На базі Херсонського державного аграрного університету вирощуватимуть... перли. Підготовка до старту унікального проекту в розпалі: доцент кафедри водних біоресурсів ХДАУ, кандидат ветеринарних наук Віталій Олефіренко вже пройшов стажування на такій прісноводній фермі у Китаї за програмою міжнародного співробітництва. 

Визначили й майбутню оселю для молюсків — комплекс невеличких басейнів на факультеті рибництва та екології. Надалі для «дозрівання» перлів у їх мантію вноситимуть крихітну бісерину, і «господар» мушлі впродовж п’яти років огортатиме її шарами перламутру, перетворюючи на таку бажану для жіноцтва прикрасу.
Ректор ХДАУ, професор Юрій Кирилов наголосив: про видобування перлів у промислових масштабах поки що не йдеться. На це потрібні великі гроші, яких у вишу немає. Тож науковці спершу визначаться, які саме молюски краще використати для вирощування перлів — чи імпортні перлівниці, чи наші звичайні беззубки, які колись у незліченних кількостях мешкали в Дніпрі (до речі, перли з них тут добували ще з часів Київської Русі, про це збереглися свідчення істориків). Потім першу доволі невеличку партію цих водних мешканців внесуть до резервуарів із замкненим циклом очищення води і вчитимуться створювати для них комфортні умови.
Якщо експеримент визнають успішним, технологію надалі можна буде апробувати вже на великій фермі у штучному чи природному озері — аби тільки для цього інвестор знайшовся. А от створити таку ферму просто на мілководді Дніпра тепер навряд чи можливо. На жаль, екологічний стан пониззя головної української річки залишає бажати набагато кращого. Нинішнього літа, приміром, без масових заморів риби тут не минулося. У Каховському водосховищі спливли догори черевами тисячі бичків та карасів, а загиблих молюсків узагалі не рахували. У Держпродспоживслужбі з’ясували причину лиха: з полів біля рукотворного моря дощі позмивали всіляку сільськогосподарську хімію, і у воді різко підскочив вміст заліза і нітритів.