Вік пам’ятників історії Луганщини вражає: найдавніші — епохи палеоліту, тобто їм близько 100—150 тисяч років. Особливу увагу археологів зосереджено на Кремінському районі, де останні двадцять років дослідження практично не припиняються. Тут неабияка щільність прадавніх поселень, починаючи з нового кам’яного віку й закінчуючи залізним.
Про кургани в Кремінському районі вчені знали давно. Але їх вивчення з певних причин не проводилося, і згодом вони почали руйнуватися. Особливої шкоди завдають сільгоспроботи: кургани зрізають і зрівнюють із ґрунтом. Як розповідає кремінський краєзнавець Сергій Омельченко, під час розпаювання землі частина археологічних пам’яток опинилася у володіннях сільгоспвиробників. На жаль, українське законодавство в цьому плані недопрацьоване, і виникають ситуації, коли власник не піклується про збереження історичної спадщини й рахується тільки зі своїми інтересами. У районі кілька сотень прадавніх курганів, деякі — на приватних територіях. Як їх зберегти? При Кремінській районній держадміністрації створено громадську раду, яка розглядає всі спірні питання й відає збереженням курганів. Сьогодні встановлюють точну кількість таких історичних пам’яток, їх стан. Серед курганів є унікальні, наприклад, найвищі на Луганщині, а деякі знахідки взагалі можуть змінити окремий розділ стародавньої історії.
Фахівці археологічного центру «Спадщина» Східноукраїнського національного університету імені В. Даля в період літніх археологічних досліджень організували масштабні пошукові роботи на лівобережжі Сіверського Дінця в межах Кремінського району. Результат — відкриття десяти багатошарових поселень із матеріалами стародавніх культур від епохи неоліту до раннього Середньовіччя. Особливо цінне для науки поселення Серебрянське-2 на території Кремінського лісомисливського господарства. Тут знайдено уламки ливарних форм і орнаментованої кераміки, знаряддя праці з каменю й кістки, залишки житла епохи пізнього неоліту.
П’ять років тому археологічна експедиція СНУ імені В. Даля провела розкопки багатошарової комплексної археологічної па- м’ятки Заозерне-1 на південно-західному краї озера Підпісочне. Довелося основну частину території розкопувати не лопатами, а за допомогою ножів, скальпелів, щіток і совків. Розкрито культурний шар на площі 170 кв. м. Головна й унікальна знахідка експедиції — залишки неолітичного житла — на кшталт напівземлянки. У плані споруда — прямокутної форми з заокругленими кутами, розмірами близько 7х6,5 метра з виходом на південь. По периметру стовпові ямки, які свідчать про зрубні стіни, а в центрі — вогнище. Тут знайдено понад 60 знарядь із кременю, в тому числі й масивні знаряддя для рубання, різні шкребки й різці. Таке житло епохи неоліту на території України виявлено вперше. А ще знайдено артефакти катакомбної, зрубної і бондарихинської культур. Є й сліди перебування тут прадавніх кочівників-хазар. Виявлено середньовічні гончарні вироби для приготування і зберігання їжі, залізні рибальські гаки, глиняні пряслиця для веретена й керамічні грузила для рибальських сітей. Ці реліквії сьогодні — в музеях, а археологи продовжують пошуки. Земля ще не все нам розповіла.
Луганськ.
