Публічне звернення
президента Університету «Україна»
академіка Таланчука Петра Михайловича
до Гаранта Конституції,
Президента України
Порошенка Петра Олексійовича.
Шановний пане Президенте!
Звернутися до вас мене змусила ситуація, яка склалася навколо Закладу вищої освіти (ЗВО) «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (Університет «Україна») після його рейдерського захоплення, що відбулося ввечері 7 серпня 2018 року. І оскільки силові структури, зокрема поліція, не реагують на ці події належним чином навіть після наших неодноразових звернень, а підпорядковані вони всі вам, то багатотисячний колектив студентів і співробітників університету доручив мені у пошуках правди і справедливості звернутися саме до вас.
Так, чисельна група молодиків (50—70 осіб) спортивної статури у чорному одязі та балаклавах увірвалася в приміщення університету, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, та, назвавши себе представниками нового власника, заблокувала вхід до університету і захопила в заручники співробітників, які перебували на своїх робочих місцях. Представники правоохоронних органів обмежилися лише фіксуванням події та відбиранням пояснень у працівників університету і навіть не спромоглися встановити, хто ці особи, які захопили приміщення.
ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (далі — Університет «Україна») був створений у 1998 р. У червні 2007 р. Університет «Україна» визнано акредитованим за статусом вищого навчального закладу освіти IV рівня акредитації. Університет створювався як неприбутковий навчальний заклад, який із початку свого заснування впровадив політику інклюзії, метою якої є забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти всім членам суспільства, зокрема людям з інвалідністю. За 20 років свого існування університет підготував майже 150 тисяч студентів, з яких приблизно 25 тисяч — студенти з малозабезпечених родин, сироти та студенти з інвалідністю (щонайменше 10 тисяч осіб). Університет «Україна» є досі єдиним в Україні безбар’єрним інклюзивним закладом, який виконує важливу державницьку місію.
Що ж сталося насправді? Трішки історії.
Для створення сучасної матеріально-технічної бази Університет «Україна» оформив у червні 2008 року кредитну лінію у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик». Упродовж усього часу університет здійснював своєчасне повернення кредитних коштів. Але 2 червня 2016-го Правлінням Національного банку України було прийнято рішення за № 46-рш про ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик». Розпочалася процедура ліквідації, а разом із нею стартувала шахрайська вакханалія, в якій ця ліквідація здійснювалась. Було передбачено, зокрема, проведення ФГВФО торгів у сім етапів. Виконавча дирекція фонду три з них встигла провести, а потім ФГВФО скасував торги через порушення. Були призначені повторні торги, які знову ж таки відбулися з грубими порушеннями (зокрема, не проведена незалежна оцінка вартості активів, так званий переможець торгів був оголошений ще до закінчення торгів тощо). Результатом комплексу махінацій є те, що переможцем торгів стала фірма (ТОВ «ФК «Фактор плюс»), яка була визначена ще до початку торгів. Через грубі порушення щодо процедури проведення торгів один із учасників торгів звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва. Розглянувши справу, суд своїм рішенням скасував рішення ФГВФО як протиправне. Виходячи із цієї ситуації, Університет «Україна» зі свого боку подав кілька позовів стосовно правового свавілля.
А далі відбувалося неймовірне... В ареолі стосунків з’являється новий фігурант... 02.10.2017 р. — укладено Договір відступлення частини прав вимоги № 02/10-17/2 між ТОВ «ФК «Фактор плюс» та ТОВ «Офіс сервіс люкс». Зважаючи на це, 12.10.2017 р. — нотаріус Нотарі О. І. (в минулому — Щур О. І., який, до речі, двічі змінював прізвище) здійснив неправомірне внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на користь ТОВ «Офіс сервіс люкс». Згідно з матеріалами, що є у розпорядженні «Наших грошей», слідче управління ГУНП в Донецькій області веде досудове розслідування у кримінальному провадженні 42017000000003861 від 16.11.2017 р. за фактом підробки офіційних документів та заволодіння корпоративними правами і майном низки приватних фірм.
Ідеться про рейдерські захоплення. Так, за матеріалами слідства, група людей, змовившись, діючи на підставі документів, що мали ознаки підроблених, уклали низку правочинів, які теж мають ознаки підроблених, через що підприємства змінили власника.
За версією слідства, допомагав цій справі нотаріус Олег Щур. Тож реєстратор сприяв протиправному заволодінню майном і корпоративними правами цих фірм. Тому що після того, як Щур вимкнув відомості про арешти, інший нотаріус змінила в реєстрі засновників, органи управління та юридичні адреси фірм. Ми маємо незаперечні докази низки протиправних, шахрайських дій нотаріуса О. Щура, за «сприяння» якого 12.10.2017 року ТОВ «Офіс сервіс люкс» став «фіктивним» власником одного із трьох корпусів Університету «Україна».
