Вишгородський проект із роздільного збирання сміття підбиває перші підсумки
Європейська модель роздільного збирання твердих побутових відходів, а саме упаковки, та повторна її переробка може бути цілком ефективною в Україні. Проаналізувавши підсумки піврічної роботи, це стверджують організатори пілотного проекту з роздільного збирання сміття, про який ми розповідали в № 220 (6725) «Голосу України» за 25.11.2017. Він стартував у листопаді минулого року в місті Вишгород, що на Київщині.
Фото надано УкрПЕК.
Нині у Вишгороді коштом компаній-виробників поряд із сірими контейнерами для змішаних побутових відходів встановлено 99 жовтих контейнерів для різних видів упаковки, а саме: для пластикових пляшок, паперу, картону, картонної упаковки з-під напоїв, та 78 зелених контейнерів для скляної тари (на знімку). Вміст сірих контейнерів, як і раніше, вивозить на сміттєзвалище комунальне підприємство, і за це платять споживачі. А вміст жовтих та зелених контейнерів забирає і доправляє на досортування та повторну переробку як вторинну сировину МПП «Рада», з яким УкрПЕК уклала договір і яке має сортувальні потужності у місті Буча та парк спецтехніки. За все це платять компанії-виробники.
Перед запровадженням проекту провели потужну інформаційно-освітню кампанію. У результаті охоплено понад 25 тисяч мешканців Вишгорода, а це майже 85% населення міста. Незважаючи на песимістичні застереження, що наш менталітет поки що не надто сприймає європейські правила поводження зі сміттям, вишгородці доводять зворотне: українці готові до сортування відходів, якщо для цього створюються відповідні умови і проводиться роз’яснювальна робота. Що, власне, і роблять у Вишгороді підприємства-виробники продукції, упаковки та переробні підприємства, зокрема Гостомельський склозавод ПрАТ «Ветропак», куди вивозять зібрану містянами склотару.
Пілотний проект реалізується на основі принципів розширеної відповідальності виробника (РВВ), за якими підприємства, що виробляють товари в упаковці або саму упаковку, об’єднуючись, вкладають власні кошти в організацію роздільного збирання тари або упаковки для своєї продукції. Для цього вони налагоджують партнерські відносини з компаніями, які збирають відходи, і вторсировина надходить на переробні підприємства, де з неї виготовляють нову тару чи упаковку. Таким чином утворюється замкнений цикл, який суттєво зменшує кількість сміття, а це, відповідно, покращує загальну екологічну ситуацію у країні.
Це перша і поки що єдина організація РВВ в Україні. Але вона успішно дає раду твердим побутовим відходам і є прообразом для всеукраїнської системи РВВ за прикладом найрозвиненіших економік Європи.
Коли ж система розширеної відповідальності виробника запрацює в Україні? Тоді, коли для неї з’явиться нормативна база, як це передбачено «Національною стратегією управління відходами», прийнятою в листопаді 2017 року. Нині в Міністерстві екології та природних ресурсів у роботі перебувають 10 законопроектів, присвячених поводженню з відходами в різних галузях. Один із них — базовий закон про відходи. А проект закону № 4028 «Про упаковку і відходи упаковки», в якому безпосередньо пропонується впровадити успішну європейську практику РВВ, уже тривалий час — на розгляді у Верховній Раді.
Без якомога швидшого прийняття необхідних законів щодо питань поводження з відходами цей перевантажений віз сміття грузнутиме на тому самому місці ще глибше.
Мовою цифр:
За підрахунками організаторів проекту, щороку у Вишгороді утворюється понад 12 тисяч тонн відходів упаковки. За півроку зібрано 164,2 тонни твердих відходів. У середньому щомісяця техніка МПП «Рада» вивозить із Вишгорода майже 24 тонни відсортованих відходів, що, за аналітичними оцінками УкрПЕК, становить 20—25% упаковки, яка утворюється у місті. Оскільки проект розрахований на 5 років, його завданням є поступово підвищити норми збирання відходів упаковки до 50%.
