Для жителя села Любиковичі, що в Сарненському районі на Рівненщині, Віталія Скибана (на знімку) робота на пасіці, де повітря чисте й наповнене ароматом квітів і меду, — велика радість і справжня наука. Бджолярством він захопився у двадцять років.
Віталій закінчив Житомирський національний агроуніверситет, де здобув фах інженера лісового та паркового господарства. Оскільки роботи за професією не знайшов, зайнявся бджолярством. Спочатку придбав чотири вулики, коли розпродували колгоспну пасіку, купив ще шість. Декілька змайстрував сам, нині має сімнадцять вуликів. І щороку збирає свій мед. Ще коли було лише шість сімей, качав 55 літрів солодкого нектару. Частину залишав собі, решту — продавав.
А три роки тому Віталій Скибан облаштував на обійсті лежанку, поспавши в якій, отримаєте заряд бадьорості. Бджолина сім’я має особливе біомагнітне поле, яке заряджає людину енергією, нормалізує процеси обміну в організмі, покращує імунітет. Монотонне гудіння бджіл заспокоює нервову систему.
— Ця справа мені до душі, багато знаю про мудрих комах-медоносів, — ділиться пасічник. — Нині не лише качаю мед, а й виготовляю продукти бджільництва. Якби люди знали, як ці препарати лікують хвороби, то перестали б ходити в аптеку.
Крім того, Віталій знається на травах. Учнем збирав цвіт ромашки, липи, акації. Нині навчився готувати Іван-чай, про цілющі властивості якого відомо в усьому світі. А ще у вільний час плете вироби з лози. Та й вся сім’я Скибанів дуже трудолюбива, обробляє багато землі, утримує велике підсобне господарство, серед домашньої живності — аж троє коней.
Сарни
Рівненської області.
Фото Василя СОСЮКА.
