«Підтримую обурення жителів сільської місцевості заявою «Укрпошти» про скорочення відділень у селах і намір припинити виплату пенсій. Вважаю це категорично неприйнятним!» — написав Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці в Facebook за підсумками зустрічі з міністром соціальної політики Андрієм Ревою, міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, Генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським і головою правління Пенсійного фонду Олексієм Зарудним. За його словами, державні підприємства повинні виконувати певні соціальні функції. «Я охоче підтримаю будь-які ініціативи, які підвищують ефективність діяльності державних підприємств, але вважаю категорично неприйнятним, коли вони виймають останні копійки з кишені пенсіонера», — наголосив глава держави.

Фото Михайла МАРКІВА
(прес-служба Президента України.)

 

Поштове відділення у селі Сороки поштовики планують закрити уже найближчим часом.

Про це нашому власному кореспонденту на Івано-Франківщині Людмилі Стражник повідомив сільський голова Михайло Дерпак.

Фото Людмили СТРАЖНИК.

 

Минули старі часи, коли поштаря з великою сумкою, вщент наповненою періодикою, листами, вітальними листівками і грошовими переказами, зустрічали щодня в кожній сільській оселі. Навіть у найвіддаленішому населеному пункті. Нині тут пошту доставляють у ліпшому разі двічі на тиждень. Доходить до того, що навіть у райцентрах телефонують деяким нашим постійним читачам, щоб вони самі забрали черговий номер «Голосу України». Але кожен передплатник, вибираючи собі те чи інше видання, заплатив і за його доставку. І має шукати свій улюблений часопис у власній поштовій скриньці, а не в поштовому відділенні.
Ми вже не раз писали про так звані реформи в поштовій галузі, зокрема про «пілотний проект» такого реформування на Чернігівщині, який просто обурив місцеву владу і громадськість цього регіону. Та, схоже, керівництво 
«Укрпошти» увійшло в реформаторський раж, як літак у піке. І вже ніяк не може з нього вийти. Тому і зникають поштові відділення, і насамперед — у сільській місцевості, скорочується кількість поштовиків, особливо тих, хто безпосередньо займається передплатою періодичних видань. Зокрема, як стало нам відомо, на Закарпатті і на Сумщині у поштові відділення, які обслуговують до 500 осіб, планують доставляти листи і періодику раз на тиждень. Очевидно, без таких сумнівних новацій не обійдеться і в інших регіонах.
Нині деякі місцеві громади беруться за свій кошт ремонтувати, підтримувати в належному стані поштові відділення. Адже пошта, хоч би що там казали, — то своєрідна візитівка населеного пункту. Як і церква, школа, фельдшерсько-акушерський пункт... А столичні «новатори» з «Укрпошти» пропонують селянам замість стаціонарних поштових відділень пересувні пункти — щось на взірець «автолавки», яка з’являтиметься раз на тиждень, а то й рідше. Такого навіть у тяжкі післявоєнні роки в українському селі не було.
То, можливо, справедливе обурення наших співвітчизників і принципова позиція Президента України допоможуть зупинити невдале реформаторство поштової галузі. Тобто, як сказав Петро Порошенко, знайти «той компроміс, який дасть змогу ефективно продовжити функціонувати системі, поки не буде створена ефективна альтернатива».

Володимир КРАСНОДЕМСЬКИЙ.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Галузь прагнуть знищити?

Щойно повернувся з відрядження з двох гірських районів Закарпаття.
Повернувся в розпачі. Бо побратими редакційних колективів — поштовики — просто опускають руки і майже всі одностайні: такого наступу на поштову галузь, такої зневаги до простих жителів, такого знущання над селами не було ніколи. І кажуть відверто: це явна політична диверсія проти держави і удар обухом по її авторитету. І це далеко не емоції.
То в чому річ?

Кажучи прямо — пошту хочуть знекровити. І досить хитро — не відразу, а двома... підскоками. Зі столиці надійшов наказ, який державницьким не назвати. Там вимога: з липня в населених пунктах, де мешкає до 1200 жителів, пошта працюватиме тричі на тиждень; від півтисячі до 1200 осіб — двічі на тиждень; де 500 жителів — лише раз на сім днів. Мало того, підступно й лукаво «поділили» села, до яких належать присілки: села собі, а присілки — собі. Тобто, штучно «зменшили» населення в такий спосіб.
Але й це ще не все: з жовтня в райцентрах пошта працюватиме лише чотири дні; у селах, навіть найбільших, — не частіше, ніж три дні. Зарплата поштарів пропорційно зменшенню робочих днів теж зменшиться, адже і тепер листоноші працюють переважно на 0,3, 0,4, 0,5 окладу. А тоді їх, очевидно, переведуть на 0,1, 0,2 ставки. А яка жінка працюватиме за 200—300 гривень? Та ще й у гірських умовах: восени — безперестанні дощі, а взимку — тріскучі морози, і рознось газети, допомогу на дітей і пенсії (по грунях і віддалених узгірках) з тисячами й тисячами гривень!.. До того ж про доплату листоношам гірських надбавок — забудь.
А які прибутки даватиме за один день поштове відділення в маленькому селі? Тож, імовірно, згодом скажуть, що воно нерентабельне і його доведеться закрити... А хто врахував і такий немаловажливий штрих: як довозитимуть пенсійні кошти діду й бабі в один день — і зранку, щоб встигнути рознести — по всіх малих селах? І котра листоноша візьме на себе відповідальність всунути в сумку десятки й сотні тисяч готівки?
Отже, наказ писав й ухвалював посадовець (а місячна зарплата в нього в Києві така, що листоноша її не заробить за ціле життя — і люди про це знають!), котрий абсолютно не знайомий з реальним життям!
Урахуйте і той факт, що на Закарпатті з 1,3 мільйона жителів — понад дві третини мешкають у селах. А села в Карпатах розкидані по горах у радіусі навіть десяти кілометрів і більше. І так у кількох районах як у Закарпатській, Івано-Франківській, так і у Львівській і Чернівецькій областях. Отже, висновок робіть самі. Та й що вже казати про доставку газет, які виходять п’ять або три рази на тиждень?.. Одно слово, хтось явно хоче підірвати і так невисокий авторитет держави.
Варто додати: пошта за всіх режимів, які змінювалися на Закарпатті протягом минулого століття, ніби картинки калейдоскопа, завжди залишалася державною структурою. І кожна держава дбала про пошту, а її працівники вважалися державними службовцями (так є й дотепер у деяких сусідніх країнах).

А в нинішній Україні, яка прагне стати поруч із країнами Європи, хтось хоче в такий спосіб «реформувати» пошту чи цинічно нажитися на знедоленому населенні й виставити українців на посміховище сусідам?.. 

Василь НИТКА.

Закарпатська область.