Після проведення консультативного референдуму в Македонії із країни почали надходити дві головні новини для Європи: одна — хороша, а друга – погана.
Почнемо з поганої. Державна виборча комісія Македонії у понеділок вранці повідомила, що після обробки 97% бюлетенів стало ясно: в неділю до урн прийшло 36,79% від внесених до списків для голосування. А це означає, що референдум вважається таким, що не відбувся, через низьку явку: для того, щоб країна отримала міжнародне визнання під назвою Республіка Північна Македонія і змогла вступити до НАТО і ЄС, виборча активність громадян мала перевищити 50%.
Напевно, слова президента Македонії Георге Іванова з трибуни ООН про те, що македонців примушують вчинити юридичне й історичне самогубство для того, щоб законне знеособлення македонського народу тлумачилося усім світом як висловлення його власної волі, були почуті. Він сказав, що не братиме участі в референдумі, й закликав людей до бойкоту. Супротивникам референдуму навіть роздавали чорні футболки, на яких було написано лише одне слово — «Бойкотую». Після закриття виборчих дільниць люди в цих футболках прийшли до парламенту, щоб відсвяткувати свою перемогу.
Зраділи такому розвитку подій і противники договору з Македонією у Греції. Лідер головної опозиційної партії «Нова демократія» Кірякос Міцотакіс висловив задоволення з того, що в Македонії проігнорували опитування і ще раз повторив: цей договір шкідливий для самої Греції. Саме з цієї причини «Нова демократія» внесла в парламент питання про вотум недовіри уряду Алексіса Ципраса. В день референдуму опозиція провела в Салоніках мітинг проти договору Греції з Македонією.
У сусідній Сербії місцеві ЗМІ також не приховують радості з приводу провалу референдуму. Для них було головним, щоб Македонія не стала членом НАТО й не випередила Сербію у просуванні до ЄС.
Уважно стежили за ходом голосування і в Болгарії, а також інших країнах регіону. Один із популярних болгарських політологів заявив, що після відмови македонців від назви Північна Македонія, їм би більше підійшло визначення — нерозумна.
Тепер – хороша новина. Понад 90% громадян Македонії, які брали участь у референдумі, проголосували за договір із Грецією і наступний вступ до НАТО і ЄС. Проти — лише 5,64% тих, хто голосував. 
Ці результати дали підставу єврокомісару з питань розширення і політики добросусідства  ЄС Йоганнесу Гану написати на своїй сторінці у Твіттері: «Вітаю тих, хто голосував на референдумі й скористався своїм правом, яке дає демократична свобода. Більшість із них сказали «так», що дає широку підтримку договору і євроатлантичному майбутньому країни».
І, звісно, постає питання: що буде після провалу референдуму, на який прем’єр-міністр Зоран Заєв покладав величезні надії? На думку оглядачів, тепер черга сказати своє слово й внести поправки до конституції парламенту Македонії. Але для цього знадобиться згода двох третин депутатів — 81 із 120. Зараз найбільше мандатів в опозиційної партії ВМРО-ДПМНЄ — 51, яка є і основним супротивником договору з Грецією. У Соціал-демократичного союзу Македонії (СДСМ), лідером якого є прем’єр-міністр Зоран Заєв, у парламенті 49 народних представників. СДСМ може розраховувати на підтримку проалбанських партій. Це ще 15 голосів, що вочевидь не вистачає для конституційної більшості. А якщо голосування закінчиться провалом, експерти припускають, що буде призначено дострокові парламентські вибори.
Опозиція вже зараз наполягає на дострокових виборах і негайній відставці Зорана Заєва. Однак, на думку болгарського журналіста і власника інформагентства БГНЕС Любчо Нешкова, дострокові вибори можуть стати фатальними саме для опозиції, і що правляча нині СДСМ може отримати конституційну більшість у новому парламенті. І тоді вся процедура схвалення договору з Грецією та внесення поправок до конституції може повторитися спочатку й приведе до бажаного для Зорана Заєва і Європи результату. Це лише справа часу, і доля Македонії вже визначена, зазначає Нешков.
У сусідній Греції також вважають, що після невдачі на референдумі наступним кроком Зорана Заєва стануть дострокові парламентські вибори, на яких він може добитися розгромної політичної перемоги над опозицією.