Наш співрозмовник — начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко (на знімку).
— Із якими сподіваннями ввійшли в 2018-й? Що вдалося зробити у першому півріччі, а що залишається на порядку денному?
— Лісове господарство області в нинішній рік увійшло не так із проблемами, як із чітко визначеними завданнями. Планку для лісівників підняли доволі високо. Насамперед нас турбує заліснення території області. Це одне з основних завдань. Але щоб збільшити лісистість, потрібно розв’язати проблему нових земель, яких, на жаль, у державному лісовому фонді або немає, або є лише невеликі площі. Зрештою, і їх треба освоїти. Ми цим займаємося. Та щоб працювати комплексно, треба значно більші площі. Тому нам назустріч пішли в обласній державній адміністрації і в обласній раді. Спільно з обласним геокадастром оглянули чотири тисячі гектарів.
— Йдеться про землі, що непридатні для ведення сільського господарства?
— Звичайно. Я б хотів також наголосити, що лісівники хочуть працювати на деградованих і малопродуктивних землях, на яких не можна орати, вирощувати сільськогосподарські культури. Добре складається, якщо такі землі ще й примикають до основного лісового фонду. Тоді ми маємо можливість їх і заліснити, й доглянути, й охороняти. На півтори тисячі гектарів вже виготовлено правовстановлюючі документи. До речі, в цьому плані Тернопільщина — у четвірці областей, де прийняли програму ведення лісового господарства. Власне, ми отримали її в 2017-му, розрахована ця програма на п’ять років. У документі задекларовано збільшення лісистості на 500 га. Потім на одному з засідань в обласній раді внесли зміни з нашої ініціативи, збільшивши площу до 700 га. Але це не межа, ми можемо розширювати свою діяльність щодо заліснення. Хоча вже третій рік поспіль не отримуємо фінансування із держбюджету на цей вид діяльності. Тому державні лісогосподарські підприємства розраховують лише на власні кошти в цьому плані. А кошти це немалі, бо для того, аби заліснити площу, треба зібрати насіння, посіяти його, виростити посадковий матеріал... Щоправда, обласна влада допомагає нам із коштами, які йдуть на виготовлення правовстановлюючих документів на нові землі. Ще одне завдання — дати лад тим угіддям, які є в нашому фонді, але не мають актів права власності. Цей шлях треба пройти. Робота триває. Наприклад, торік ми узаконили 17 тис га. Цьогоріч плануємо додати ще стільки ж.
— Що саме встигли посадити цього року на Тернопільщині?
— 70 відсотків з насадженого — це дуб. Також висаджуємо сосни й модрини. Ті ділянки, які зрубали в попередньому році чи цьогоріч узимку й навесні, вирішили засадити молодими лісами. Запланували заліснити 367 га, але вдалося зробити 412 га. Разом з тим за минулі роки у нас зменшилася площа рубки. Часто чуємо, що лісівники багато рубають. Але це не так. Ми намагаємося рубати лише стиглі або перестиглі ліси, на вирубку яких є всі дозволи. Інших рубок не проводимо. Як виняток ті, що спрямовані на оздоровлення зелених насаджень.
— Ви згадали про сосни. Але чи є сенс їх садити, якщо цей вид останнім часом дедалі більше потерпає від шкідників, які вражають деревину. Соснові ліси гинуть від так званих біологічних пожеж. Яка ситуація в нашій області?
— Так, є така проблема. Вона стосується передовсім Житомирської, Київської, Волинської та Рівненської областей. У нас вона торкається лише одного господарства, де масово росте сосна — це Кременецький лісгосп. Тому відсоток захворюваності сосен у нас невеликий порівняно з іншими областями. Але все-таки є ґрунти, на яких сосну треба висаджувати обов’язково. Ми віримо в те, що цю хворобу вдасться подолати, адже наука не стоїть на місці. Нині на Тернопільщині страждає інша порода. Хворіють ясени. Вони ростуть по всіх районах області, й прикро спостерігати, як, випустивши перші листки, через два-три місяці дерево всихає та вивалюється із землі з коренем. Прикро, що в природо-заповідних зонах ми навіть не можемо ці ясени швидко прибрати. Треба дозвіл від Міністерства екології. А поки що в цьому плані робота налагоджена не так, як би того хотілося. Тому над цим працюємо. Я вірю в те, що здоровий глузд візьме гору, й порозуміння між екологами та лісівниками таки буде. Не гоже, аби ті дерева валялися у заповідних зонах.
— Хвороби — це актуальна проблема, але найбільше громадськість непокоять незаконні рубки лісу й вивезення деревини. Цього року лісівники неодноразово повідомляли правоохоронців про крадіїв деревини.
— З минулого року ми посилили роботу в цьому плані й створили рейдові бригади як в обласному управлінні, так і в державних лісогосподарських підприємствах. Можливо, хтось думає, що ці бригади існують лише на папері і виїжджають зрідка. Але це не так. Ми діємо системно, кілька разів на тиждень виїжджаємо, працюємо вночі... Тим паче, ведемо цю роботу спільно з правоохоронцями. У бригаді є представники лісової охорони та поліції. Приємно, що кількість незаконних рубок знизилася порівняно з минулим роком на 31 %. Цього року до правоохоронних органів передали 18 справ. І хотілося б, щоб по цих справах був конкретний результат.
— На черговій колегії управління ви повідомили про початок роботи нового сервісу з надання адміністративних послуг. Розкажіть про це докладніше.
— Це «єдине вікно» з надання адміністративних послуг для мисливців, які отримують у нас посвідчення, контрольні картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання. Сервіс також створений для громадян, які хочуть скласти іспит, щоб стати мисливцем та отримати відповідний дозвільний документ. Крім того, обласне управління видає сертифікати про походження лісопродукції для суб’єктів підприємницької діяльності та державних підприємств, які експортують перероблену деревину. Вважаю, що система буде затребуваною, адже загальна кількість мисливців у Тернопільській області становить 9,5 тисячі осіб. Торік ми видали 1 тис. 480 сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів. За перше півріччя цього року — 734 сертифікати.
— А що стосується фінансів і виробничого планування?
— Порівняно з минулим роком ми суттєво збільшили виробничо-фінансові показники. Середня заробітна плата зросла на 35 % і становить 8 тис. 900 грн. Наших п’ять лісогосподарських підприємств сплатили до зведеного бюджету 49 млн грн, з них у місцевий пішло 12,5 млн грн. Хочу зазначити, що кожне підприємство у нас працює без збитків. Загалом, вони отримали 2 млн 600 тис. грн чистого прибутку. Працюємо згідно із затвердженою програмою. Працюємо так, аби були задоволені і люди, і влада.
Фото надано прес-службою Тернопільського ОУЛМГ.
Підготувала наш власкор у Тернопільській області Надія МИКОЛАЙЧУК.
