Сучасні проблеми НААН — закономірний процес наслідків соціально-політичних змін у країні на шляху до європейської інтеграції. Мабуть, найбільший тягар відповідальності за майбутнє української аграрної академічної науки лежить на її теперішньому президенту-академіку Ярославу Михайловичу Гадзалу, що святкує свій 60-річний ювілей.

Ярослав ГАДЗАЛО.

 

Народився Ярослав Гадзало 3 серпня 1958-го в селі Артищів Городоцького району Львівської області. Від батьків, Михайла Степановича та Марії Федорівни, успадкував любов до праці й до людей, до рідної землі. Цих орієнтирів дотримувався впродовж усього свого життя. Оптимізм і віра в українську державу стали складовими його вдачі та підґрунтям для формування активної громадянської і політичної позиції.
Ще в шкільні роки захоплювався рослинництвом, здобутками вітчизняних учених-аграріїв щодо отримання високих урожаїв, унікальною культурою українського народу. 1977-го закінчив Вишняківський радгосп-технікум. Після завершення навчання працював агрономом-меліоратором у колгоспі «Зоря» Городоцького району Львівської області. У 1978 році вступив на факультет захисту рослин Української сільськогосподарської академії (нині — Національний університет біоресурсів і природокористування України). У студентські роки долучився до науково-дослідної роботи в гуртках вишу, надаючи перевагу вивченню екологізації захисту рослин, природно збалансованого співіснування видів біоценозів у системі інтегрованого фітозахисту.
Українську сільськогосподарську академію закінчив 1983-го з відзнакою. У 1986 році успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Ентомофауна малини і боротьба зі шкідливими видами в центральному Лісостепу УРСР». Уперше здійснив комплексний аналіз сучасного фітосанітарного стану цієї ягідної культури, уточнив її біологічні особливості, вивчив динаміку корисних і шкідливих видів комах, визначив рівні економічних порогів шкідливості та рівні ефективності зоофагів, що стало основою розроблення екологічно й економічно обґрунтованої системи її інтегрованого захисту в центральному Лісостепу УРСР. Закінчивши аспірантуру, рік працював асистентом кафедри загальної ентомології і зоології УСГА, а також заступником декана факультету захисту рослин.
У 1999 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Агробіологічні обґрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України». Розробив концепцію екологічно й економічно обґрунтованої програми захисту ягідних культур. Дав оцінку впливу діяльності людини на динаміку чисельності найнебезпечніших шкідників. На підставі аналізу різних концепцій інтегрованого захисту ягідників від шкідливих комах обґрунтував принципи регулювання чисельності та шкідливості фітофагів цих агроценозів. Розробив систему заходів збереження і приваблювання корисної ентомофауни і шляхи накопичення її в агроценозах ягідників. Обґрунтував раціональні шляхи та способи застосування окремих сучасних пестицидів.
У 2000—2001 роках працював першим заступником голови Львівської облдержадміністрації, а в 2001—2002 роках — головою Львівської обласної ради. Варто зауважити, що в цей час Львівщина за потужністю та різнобічністю економічного, наукового, культурного потенціалу посідала провідне місце в Україні. Підприємства Львівської області здійснювали зовнішньоторговельні операції з 98 країнами.
З 2001-го — член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи. Здійснював пошук такого алгоритму створення державної моделі України, який би відповідав інтересам українського народу, вимогам історичного розвитку та глобальним перетворенням у світі.
З 2002 року обіймав посаду професора, завідувача кафедри ентомології Національного університету біоресурсів і природокористування України.
У 2002-му Ярослав Гадзало обраний членом-кореспондентом Відділення захисту рослин УААН, а 2007-го — дійсним членом (академіком) Відділення рослинництва УААН. У 2013—2014 роках — віце-президент, а від серпня 2014-го — президент Національної академії аграрних наук України та член Президії НАН України. У цей період зробив вагомий внесок у становлення НААН як головного науково-методичного та координаційного центру з розвитку АПК України. За керівництва Ярослава Михайловича розроблено методичні основи інноваційно-інвестиційної моделі розвитку аграрної науки, проведено низку структурних перебудов і поліпшено особовий склад наукових підрозділів академії. Скориговано напрями наукових досліджень, удосконалено роботу головних установ з питань координації фундаментальних і прикладних наукових досліджень, підвищено ефективність використання наявного наукового та кадрового потенціалу. Розроблено принципово новий механізм взаємовідносин науки, виробництва та органів державного управління з метою зростання рівня результативності фундаментальних і прикладних досліджень. Ярослав Гадзало ініціював проведення системної оптимізації науково-дослідної мережі академії за організаційним, науковим та інноваційним напрямами. Визначив шляхи подальшої інтеграції наукових установ НААН та аграрних вищих навчальних закладів України. Налагодив тісну співпрацю із закордонними науковими організаціями з виконання спільних наукових проектів.
Творчий доробок ученого, багатоплановий і значущий, становить понад 150 наукових та науково-популярних праць. Серед пріоритетних наукових напрямів Ярослава Михайловича — насамперед, екологізація захисту рослин, фундамент якої вибудував ще в студентські роки. Науковець обґрунтував доцільність переходу від спрощеного поняття боротьби зі шкідниками ягідних культур до концепції природно збалансованого співіснування видів як основи інтегрованого захисту рослин і одержання екологічно безпечної продукції. Ініціював створення і забезпечення діяльності науково-виробничої лабораторії з випуску сітотрожної трихограми. З його ініціативи та за участю підготовлено й видано фундаментальний підручник «Сільськогосподарська ентомологія». Цей напрям знань і до сьогодні — у пріоритетах академіка Ярослава Гадзала. Але першочерговим у часи президентства в НААН є пошук оптимальної моделі її функціонування на широкій інноваційній основі. В останні роки, незважаючи на різноманітну критику, мережею академії досягнуто певних успіхів не тільки в питаннях теорії, а й практики аграрного виробництва. У тому, що аграрний сектор країни формує понад 50% усіх бюджетних надходжень, є значний внесок і НААН. Завдяки баченню очільником її майбутнього, вона адаптується до вимог часу і без пафосу та катаклізмів формує продовольчу безпеку України, а значить — утверджує її державність. А всі перспективи подальшого розвитку відомства українське суспільство почує в доповіді свого президента на урочистих зборах НААН 16 листопада 2018-го, присвячених 100-річчю від дня створення через предтечу — Сільськогосподарський вчений комітет України.

Віктор ВЕРГУНОВ, 
академік НААН, 
директор ННСГБ НААН.