У зоні проведення Операції об’єднаних сил щодня фіксуються обстріли з боку російських окупаційних формувань. Так, за добу (дані штабу ООС на 01.08) противник 36 разів відкривав вогонь по українських позиціях. Однак останнім часом у зведеннях гарячих напрямків дедалі рідше зустрічається маріупольське. Хоча повідомлення про свавілля російської сторони в акваторії Азовського моря із затриманням українських суден надходять чи не щодня.
Південний напрямок і так званий план «сухопутного коридору» в анексований Крим залишається для «старшого брата» незавершеним стратегічним гештальтом. Не виключено, що найближчим часом цей вектор з’явиться в тактичних преференціях генштабу РФ. Сьогодні всі сили Кремля спрямовані на дестабілізацію ситуації усередині України й дискредитацію чинної влади напередодні виборів-2019. Як відомо, Путін любить посилювати ефект своїх дипломатичних і миротворчих ініціатив гарматами, танками й «Градами». А ще він обожнює різні дати, зокрема, День Незалежності України. Тому, цілком імовірно, захоче влаштувати з цієї нагоди черговий «феєрверк» з дислокацією. Однак Іловайська вже не буде — українська армія навчилася оборонятися, і не тільки.
Тактика командування «ихтамнетов» змінилася: вони всіляко намагаються спровокувати ЗСУ, щоб потім звинуватити Київ у зриві встановлення миру на Донбасі. Усі ці постановочні сцени агресії «української хунти» супроводжуються потужною підтримкою кисельовських фейкометів. Система відпрацьована. Кремлю залишається лише обрати місце для чергового фаєр-шоу.
На думку військового експерта, координатора групи «ІС» Костянтина Машовця, найвдалішим місцем для таких екзерсисів було б Приазов’я. Він вважає, що прибережне «перерізання тонкої й кволої ніжки», якою «гнилий фрукт усього донбаського ватанізму» прикріплений до азовського узбережжя, в оперативно-тактичному відношенні й у стратегічному плані вигідне українським силам. Такий би розвиток подій розрядив ситуацію під Маріуполем і зняв з порядку денного так зване питання «сухопутного коридору».
«Але усе це чудово розуміють не тільки в ГШ ЗСУ, а й на протилежному боці. Тому, вирішуючи питання, де краще й швидше ЗСУ «клюнуть» на провокацію з наступом, окупанти явно оберуть те місце і той район, де це робити з погляду ЗСУ зручно й ефективно і де, на їхню думку, великі шанси на успіх. Приазовська «ніжка» у цьому плані — поза конкуренцією», — констатує експерт. І стверджує, посилаючись на оперативні дані, що саме на цьому напрямку противник, усіляко маскуючись, нарощує сили, проводячи паралельно інформаційні маневри, що переконує у зворотному.