Можна навести й інші факти і свідчення шахрайства, від якого потерпає наш університет. Головне ж, що всі вказані вище дії двох підприємств — ТОВ «Офіс сервіс люкс» та ТОВ «ФК «Фактор плюс» щодо Університету «Україна» вчинені з грубими порушеннями та мають ознаки шахрайства й розглядаються в судах. А тому й не дивно, що так званий господар зайшов у свій будинок як злодій.
Університетом «Україна» подано позов до ТОВ «ФК «Фактор плюс» та ТОВ «Офіс сервіс люкс» про визнання договорів про відступлення частини прав вимоги недійсними. Справа за позовом перебуває на розгляді Апеляційного суду м. Києва (справа № 910/974/18). Та, як свідчать події серпня нинішнього року, ті вирішили не чекати ухвали суду і вдалися до рейдерського захоплення університету.
На тлі викладених фактів реакція, зокрема представників поліції, наприклад, прес-секретаря поліції м. Києва Оксани Блищик, яка повідомила журналістам, що відбувся конфлікт між орендодавцем та орендарем: останній не платив за оренду приміщення (насправді жодних договірних стосунків між університетом та ТОВ «Офіс сервіс люкс» не існує), або заява командира батальйону патрульної поліції п. Зборовського, «щоб ми не надіялися, що вони приїдуть і розстріляють неугодних нам», м’яко кажучи, дивні.
Заради справедливості варто зауважити, що у судовому корпусі та у поліцейському масиві є порядні, чесні правники. Просто сьогодні їх дуже мало. На нашу користь було прийнято багато рішень у тих випадках, коли які-небудь шахраї, пройдисвіти тощо хотіли у нас шматок відтяти або несправедливо обмежували наші інтереси. І дуже шкода, наприклад, що Рішення Верховного Суду щодо повернення боргу КМДА Університету «Україна» у сумі 5,6 млн грн сприйняте її нинішніми очільниками як особиста образа. Вони забули, що подати до суду на КМДА нам порадила своїм рішенням постійна комісія міськради з питань гуманітарної політики від 19.10.2012 року. Вони забули, що КМДА є одним із засновників, а на фасаді університету як вдячність викарбувані слова: «Хто думає про майбутнє, той творить освіту», і під номерами 1, 2 у цьому списку ідуть міськрада та КМДА.
Завершуючи свій лист (звернення), хочу зазначити, що колектив університету не розгубився, перебудував свою роботу і нині успішно завершує літній набір 2018-го. До речі, він буде на рівні або більшим, ніж минулого року. І цей колектив не збирається нікому нічого, що належить університету, віддавати.
Що стосується мене як президента цього ЗВО, то я, проживши повних 80 років, маю трудовий стаж 60 літ, із них науково-педагогічний — майже 50 років. За своє життя обіймав багато різних державних і виборних посад. Зокрема, понад 36 літ був проректором і ректором, нині ще працюю президентом, був народним депутатом спочилого в Бозі Радянського Союзу, приблизно два роки першим обіймав у незалежній Україні посаду міністра освіти.
Усе своє життя був законослухняним. Проте це не заважало мені завжди мати свою точку зору, відстоювати і, як неодноразово бувало, не погоджуватись із тими чи іншими діями влади.
Створення першого в Україні інклюзивного закладу вищої освіти є справою 20 років моєї роботи у найбільш зрілому віці і це — моя лебедина пісня. Тому я зі своїми однодумцями зроблю все можливе, щоб цей безаналоговий ЗВО спрямував свій стрімкий рух у майбутнє на міцних крилах. А оскільки я відношу себе до українців, які не зраджують своєму народові, то я заявляю, що мене не зламати, бо я не ламаюся, мене можна тільки знищити.
Цинізм попрання прав цілого багатотисячного колективу значно збільшується тією обставиною, що рейдери захопили перший корпус, в якому обладнано центральний вхід, у т. ч. і необхідний для інвалідів пандус. Варто зауважити, що в Університеті «Україна» навчається інвалідів ушестеро більше, ніж у всіх ЗВО України. І таке свавілля рейдерів, як і бездіяльність поліції, викликають обурення українських громадян. Для прикладу, звернення учасників мирного зібрання, яке відбулося 15 серпня 2018 року на території університету, підтримав не лише багатотисячний колектив нашого закладу (понад 13 тисяч осіб), а й більш як 30 громадських організацій, що об’єднують понад 25 тисяч свідомих громадян.
Це рейдерське захоплення організували нікчемні нащадки поганих пращурів, яких Христос вигнав із Храму Божого, а вони «всунулися» у Храм освіти і науки та осквернили його.
Шановний пане Президенте, я переконаний, що ви маєте можливість дуже швидко з’ясувати, хто стоїть за цим проектом. Від вас залежить, яким буде фінал цього правового свавілля. Дуже хотілося б, і я сподіваюся на вас як на Гаранта Конституції, щоб правда і справедливість перемогли.
З повагою президент Університету «Україна» Петро Таланчук.
