Завдяки об’єднанню у громаду понад 30 родин села Михайлівка Чернівецької області створили молочний кооператив та заснували сироварню. На черзі — власна ферма.
Михайлівські сири.
Приготування до дегустації на Михайлівській сироварні.
Таке могло відбутися й у звичайному необ’єднаному селі, можливо, скажете ви, однак будете неправі. Голова Глибоцької об’єднаної громади Григорій Ванзуряк двічі був головою районної ради, проте ідею створити у Михайлівці кооператив він зміг реалізувати, лише очоливши ОТГ. Чому? Причин багато. Одна із них: тому що районна рада особливо не залежить від того, добре чи погано живуть села району. А керівництво громади залежить, адже його обирають мешканці цих сіл. Громада, отримуючи 60% ПДФО, має значний ресурс для розвитку, а бюджет району розмивається по дуже великій території, і маленьким селам часто залишаються тільки крихти.
— Коли Глибока проводила переговори з Михайлівкою, то тамтешні жителі зазначили, що умова об’єднання — капітальний ремонт дороги до села та створення мережі вуличного освітлення, — розповідає голова Глибоцької об’єднаної громади Г. Ванзуряк. — Я ж намагався відразу поставити питання по-іншому і сказав: «Нині у вашій школі 58 дітей, на 6 менше, ніж минулого року. А скільки років необхідно, щоб дітей було 24, і школу згідно з законом довелося б закрити? При цьому не забувайте: що менше людей житиме у селі, то відтік молоді буде більшим. Для кого тоді ми будуватимемо дорогу? Для кого робитимемо освітлення? Якщо ви нічого не зміните, років через десять у Михайлівці залишаться самі старожили, а коли їх не стане, село зникне з карти».
Люди почухали потилиці, а потім запитали Г. Ванзуряка: «Ви натякаєте на те, що нам треба спочатку створити у себе робочі місця?». Ось так і з’явилася ідея відкриття у Михайлівці молочного кооперативу, який нині об’єднує понад 30 сімей села. Люди щодня здають молоко на новостворену сироварню — по 9—10,3 грн за літр, залежно від жирності.
— До об’єднання в громаду Михайлівка була найдепресивнішим селом Глибоцького району, — продовжує Г. Ванзуряк. — Дотації сягали 95%, відтак залишалося тільки 5% власних надходжень. А тепер практично третина населення Михайлівки задіяна у молочному кооперативі або на сироварні. І гроші за здачу молока люди мають непогані. Крім того, наприкінці року члени кооперативу отримають дивіденди від роботи сироварні — за кількістю зданого молока. А щоб сироварня вижила, на початках Глибоцька громада купуватиме у неї молокопродукти для шкіл та лікарні...
Австрійська агенція розвитку виділила на придбання апаратури для сироварні 20 тисяч євро. Ще 2 тисячі євро зібрав кооператив, і стільки ж надала Глибоцька ОТГ. Хоча насправді частка громади у кооперативі є набагато більшою, адже вона подарувала кооперативу під сироварню приміщення старої лазні, яке перепланувала і відремонтувала, витративши на це приблизно 600 тисяч грн.
Сироварню облаштували так, щоб у ній можна було проводити екскурсії та дегустації. Щомісяця її відвідують майже 1000 туристів. Годинна екскурсія коштує 40 грн для дитини і 50 грн для дорослого. У такий спосіб кооператив отримує додатково приблизно 50 тисяч грн доходу на місяць. І це лише на початку його роботи.
— Нещодавно ми виграли грант на будівництво ферми, завдяки якій сироварня матиме власне молоко, — розповідає Г. Ванзуряк. — Ця ферма теж буде побудована так, щоб мати змогу приймати туристичні групи.
«Такі розвиткові проекти в громадах стали можливими завдяки їх об’єднанню, — зазначає керівник Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксана Гарнець. — Коли в Михайлівці з’явиться ферма, село може перетворитися на одне із найбагатших і найперспективніших в усьому районі, і тоді колишню депресивність тут згадуватимуть як страшний сон. Найголовніше, що цього вдалося добитися без потужного інвестора та державних дотацій. Лише завдяки громаді та реформі...»
Дмитро СИНЯК.
Фото надано автором.
Матеріал створено
за підтримки Швейцарсько-українського проекту
«Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.
