Укр | Рус
Футбол. «Арсенал» і «Чорноморець» зіграли внічию Футбол. «Динамо» назвало імена гравців, котрі готові зіграти проти «Аякса» Поліцейські розслідують підпал на дачному масиві Рівненського району Сучасний спортзал ФСТ «Динамо» відкрили на Рівненщині Президент підписав Закон, спрямований на погашення заборгованості із виплати зарплати шахтарям Позиція голови Комітету у закордонних справах Ганни Гопко щодо участі президента РФ В. Путіна у весіллі глави МЗС Австрії Карін Кнайсль Марина Порошенко: «Сьогодні захист української мови - питання національного значення, бо мова - символ держави» ЦВК внесла зміни до порядку призначення виборів в ОТГ, розширивши часові можливості їх призначення Міністр інфрастурктури Володимир Омелян підписав контракт із новим керівником «Укрпошти» Ігорем Смілянським У четвер увечері естонські активісти, в тому числі представники української діаспори, пікетували Посольство РФ на підтримку вимоги Олега Сенцова про звільнення українських політв’язнів у Росії Комітет з питань інформатизації та зв’язку під час восьмої сесії зосередив свою роботу на правовому врегулювання сфер електронних довірчих послуг, електронних комунікацій та кібербезпеки На Голубому озері гадюка вкусила дитину Попрощалися з учасником ООС Депутат-садист «попіарився» і зник Центр працюватиме за європейськими стандартами
Загрузка...
На головну
07.08.2018

Хімічний гігант почав «дихати»

Павло ВОРОНЦОВ.

На Сєверодонецькому «Азоті», що на Луганщині, запрацював цех з виробництва аміаку 1-А, і його колектив уже вийшов на стабільний режим випуску продукції. Крім того, відновлено виробництво азотної кислоти, розпочато роботи із запуску цеху аміачної селітри і готують запустити цех з виробництва карбаміду. Хімічний гігант області почав «дихати», отримавши шанс на відродження.

До цієї події «Азот» ішов чотири роки. У травні 2014-го, коли в Сєверодонецьку почалися перші обстріли, власники і керівництво підприємства прийняли рішення зупинити виробництво, вивезти небезпечні продукти і цим самим убезпечити завод, місто на випадок бойових дій. 2015 рік не зняв напругу. Бойові дії тривали лише за десятки кілометрів від Сєверодонецька, і це не давало ані технічної можливості, ані морального права на відновлення роботи. Щоправда, періодично вдавалося запустити якесь виробництво, але з часом «Азоту» зовсім перестали давати «повітря», закривши газову засувку.

— Другою причиною зупинки виробництва стала відсутність енергозабезпечення, а третьою — непідйомна ціна на природний газ, — розповідає профспілковий лідер підприємства Валерій Черниш. — Ми були не конкурентоспроможні на внутрішньому та світовому ринках. До того ж російські виробники збивали ціни, завозячи в нашу країну свої дешеві мінеральні добрива. У травні минулого року ми підняли громадськість, обласну владу, Союз хіміків, народних депутатів, звернулися до уряду з вимогою: або захищайте вітчизняного товаровиробника, або встановлюйте конкурентну ціну на природний газ чи на продукцію, що продається.

Після цього відбулося кілька нарад з представниками Кабміну і бізнесу, які займаються в Україні виробництвом мінеральних добрив. Остання така нарада в січні 2018-го, на якій були присутні керівники підприємств хімічного комплексу України, представники профспілки, агропромислового сектора, Союзу хіміків, а також російського бізнесу, торгові доми яких розташовані на території нашої країни, пройшло дуже емоційно. Сєверодончани запропонували домовлятися і висловили низку пропозицій, які могли б врегулювати ситуацію. Наприклад, частину газу, який йде на внутрішній ринок, дати «Азоту», і за рахунок цього збалансувати та знизити ціни на продукцію. Але їх не підтримали, а аграрії навіть звинуватили в монополізмі. Був і запасний варіант: дозволити хімікам вкладати інвестиції у видобуток природного газу в Україні. Знизивши вартість блакитного палива, завод отримував змогу здешевити свою продукцію. Однак і в цьому випадку Кабмін не дав ствердної відповіді, посилаючись на те, що в законодавстві немає такої норми. Пізніше уряд таки знайшов вихід із ситуації, заборонивши з травня поточного року ввезення російських мінеральних добрив на територію України. Крім того, дозволив «азотівцям» купувати дешевий природний газ там, де вони зможуть його знайти. Це допомогло підприємству запустити енергоємне виробництво аміаку. Валерій Черниш переконує, що за певних умов процес виробництва неорганічних мінеральних добрив буде повністю відновлено.

Поки що існують великі проблеми з електропостачанням. Річ у тім, що зовнішня схема електропостачання ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» не відповідає вимогам 1 категорії особливо небезпечної групи споживачів. Сьогодні підприємство використовує тільки одне джерело енергопостачання, друге з’явиться лише після введення в експлуатацію ПС 500 кВ «Кремінська» або відновлення інших магістральних ліній електропередач. Зокрема, йдеться про добудову в обхід «сірої зони» ПЛ 220 кВ «ЛуТЕС-Ювілейна» тощо. Водночас після запуску повного циклу виробництва міндобрив споживання електроенергії «Азотом» становитиме 37—40 МВт/год. Завод побудував власну когенераційну установку потужністю 11,9 МВт, яка фактично працює на потреби підприємства. Однак її введення в експлуатацію залежить від чинного законодавства.

Запуск цеху аміаку трудовий колектив сприймає з радістю, але вона дуже обережна. За ці п’ять тижнів люди працювали на знос, намагаючись не проґавити хороший шанс для підприємства. І для себе теж. Адже завод заборгував своїм співробітникам зарплату за минулі роки і, коли запрацює стабільно, матиме змогу повернути заборговане.

Луганська область.

Всі статті рубрики На головну