85-річна історія НАУ бере свій початок від авіаційного факультету Київського машинобудівного інституту, на базі якого постановою Раднаркому СРСР від 25 серпня 1933 року створено Київський авіаційний інститут (КАІ).
Сьогодні НАУ — один із найпотужніших авіаційних вищих навчальних закладів світу, де навчається понад 50 тисяч слухачів, серед яких 1200 іноземних студентів із 49 країн. Навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 15 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 270 докторів наук, професорів і понад 900 кандидатів наук, доцентів. Серед викладачів — 80 заслужених діячів науки і техніки та лауреатів державних премій.
Університет має єдиний у світі навчальний ангар, навчальний аеродром та полігон авіаційної наземної техніки, тренажерні комплекси, навчально-науковий аеродинамічний комплекс на базі дозвукової аеродинамічної труби ТАД-2 — гордість НАУ. Постановою Кабінету Міністрів України № 665-р від 27.12.2006 р. цей комплекс внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.
Про цьогорічні досягнення та перспективи розвитку університету розмова з ректором Національного авіаційного університету, доктором біологічних наук, професором, академіком Академії наук Вищої школи України, заслуженим працівником освіти України Володимиром Ісаєнком.

— Цьогоріч Національний авіаційний університет увійшов до п’ятірки найпопулярніших вищих навчальних закладів України за загальною кількістю поданих заяв. Наскільки ви задоволені таким результатом?
— Я пишаюся тим, що у загальному рейтингу ми перебуваємо поряд із такими, без перебільшень, флагманами вищої освіти, як КНУ ім. Тараса Шевченка, ЛНУ ім. Івана Франка, Національний технічний університет «КПІ ім. Ігоря Сікорського» та Національний університет «Львівська політехніка». Понад тридцять тисяч абітурієнтів вказали саме наш університет як можливе місце навчання. Про що говорить ця цифра? Насамперед про те, що нас знають, нам довіряють, із нами пов’язують своє професійне майбутнє тисячі молодих людей. Саме в НАУ вони очікують здобути сучасні знання і фах, затребуваний на глобальному ринку. Радий, що з тридцяти тисяч вступників 1100 були рекомендовані до зарахування на бюджетну форму навчання в нашому університеті. І це також п’ятий результат у державі!
— Зупинімося більш детально на особливостях і перебігу вступної кампанії 2018 року. Скільки студентів загалом прийшли на навчання до НАУ? Як вони розподілилися між структурними підрозділами університету?
— Загалом на бакалаврат і магістратуру ми прийняли 4701 студента. Мені приємно зазначити, що показники вступу на бакалаврат денної форми навчання залишилися на рівні минулого року, незважаючи на те, що у 2018 році середній спад кількості абітурієнтів по всій країні досягнув 30%. Найпопулярнішими структурними підрозділами серед студентів є Навчально-науковий інститут комп’ютерних інформаційних технологій (ННІКІТ), факультет економіки та бізнес-адміністрування (ФЕБА) та Навчально-науковий гуманітарний інститут (ННГІ).
— Тепер трохи про фінансування НАУ. Які студенти найбільше поповнюють бюджет університету?
— Варто зазначити, що зі зміною законодавства змінився принцип розподілу фінансування між університетами. Тепер держава виділяє кошти, спираючись на кількість найрейтинговіших вступників. Тобто фактично гроші ходять за успішними студентами. Сьогодні ситуація склалася так, що кошти, які держава виділяє на одного студента бюджетної форми навчання, значно більші, ніж ті, що отримує університет від студента-контрактника. Співвідношення вражає: кошти на одного студента контрактної форми навчання майже вдвічі менші, ніж сума, яку має університет за студента-бюджетника, та майже втричі менші, ніж фінансування за одного студента-іноземця.
— А якщо перевести це у конкретні цифри?
— Місячний дохід університету за одного студента контрактної форми навчання становить 1940 гривень, бюджетника — 3343 гривні, а студента-іноземця — 5544 гривні. Саме тому університет уже другий рік поспіль здійснює всі необхідні заходи для залучення більшої кількості іноземних вступників.
— Тож скільки іноземних громадян здобуватиме освіту в стінах НАУ цьогоріч?
— Радий відзначити, що показники вже перевищили минулорічні. Набір триватиме щонайменше до першого листопада, тому очікуємо позитивну різницю порівняно з 2017 роком удвічі. Станом на 1 вересня 2018 року підписано контракти на навчання з 568 іноземними громадянами із 47 країн. Сума контрактів становить понад дев’ятнадцять з половиною мільйона гривень. Найбільше студентів маємо з Азербайджану, Ірану, Грузії, Киргизстану та Казахстану.
