Укр | Рус
Відбулося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України Біатлон. «Золото» Юлії Журавок! Україна ні в кого не буде питати дозволу, крім власного народу - Президент про стратегічний курс держави на вступ до ЄС і НАТО Російська сторона блокує пропозиції України щодо передачі 23 росіян в обмін на українців-політв`язнів Кремля, - Ірина Геращенко НАБУ викрило у розкраданні понад 93 мільйонів гривень «Укрзалізниці» сімох осіб, серед підозрюваних – і народний депутат Прокуратура Рівненщини бере активну участь у міжнародному співробітництві Ухвалення Закону про впорядкування механізму переходу парафій до ПЦУ створює всі умови для мирного процесу розбудови нашої церкви - Президент на подячному молебні на Житомирщині Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України Щоденне зведення Міноборони України щодо обстановки в районі проведення операції Об’єднаних сил У ЦВК пройшли чергові тренінги «Вступ до кібергігієни» Теніс. Переможний дуплет у виконанні українок Відшукали заблукалого в Карпатах лижника (з Одеси, 1983 р. н.) Фракція "Народний фронт" пропонує встановити День вшанування пам`яті Героїв, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України Поблизу Львова горів завод компанії «Оліяр», постраждалих нема... Черкащина. IT-фахівці InterLink LLC перемогли на конкурсі у США
Загрузка...
На головну
12.09.2018

Собача радість

Петро КУРДЮМОВ.

Днями в Донецьк з Росії прибув 80-й за ліком гуманітарний конвой.

Усі знають вислів: ми відповідальні за тих, кого приручили (а якщо по-нинішньому — окупували). Цією відомою заповіддю керується й путінський режим. Хоч би в якому куточку світу, хоч за морями-океанами, хоч по сусідству, якщо російський уряд вирішить «приручити» країну, то щедро її підгодовує. Не лише продовольством, а й озброєнням, технікою, нафтою та іншими товарами.

Повелося це ще з далеких радянських часів. Ледь відгриміла громадянська війна, як на адресу закордонних країн так званим революціонерам, що нібито борються за щастя народне, а на-
справді терористам і бандитам усіх мастей, пішла всіляка допомога. З голодної, розутої-роздягнутої Росії йшли каравани суден з дарунками у вигляді хліба, зброї, металу тощо. Навіть спеціальна організація була створена — МОДР (міжнародна організація допомоги революціонерам).

Особливого розмаху ця «допомога» набула після Другої світової війни.

Потік «допомоги» з кожним роком наростав, а у відповідь у різних частинах світу відбувалися організовані Кремлем заворушення, бунти, повстання та інші кровопролиття, в яких гинули сотні тисяч людей, спантеличених пропагандою про свободу і соціалізм.

«Експортери революції» не заспокоїлися й понині: скрізь, де перебувають незадоволені наявними ладом і владою групи населення (а де таких немає!?), виникають внутрішні військові конфлікти, які щедро субсидіює Москва. Не будемо говорити про збиток, завданий цим країнам, зупинимося на ціні цієї «допомоги», розмір якої навіть всюдисуща ООН не підраховувала. Скажемо лише, що цю «інтернаціональну допомогу» частково відображають списані РФ борги. Нещодавно в Інтернеті було опубліковано цифри лише стосовно півтора десятка країн. Гроші на це йшли велетенські. Лідером щодо цього є Куба, якій списали не багато не мало — 29 мільярдів доларів, а загалом — майже 130 мільярдів. Тільки уявіть, скільки на ці кошти можна було побудувати в СРСР доріг, заводів, житла й іншого.

До числа підгодованих, хоч і не зі своєї волі, потрапила й Україна. Раніше російські гроші Україна не брала, але Росія влаштувала так, що нібито їй мимоволі доводиться давати. Для цього вона спочатку відібрала Крим, а потім вторглась і вщент розорила Донбас: знищила заводи й шахти, угробила житло й дороги, а потім від своїх щедрот, як собаці кістку, почала кидати обози з гуманітарною допомогою й відстібати мільйони на дрібні витрати. І віщає у всіх світових ЗМІ, що цим нібито рятує «русский мир».

Від кого? Яка ціна її «порятунку», поки що ніхто не підраховував, але, здається, гуманітарні обози за чотири роки стали російським платникам податків у чималу копієчку. Але ж Донбас ніколи не був нахлібником, жив спокійно й заробляв у тисячі разів більше. А тепер шахтарському трудовому краю доводиться, як бродячому псу, задовольнятися кинутою з російського столу кісткою у вигляді «гуманітарки».

Донецьк.

Мал. Віктора СТАРОВА.

Всі статті рубрики На головну