Василь Максимюк: «У всіх конфліктних ситуаціях у міській раді я на боці Чернівців»

Чернівці штормить, заливає водою, підтоплює. Така природна аномалія спостерігалася на завершення червня. Щось схоже відбувається і в Чернівецькій міській раді, де одні прагнуть змістити з посади міського голову, а інші — взагалі розпустити депутатський корпус.

Про нинішню критичну ситуацію в міській раді, шляхи подолання кризових явищ, позицію фракції пропрезидентської партії з цих питань говоримо з Василем МАКСИМЮКОМ (на знімку) — головою міської організації партії БПП «Солідарність» та головою фракції цієї політичної сили в міській раді.

— Пане Василю, чи є реальний сценарій того, щоб міська рада в Чернівцях почала плідно працювати?
— Звісно є, але його реалізації не бажають обидва ворогуючі табори. Це не секрет. Їм обом вигідний нинішній стан справ. Заявляю про це відповідально. Це й думка наших партійців і моя особисто. Я її не раз озвучував і повторюю тепер. Думають про те, як здолати одне одного і зовсім не думають про городян, про громаду.
Мені дорікають часом колеги-депутати: визначся, за кого ти, що ти хочеш? Я завжди відповідаю: мені особисто нічого не потрібно, я хочу, щоб розвивалося місто. Я — за Чернівці.
Сценарій налагодження роботи в місті простий: треба сісти, домовитися і працювати. Такого сценарію вимагає свідома частина виборців, а не крикуни, яких наймають обидві сили та маніпулюють ними. Тому є радикальний сценарій — дочасні вибори і міського голови, і міської ради.
— А чому стало можливе те, що нині діється в міській раді, як ви думаєте?
— На це запитання дуже об’єктивно й неупереджено відповів нещодавно Львівський міський голова Андрій Садовий, який приїздив у Чернівці. Наша ситуація — від небажання домовлятися.
Після обрання міським головою Олексій Каспрук одразу відрізав від діалогу фракцію «Рідне місто». І «Рідне місто» одразу перейшло в атаку. Міський голова проігнорував те, що депутатів цієї сили обрали чернівчани, як і його, а «рідномістяни» просто не сприймають міського голову і все, що він робить чи не робить. Вони, крім себе, взагалі нікого не сприймають. Уся робота міської ради перетворилася на процес накладання вето і на його подолання. Все! Це весь «конструктив».
Мене турбує інше. Обидва ворогуючі табори втратили відчуття міри. Її немає, нічого позитивного не генерується. Немає на нього навіть натяку. Якщо опозиція до міського голови під час виборів і приблизно рік потому пропонувала щось конструктивне й конкретне, то потім перейшла лише до нищівної його критики. Вона шукала у нього прорахунки й успішно знаходила. А він відбивався як міг і, на жаль, вдавався до провокування опонентів, але практично завжди програвав.
— Чи вплинуло на ситуацію в Чернівцях обрання секретарем міської ради Василя Продана?
— Якщо ви маєте на увазі її поліпшення, то ні. І навіть навпаки. Продан — фактично друга посадова особа в Чернівцях. Але позиціонує він себе не як представник влади, а як лідер опозиції. До того ж опозиції не конструктивної, а руйнівної.
Він вважає, що опонує міському голові, а я думаю, що насправді опонує громаді. Часто його позиція теж збурює людей, як це було з нещодавнім страйком водіїв маршруток. Маршрутки та люди, що там працюють, стали інструментом з’ясування політичних стосунків і цього навіть не помітили і не зрозуміли. Завтра у вмілих руках Василя Сафроновича таким інструментом політики можуть стати двірники, працівники водоканалу, просто перехожі. Я думаю, йому байдуже, кого збурювати,  він це робить навмисне і планово.
Не ліпше, на жаль, поводиться і міський голова. Він та його оточення вдаються до тактичних та стратегічних помилок. Вважаю, що він не має бачення майбутнього міста навіть на місяць уперед. У виконавчих органах мало справжніх фахівців. Олексія Павловича «підставляють» раз у раз. Він послуговується суто іміджевими заходами, все далі відриваючись від реалій міста. Нехай назве, наприклад, хоча б одну вулицю в місті, яка перебуває в задовільному стані завдяки особисто його зусиллям? Навіть нещодавно здана Богдана Хмельницького почала провалюватися. Тому, на мій погляд, ці дві посадові особи в Чернівцях не можуть співпрацювати апріорі.
— Як особисто ви бачите механізм виходу з кризи?
— Депутати міської ради обрані громадою представляти інтереси містян та ухвалювати відповідні рішення. А чиновники та міський голова — це надавачі послуг громадянам. Міський голова — людина, яка отримала від громади довіру діяти в її інтересах та на її користь. Він це повинен робити, керуючи чиновниками.
