Таїнство «афганської дипломатії»

Наприкінці минулого тижня з’явилася інформація про те, що представники ветеранів Афганістану й уповноважені від «Правого сектору» вступили в автономні від опозиції перемовини із силовими органами з приводу виконання норм закону про «амністію», прийнятого у Верховній Раді України. Про це повідомив один з лідерів воїнів-афганців Олег Михнюк. Він привселюдно стверджував, що на зустрічі 31 січня із главою СБУ і першим заступником міністра МВС удалося домовитися про звільнення 112 затриманих. За його словами, вдалося дійти згоди: спочатку влада відпускає ув’язнених, а потім активісти звільняють вулиці Києва та адмінбудівлі. Мовляв, усе має бути мирно.

Усі ці дні було багато «диму» навколо цієї теми, але чи був насправді «вогонь»? «Голос України» звернувся до МВС із питанням про те, чи мали місце вищезгадані домовленості. Інформацію про те, що ветерани-афганці і «Правий сектор» ведуть власні перемовини з МВС і СБУ про звільнення заарештованих активістів (на підставі прийнятого закону про «амністію») у прес-службі відомства не підтвердили і не спростували. Там зазначили, що міліція діятиме винятково в рамках цього закону...

На Євромайдані перебувають представники декількох організацій, що заявляють про себе як «афганці». Багато з них обурюються з приводу переговорів, нібито проведених деякими їхніми лідерами. Кажуть, що таке право нікому не делегували. Мовляв, з ними ніхто не радився. Понад те, деякі вважають, що це своєрідна провокація. Бо те, що відбувається, схоже на гру, декорацію про людське око.

Навіть якщо допустити, що перемовники дійдуть згоди із силовиками на звільнення затриманих раніше, чим буде знято блокаду адмінбудівель (як того вимагає закон про «амністію»), то як вони збираються звільнити вулицю Грушевського від барикад, а також Український дім і КМДА, якщо єдиної згоди в цьому питанні з основними силами Майдану не досягнуто, замовчується.

За коментарями ситуації «Голос України» звернувся до Сергія Червонописького, голови Української спілки ветеранів Афганістану.

— Ми з першої хвилини початку подій на Майдані дуже швидко сформулювали свою позицію. Ми стали між військами й народом, щоб не допустити кровопролиття. У нас на Майдані постійно перебуває так звана афганська сотня: близько 100—200 ветеранів афганської війни. Але жодних політичних партій ми не підтримуємо. Як і не ведемо жодних антиурядових дій. Завдання нинішніх політиків — думати, перш ніж віддати той або інший наказ військовим.

А щодо переговорів, то вони ведуться. Деталі я розкрити не можу. Але вже те, що вони йдуть — добре. Ці кроки дозволяють звести нанівець агресивність. 

Коли починається діалог, припиняється стрілянина. Це ми знаємо з часів Афганістану, — сказав співрозмовник.

Однак уточнити, де саме ведеться примирливий діалог (на вуличних барикадах чи в кабінетах влади), Сергій Червонописький відмовився, пославшись на «таємницю переговорів».

Учора, коли верстався номер, на Майдані біля намету з написом «Штаб воїнів-афганців» нашому кореспондентові повідомили, що Олег Михнюк знову на переговорах. Нам удалося з’ясувати позицію в одного з його соратників, який представився як Каміль Валєтов із Донецька.

Він повідомив, що воїни-афганці хочуть брати участь у переговорах влади й опозиції, щоб знати, про що говорять політики, і контролювати процес. На запитання, яку саме організацію представляє співрозмовник, він відповів, що афганець — це стан душі, і тут вони перебувають не на заклик політиків, а за покликом серця. Він підтвердив, що афганці вже ведуть переговори про звільнення ув’язнених. На запитання, хто делегував їм це право, Каміль відповів запитанням: мовляв, а що в цьому поганого? Якщо буде потрібно, вони одержать мандат Майдану. Виходить, на момент нашої розмови таких повноважень цій групі афганців ніхто не давав...

Зазначимо, у розпал інтриги навколо «афганської дипломатії» депутат від ПР Володимир Олійник в ефірі канала 112 заявив про необхідність включити в переговірний процес влади з опозицією представників від «Грушевського», від «афганців».