Укр | Рус
Огнєн Вукоєвич і Йосип Пиварич отримав відзначені орденами Творці краси і зелених «легень» Рівного лідирують в Україні Поблизу Дубно на Рівненщині рух автодорогою Київ - Чоп заблокували мітингарі За аналіз конфлікту на Сході України - стипендія від Президента Луганська ТЕС почала менше забруднювати середовище Запорізьке підприємство друкує двигуни на 3D-принтері Студенти присвятили флешмоб звалищу поблизу вишу Баскетбол. У національній збірній України очікується цікавий дебют Старий пеньок пішов на... рекорд Перевізники не виходять на маршрути Велопарковка від земляка із Голландії Закупили обладнання для проведення клінічних досліджень Ігноруйте телеграм-канали, якими розписані стіни - це можуть бути шахраї За два роки кількість угонів на Рівненщині зменшилася майже удвічі Українська пшениця - краща!
Загрузка...
На головну
15.09.2018

Він працював разом із нами

Печальна звістка сколихнула сонячну вересневу днину, болем обізвалася в наших серцях — на 75-му році життя після тривалої тяжкої хвороби відійшов у Вічність журналіст, колишній оглядач газети «Голос України»

Ігор Васильович Науменко.

Ігор Васильович народився суворої воєнної пори — 6 січня 1944 року у далекому Киргизстані, де перебувала в евакуації його мати Віра Трофимівна.
Уже навчаючись в Артемівському технікумі залізничного транспорту — родина Ігоря після визволення України переїхала на Донбас, — протягом літніх канікул працював на тамтешніх підприємствах слюсарем, щоб матеріально допомогти матері, яка зосталася вдовою. Адже батько хлопця — Василь Дмитрович — повернувся з війни інвалідом і невдовзі помер.
Лише після робітничого гарту молодий залізничник став студентом філологічного факультету Харківського державного університету. Спочатку заочником, а вже диплом отримав у 1968-му на стаціонарі.
Усе подальше життя Ігоря Науменка пов’язане з журналістикою. Працював в обласних газетах Харківщини і Донбасу, у «Робітничій газеті», у виданнях «Контракти» і «Ділова Україна». У 1999—2004 роках — оглядач газети «Голос України» з економічних питань. Ігор Васильович запам’ятався колегам, з якими працював, порядною і чесною, відвертою і компанійською людиною. Він професійно ставився до своїх обов’язків, брався за актуальні та болючі для того часу проблеми, готував аналітичні й читабельні матеріали, які схвально сприймалися і колегами-журналістами, і читачами.
Нехай і тепер Господь відкриє перед твоєю душею Небеса, як були вони відкриті у той далекий Святвечір, коли ти появився на світ Божий. Земля тобі пухом, незабутній колего!

Колектив редакції газети «Голос України».

Всі статті рубрики На головну