Сумчанка Раїса ВОЛЖИНА (на знімку) — активна пропагандистка ідей і завдань Червоного Хреста, одна з зачинателів безоплатного донорства в країні — відома далеко за межами регіону. Більше десяти років представляла рідний край у центральних органах Товариства Червоного Хреста. Разом із колегами творить багато добрих справ, надаючи допомогу тим, хто її потребує.

Її не зупинити

За свою подвижницьку діяльність Раїса Петрівна у тридцять років стала кавалером ордена княгині Ольги ІІІ ступеня. Нагороду вручав особисто Президент України — на той час Леонід Кучма. Отримавши високу відзнаку, завжди смілива й наполеглива у досягненні своєї мети, молода жінка тут же, як кажуть, поза регламентом церемонії, звернулася до керівника країни з проханням. Пояснила просто: донори, чия кров рятує життя не одній людині, чомусь залишаються за бортом суспільства. Приміром, хоча б надбавку до пенсії вони заслужили?
— Леонід Данилович усміхнувся, назвавши мене жінкою-ракетою, яку не зупинити, і порадив звернутися до Голови Верховної Ради України, — розповідає пані Раїса. — Я тут же на заході підійшла до Олександра Мороза. Сан Санич вислухав і запропонував усі свої пропозиції викласти у письмовій формі, що я й зробила.
Треба віддати належне наполегливості жінки та її колег, а також оперативності у прийнятті рішень очільників держави, бо вже за два-три місяці затвердили закон, який надавав донорам певні пільги, зокрема й надбавку до пенсії у 10% від прожиткового мінімуму. Звичайно, це невеликі кошти, але ж...
Окрилена несподіваним успіхом, Раїса Волжина прийшла на сесію Сумської міськради і озвучила нову пропозицію. Вона переконливо й емоційно говорила про те, що донор — той, хто допомагає рятувати життя — має відчувати і зворотну віддачу від людей. І... депутати ухвалили рішення, за яким донори Сум отримали 25-відсоткову знижку на комунальні послуги!

Зі співчуттям до ближнього...

Раї не було й 18, коли один зі студентів машинобудівного технікуму, де тоді навчалася дівчина, тяжко захворів. Потрібна була кров, аби врятувати йому життя. І комсорг першою пішла на пункт переливання. На превеликий жаль, хлопця втратили, але Раїса так пройнялася співчуттям до ближнього, що вирішила знову віддати свою кров для збереження чийогось, навіть невідомого, життя.
Відтоді жінка здала більше 20 літрів крові, залучивши до цієї благородної справи колег і рідних. За це була нагороджена медаллю «Почесний донор України», орденами княгині Ольги ІІІ ступеня та «За гуманізм» — вищою відзнакою національної організації Червоного Хреста.
— Найголовніше — здолати психологічний бар’єр, — каже Раїса Петрівна, — а тоді приходить усвідомлення, що ти не просто ділишся кров’ю, а рятуєш комусь життя. І не має значення, це породілля чи маленька дитина, юнак чи старенька бабуся — ти просто вже не можеш полишити цю справу.
Нині на підприємстві — ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» — діє потужна армія донорів. Акцепторів стало сотні відтоді, коли тут місцеву спілку Товариства Червоного Хреста очолила Раїса Волжина і впритул зайнялася пропагандою донорського руху. І якщо на сьогодні в області маємо 28 заслужених донорів України, 22 з них — машинобудівники, які безплатно здали кров чи її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз. А ще серед колег-соратників Раїси Петрівни — кілька десятків почесних донорів, які поділилися своєю кров’ю по 40 разів.
Коли кількість однодумців на підприємстві явно збільшилася, Раїса Петрівна вирішила, що їм треба працювати більш системно, а не час від часу. Так було створено банк крові, який дав змогу забезпечитися життєдайними компонентами про запас.

...і благословенням

Звідки жінка черпає сили і натхнення, аби майже 30 років віддавати себе по краплині людям, та ще й організовувати інших? Певно, з любові до тих, хто потребує допомоги. Утім, як переконує сама пані Раїса, їй допомагає ще й благословення від Пресвятої Богородиці!
Коли Раїса Петрівна була в Єрусалимському Храмі Воскресіння, то зупинилася перед чудотворною іконою Божої Матері на ім’я Скорботна. До того вона чула, що для декого Божа Мати трохи розплющує очі.
— Я стиха молилася, пильно вдивлялася у щільно стулені повіки, і раптом... — не приховує хвилювання пані Раїса, — Богородиця моргнула раз, удруге. Я затремтіла від цього дива, загукала до рідних, не стримуючи емоцій: мовляв, дивіться, ікона моргає! Але ніхто того не бачив. Уже згодом мені пояснили, що кому ікона Божої Матері розплющить очі, той отримує її благословення.
Тож Раїса Петрівна і нині продовжує свою благодійну справу, маючи поруч десятки тих, хто її підтримує. Насамперед це її «домашні» донори — племінники (шестеро з них — почесні!), чоловік Віталій Дмитрович, з яким виховали двох чудових дітей, а тепер радіють чотирьом онукам.
А нещодавно провідний інженер, голова первинної організації Червоного Хреста України ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» Раїса Волжина була удостоєна почесної відзнаки Сумської облради «За заслуги перед Сумщиною» ІІІ ступеня. Отримавши нагороду, жінка подякувала за визнання не тільки її багаторічної непростої діяльності, а й усіх донорів Сумщини, які вдень і вночі готові поділитися краплиною крові в ім’я збереження людського життя.

Наталія РОЗТОРГУЄВА,
член НСЖУ.
Фото автора.