Передреферендумна пропагандистська кампанія в Македонії вийшла на фінішну пряму. До 30 вересня політики й пересічні люди мають визначитися, як їм голосувати: за чи проти договору з Грецією про перейменування країни в Північну Республіку Македонія і вступ під цією назвою до НАТО і ЄС.
 

У понеділок про свою принципову позицію висловився президент Македонії Георге Іванов, який перебуває у Детройті (США) з робочим візитом. Він заявив, що не братиме участі в референдумі, й пояснив — чому. «Що стосується мене, то я вже голосував з цього питання. Це було 27 років тому, 8 вересня 1991 року. Я віддав свій голос за те, щоб Республіка Македонія була конституйована як суверенна й незалежна держава, зі своїм іменем і гідністю. До-
тримуюся цієї позиції і зараз. 
А коли вступав на посаду президента, то присягнув, що до-тримуватимуся конституції країни і її законів. Тому 30 вересня не прийду голосувати. Це не суперечить жодному закону країни, і кожний громадянин має право вирішувати —голосувати йому чи ні». На його думку, правляча більшість намагається «десуверенізувати» країну, і президент закликав народ не допускати цього, бо ніхто не уповноважував політиків змінювати конституцію. «Не дозволяйте цього робити, не дозволяйте нікому контролювати вашу совість і маніпулювати національною гордістю», — зазначив він.
Чимало політиків і журналістів назвали заяву президента безвідповідальною. Так, міністр закордонних справ Македонії Нікола Димитров назвав її політичною втечею від проблем країни. Він наголосив, що цю заяву глава держави зробив не в країні, а з-за океану, і закликав: «Задумайтеся — чому».
Але хоч би як там було, заява вплинула на ставлення певної частини македонського суспільства до майбутнього референдуму. Останні соціологічні опитування свідчать, що за договір із Грецією проголосують до 52 відсотків громадян країни, а майже 30 відсотків — проти. Але й цього буде достатньо, аби референдум визнали таким, що відбувся. Цікаво, що з усього населення Македонії 99 відсотків етнічних албанців, які проживають у країні, голосуватимуть за зміну її назви. В македонців ця ідея має меншу підтримку — більш як 30 відсотків титульної нації готові прийняти нове найменування заради вступу до НАТО і ЄС.
Звісно, все це попередні результати. І до кінця тижня ті, хто вагається, ухвалять остаточне рішення — брати їм участь у референдумі чи проігнорувати його, як це має намір зробити президент.
Європа підтримує прагнення прем’єр-міністра Зорана Заєва вирішити багаторічний спір із Грецією і відкрити шлях для Македонії до цивілізованого суспільства.