Після проведення таких важких дипломатичних переговорів про нову назву Колишньої Югославської Республіки Македонія й досягнення консенсусу в прем'єрів Греції та Македонії виникли проблеми з місцевою опозицією.
Вотум недовіри уряду Ціпраса
У четвер партія "Нова демократія" винесла на розгляд парламенту Греції вотум недовіри уряду Алексіса Ціпраса через досягнуту з македонським прем'єром Зораном Заєвим угоду про нову назву Республіка Північна Македонія. Опозиційні сили Греції вважають, що в новій назві сусідньої країни взагалі не має бути слова Македонія, а її народ не повинен називатися македонцями, й усе це має бути відображено в договорі із владою Скоп'є. Аргумент Ціпраса, що народ сусідньої країни на міжнародній арені після підписання договору називатиметься слав'яномакедонцями, нікого не переконав. Адже, крім решти, лідер "Нової демократії" Кіріакос Міцотакіс вважає: прем'єр не отримав благословення парламенту на проведення переговорів із сусідами, а тим більше на підписання будь-яких спірних угод. Він закликав президента Прокопіса Павлопулоса втрутитися в ситуацію, оскільки угода була "дуже проблематичною". Але Ціпрас випередив Міцотакіса й першим доповів главі держави про досягнуту угоду, плюси й мінуси для Греції, а головне -- про її значення для Європи й усього світу. І, схоже, заручився підтримкою Павлопулоса.
Поки що президент публічно не висловив свою позицію щодо домовленостей Ціпраса, тому в перший день обговорення вотуму недовіри в парламенті дебати проходили в напруженій атмосфері й тривали далеко за північ. Але зближення думок між представниками правлячої коаліції й опозицією не відбулося. Тим більше що коаліційний партер Ціпраса й Сірізи лідер партії "Незалежні греки" Панос Камменос заявив, що не підтримає досягнуту із Заєвим угоду, тому що проти згадування слова Македонія в будь-якій комбінації. Цей вотум недовіри перший після того, як Алексіс Ціпрас учергове очолив уряд 2015 року. І багато хто в Греції вважає, що наразі для нього настав найкритичніший момент, тому що в 300-місному парламенті у правлячої коаліції лише 154 мандати. І якщо депутати від партії Паноса Камменоса не підтримають свого коаліційного партнера, то уряду буде винесено вотум недовіри, а за ним будуть і дострокові парламентські вибори. Ситуацію ускладнює те, що проти угоди з Македонією в такому вигляді виступає й більшість громадян країни. Їм байдуже, чи буде Македонія членом НАТО і ЄС, головне для них -- щоб у назві сусідньої країни не було слова, що збігається з найменуванням стародавньої грецької провінції. У четвер обговорення вотуму недовіри відбувалося на тлі масових протестів біля парламенту Греції. Згідно з регламентом дебати щодо вотуму недовіри мають тривати три дні, а потім відбуватися голосування. Опозиція запевнила, що в п'ятницю під парламент вийде ще більше протестувальників проти нинішнього уряду. Одне слово, Ціпрас ніколи не був настільки близьким до провалу, як цього разу. Навіть коли проводив непопулярні в народі економічні реформи й протягував через парламент рішення про зниження зарплат і пенсій, підвищення податків.
Але Ціпрас отримав і несподівану підтримку з боку партії "Потамі". Її лідер Ставрос Теодоракіс висловив необхідність у такій угоді із сусідами, щоб вони надалі не потрапили під вплив Туреччини. "Цей договір -- необхідний перший крок у вирішенні нашого багаторічного спору і його потрібно було зробити", -- заявив Теодоракіс. І Ціпрас дуже сподівається на підтримку таких розсудливих політиків, хоча його становище в країні наразі гірше від губернаторського.
Заєву теж не легше
У Македонії також завзято протестують проти угоди із Грецією й називають прем'єра зрадником національних інтересів. Але до оголошення вотуму недовіри поки що не дійшло, бо Зоран Заєв пообіцяв винести питання про перейменування країни на всенародний референдум. Для нього на цьому етапі важливо домогтися ратифікації угоди з Грецією й дочекатися, щоб Афіни скерували в НАТО і ЄС листи про те, що спір про назву залагоджено. Це відкриє Скоп'є шлях до альянсу й початку переговорів із Брюсселем про вступ до ЄС. Навіть після того як президент Македонії Георге Іванов фактично вигнав Зорана Заєва й міністра закордонних справ зі свого кабінету, прем'єр упевнений: народ підтримає його, тому що він намагається вирвати країну із чвар із сусідами й повести її в цивілізовану Європу. Але ще більше Заєв розраховує саме на міжнародну підтримку своїх ініціатив.
І ця підтримка не змусила себе довго чекати. Не минуло й кількох годин після того як президент Македонії нешанобливо вчинив зі своїм прем'єром, він вирушив із дводенним візитом до Софії. Крім зустрічі з болгарським колегою Руменом Радевим, у нього були заплановані переговори із прем'єр-міністром Бойко Борисовим і віце-прем'єром, міністром закордонних справ Єкатериною Захарієвою. Але прем'єр Болгарії на знак солідарності з діями Зорана Заєва, з яким він не раз обговорював питання про перейменування країни, відмовився зустрічатися із президентом Македонії. Георге Іванову було відмовлено й у зустрічі з міністром закордонних справ, оскільки спільної теми для переговорів у них просто немає. "Я завжди з величезною повагою ставився до Георге Іванова. Він чудово знає, чого ми хочемо від Македонії. А це -- європейська інтеграція і її вступ до НАТО і ЄС, процвітання й нові контакти. Але було б зрадництвом щодо Зорана Заєва, якого, як я прочитав у македонській пресі, президент слухав усього 120 секунд, зустрічати його з фанфарами й почестями в Софії", -- пояснив свою позицію прем'єр Болгарії.
Прем'єр Македонії вже заручився підтримкою й Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга й голови Європейської ради Дональда Туска. У спільній заяві вони повідомили, що Греція та КЮРМ не повинні відмовлятися від можливості вирішити давній спір щодо назви.
"Ми вітаємо угоду, досягнуту між прем'єр-міністрами, і сподіваємося, що ця унікальна можливість відновити європейську і євроатлантичну інтеграцію ширшого західного балканського регіону не буде змарнована", -- йдеться в їхній заяві.
Але поки що важко сказати, як уплине думка визнаних європейських лідерів на розвиток подій у середині Греції й Македонії. Як і складно спрогнозувати, чи залишаться при владі миролюбні та розсудливі прем'єри цих країн, які переступили через багаторічні розбіжності й націоналістичні амбіції заради прогресу й безпеки в регіоні.
Олександр БІЛИК.
Голос України
