщо батьки платитимуть лише за харчування, то коштуватиме це не так вже й дорого. Зате діти перебуватимуть під наглядом дорослих і недалеко від дому.
Коли вистачить коштів, то пільговики відпочиватимуть безплатно. Але не всі. Приміром, торік в області вдалося забезпечити оздоровлення та відпочинок лише третині від загальної чисельності школярів. При цьому з оздоровленням пощастило менше дев’яти відсотків з них. Приблизно така само статистика очікується і нинішнього літа.
Тож, хоч як крути, а все розпочнем спочатку. Кому пощастило з родиною чи бабусею в селі, то діти й поїдуть до них на природу. Якщо ні — школа перетвориться на табір.
А із наймасовіших і найдоступніших задоволень залишаються літо, сонце, повітря, річка...

Ірина КОЗАК.
Фото надане автором.

Хмельницька область.

 

ФАКТ

За даними, які наводить обласне управління статистики, рік тому сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство становили 5,3 тисячі гривень. При цьому на відпочинок і культуру родина могла дозволити собі витратити всього 0,6 відсотка цієї суми, тобто трохи більше 30 гривень.