42 відсотки українців уважають НАТО найкращою гарантією національної безпеки. Це втричі більше, ніж у квітні 2012 року (13 відсотків), але менше, ніж у 2015—2017 роках (46—47). Найбільший рівень підтримки членства в НАТО — на заході країни (71) та в центрі (52). На сході та півдні ідею членства в Альянсі підтримують 32 та 20 відсотків відповідно. Такі результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології. Дослідження проводили 16—28 серпня по всій Україні, крім окупованих територій. Загалом опитали 2041 респондента. Теоретична похибка вибірки — 2,3 відсотка. Відповідне дослідження було оприлюднено на презентації в Українському кризовому медіа-центрі.

У цьому контексті голова Комітету у закордонних справах, заступник співголови Міжпарламентської Ради Україна—НАТО Ганна Гопко (на знімку) наголосила на важливості знайти в парламенті консенсус і забезпечити 300 голосів для прийняття змін до Конституції, що закріплять курс України на членство в ЄС і НАТО.

На думку Ганни Гопко, закріплення в Конституції європейських і євроатлантичних прагнень України стане запобіжником від спроб переглянути цей курс залежно від політичної кон’юнктури, результатів виборів чи політичних домовленостей.

Крім того, за словами депутата, потрібно ухвалити цілу низку законопроектів, що реально наблизять Україну до стандартів НАТО — про Службу безпеки, про розвідку, парламентський контроль над сектором безпеки та оборони, державну таємницю та прозорість в оборонно-промисловому комплексі.

«Хотілося б, щоб кандидати, які вже декларують пріоритетом членство в ЄС і НАТО, засвідчили свої наміри голосуванням за ці важливі законопроекти, які потім, коли буде черговий саміт НАТО, підтвердять, що ми досягли певного прогресу», — зазначила Ганна Гопко.

«Політика «відчинених дверей» працює, і Україна, попри російську агресію, має шанси на євроатлантичну інтеграцію. Ми вже сьогодні витрачаємо понад п’ять відсотків ВВП на сектор безпеки і оборони, у нас одна з найпотужніших армій з унікальним практичним досвідом, і тому ми можемо розглядатися як партнер, який може бути контриб’ютором», — підсумувала Ганна Гопко.

У свою чергу полковник Сергій Вербицький, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідувач відділу оборонно-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, нагадав, що в Україні діє Річна національна програма під егідою Комісії Україна—НАТО. Це дорожня карта дій, яка наближає Україну до членства. В її рамках є низка галузевих проектів. Наприклад, розбудова системи гарантування якості оборонної продукції за стандартами НАТО, розбудова прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій тощо. Уже незабаром розпочнеться оцінка виконання програми у 2018 році. Порівняно з 2016 роком, кількість запланованих заходів зросла з 255 до 444.

Водночас Сергій Джердж, голова Громадської ліги «Україна—НАТО», заступник голови громадської ради при МЗС, висловив побажання, щоб під час майбутньої виборчої кампанії тему НАТО не експлуатували. «Як бачимо, деякі політичні сили наполягають на позаблоковості. Мені здається, це абсолютно деструктивно, тому що це може нас відірвати від будь-якої міжнародної допомоги. Для України важливо досягти тих критеріїв, які дадуть нам можливість членства», — констатував він.

Вл. інф.