Якщо це розуміти та цим керуватися, то все буде на своїх місцях і працюватиме, як треба.
Адже головне завдання місцевої влади — надання якісних і доступних послуг громаді й забезпечення їй достойного рівня та якості життя в місті.
Для цього мають ефективно працювати комунальні підприємства, які є власністю громади, а не чиновників із депутатами, мають бути створені такі умови для бізнесу, коли вигідно працювати і підприємцям, і працівникам, а податки сплачуються до міської скарбниці.
А з цієї скарбниці кожна гривня витрачається прозоро, зрозуміло та з максимальною користю для громади. Депутати разом із чиновниками мають дбати про тих, хто потребує допомоги, впливати на місцеві тарифи та вартість послуг. І на проїзд, і на опалення, і на воду, а не кивати на Київ.
До речі, фактична транспортна відірваність Чернівців від решти держави свідчить про багато що.
У міста повинен бути план, зрозумілий кожному чернівчанину. Має бути мета, спільна для всієї громади. Ось тоді ми будемо рухатись у правильному та бажаному напрямі й не гаяти час на пустопорожні сварки.
— Яка ваша позиція щодо найгостріших проблем Чернівців — комунальний транспорт, тарифи, дороги?
— Не хочу повторюватися. Я не раз конкретно пропонував сідати за стіл. Приїхав досвідчений та поважний Андрій Садовий і сказав нам те саме, та, здається, вже пізно. Комунальний транспорт остаточно розвалений, незадовільно працює водоканал. Фактично паралізована будівельна галузь процедурою видачі містобудівних умов та обмежень. Жодна із глобальних комунальних проблем не просто не розв’язана, вона стала ще гостріша, а часом критична, на межі катастрофи. Комунальні проблеми набули політичних ознак. Ви помітили, що сказав власник одного з найпотужніших підприємств-перевізників — «ми більше не будемо заважати місту»? Ви розумієте, як далеко зайшла справа?
Я пропонував сформувати програму на ці роки, але фактично ми згаяли час.
— Чи зміняться в новому політичному сезоні дії вашої фракції в міській раді?
— Ми готові й надалі підтримувати соціальну спрямованість у роботі міської ради, ми за деполітизацію її роботи. Добре, якщо це зрозуміють усі депутати. Ми за розв’язання проблеми транспорту в місті, за якісні дороги і розв’язання проблем головних комунальних підприємств. Треба допомагати учасникам АТО та родинам загиблих хлопців. Потрібно братися за головні питання і вирішувати їх по черзі. Я це пропонував і бачу, що дедалі більше городян та й колег-депутатів міркують так само. Досить стогнати, як усе погано, час просто щоденно працювати.
— Якщо дійде до голосування за припинення повноважень міського голови, то яка буде ваша позиція?
— Я вже висловлювався з цього приводу. Моя точка зору не змінилася. У нашої політичної сили немає персональних зобов’язань ні перед Олексієм Павловичем, ні перед його опонентами. Але сьогодні я чітко бачу, що Чернівцям потрібен сильний міський голова, щоб вибратися з прірви. Його немає. Секретар міськради, який виконуватиме обов’язки міського голови, як це передбачено законом в разі припинення повноважень, це зовсім не та кандидатура, яка здатна до прориву. Він буде використовувати свою посаду для того, щоб підготуватися до наступних виборів. Тобто в політичних цілях. Це для мене абсолютно очевидно. Тому я і мої однопартійці не голосуватимемо за припинення повноважень чинного очільника міста. Його обрала громада, як і всіх депутатів. А громада — це Чернівці, місто, яке потрібно поважати. Хочу сказати відкрито: мені надходять пропозиції «схаменутися» і підтримати більшість. Є такі розмови і з моїми колегами. Категорично заявляю: я своєї позиції не зміню! Якщо на вмовляння спокуситься хтось із моїх колег, він негайно опиниться за межами нашої партії.
Хоча цілком розумію, що потрібні нові вибори. І міської ради, і міського голови. А припинивши в такій спосіб повноваження чинного міського голови, ми втратимо останні важелі впливу на ситуацію, і місту буде ще гірше, і тоді нас вже не врятує ніхто.
— Радикально.
— І насамкінець. Я хочу, щоб чернівчани це знали. Останнє, що залишилося у власності нашої громади, — це низка стратегічних комунальних підприємств, які доводять до банкрутства, а також поодинокі клаптики землі в місті. Є ризик, що ми все це втратимо. Чернівці не будуть належати громаді, їх шматками рознесуть «хазяї». Ми цього хочемо? Гадаю, ні.

Сергій СУЛИМА.
Фото надано автором.