— А яка ситуація в НАУ з фінансовою підтримкою від держави?
— Одразу згадаю про наші наукові здобутки. У 2017 році Національний авіаційний університет було внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається державна підтримка. Завдяки цьому зросло фінансування фундаментальних та прикладних досліджень із загального фонду та збільшився обсяг надходжень за результатами наукової діяльності до спеціального бюджетного фонду університету. Відповідно зросли показники публікаційної активності та цитованості науковців НАУ. Окремо хочу наголосити на тому, що вперше за багато років університет отримав від держави кошти на розвиток: 20 мільйонів у 2017 році та вже 10 мільйонів цьогоріч.
— Щодо заходів із залучення більшої кількості іноземних вступників. Які основні напрями такої діяльності?
— Активізуючи міжнародну діяльність, збільшуючи кількість міжнародних контрактів, ми підвищуємо нашу академічну репутацію у світі. Це, безперечно, сприяє залученню студентів-іноземців до навчання в НАУ та розширенню їхньої географії. Також я переконаний, що кожен міжнародний захід містить у собі й рекламну складову. Тому присутність представників нашого університету на різних конференціях та зустрічах глобального рівня сприяє появі інформації про НАУ на шпальтах світових ЗМІ, що є важливою складовою популяризації закладу.
— Яких міжнародних та національних партнерів університет вже обрав для співпраці?
— Розгалуженими є форми міжнародної співпраці з університетами Нідерландів та Франції, Південної Кореї та Китаю, США та Великої Британії, Румунії, Польщі та Швеції. Також ми постійно розвиваємо та поглиблюємо галузеву співпрацю. Серед національних партнерів НАУ Державна авіаційна служба, Державне космічне агентство, ДП «Украерорух», ДП «Антонов», «Укроборонпром», компанія «МАУ», ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Міжнародний аеропорт «Київ», компанія «ВЕНБЕСТ», ТОВ «Аеропорт Хендлінг (Міжнародний аеропорт «Одеса»)», ТОВ «Джентерм Україна».
Розробляючи концепцію інноваційного розвитку НАУ, ми чітко визначилися з перспективою співпраці на майбутнє і запланували посилити інтеграцію у світові авіатранспортні системи, міжнародну організацію цивільної авіації (ІСАО), глобальні системи космічного моніторингу — GMES, глобальну «систему систем» спостереження за Землею (GEOSS), глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS), міжнародні програми наземної і космічної діагностики тощо.
— Які завдання є пріоритетними для Національного авіаційного університету у цьому навчальному році?
— Переконаний, що нам потрібно здійснити низку нагальних і важливих кроків в основних напрямах діяльності, а саме: збільшити кількість студентів-бюджетників за рахунок тіснішої співпраці з профільними закладами середньої освіти для залучення кращих абітурієнтів; розширити перелік спеціальностей, на яких проводиться підготовка англійською мовою та забезпечити набір іноземних здобувачів на переважній більшості кафедр; узгодити інтегровані освітні програми з групами стейкхолдерів. А також підвищити ефективність адміністративно-господарської діяльності та усунути збитковість об’єктів господарювання.
— Виконавши всі поставлені вами завдання, яких результатів очікуєте 2019 року?
— Очікувань дуже багато. І я вірю, що згодом вони стануть реалізованими планами. Це і розбудова дієвої системи підвищення кваліфікації, і забезпечення академічної мобільності викладачів та студентів, і покращення матеріально-технічної бази, і фінансове заохочення через рейтингування, і залучення додаткового грантового фінансування, і збільшення кількості здобувачів авіаційного спрямування. Переконаний, що спільними зусиллями і наполегливою роботою всіх працівників університету ми підтвердимо високий статус НАУ на національному та міжнародному рівнях, посилимо власну конкурентоспроможність.
— Забігаючи на декілька років вперед, поділіться головною стратегією Національного авіаційного університету для виходу на вищу сходинку лідерства.
— Ми розробили кілька головних стратегічних напрямів, за якими уже упевнено рухаємося. Серед далекоглядних перспектив — розвиток НАУ як національного центру стратегічних досліджень глобальних інноваційних викликів, що сприятиме розвитку держави в авіаційно-космічній галузі. Набуття університетом до 2027 року статусу «дослідницького університету» та входження в рейтинг 500 найуспішніших дослідницьких університетів світу. Тож до 2020 року плануємо розробити та впровадити інтегровані галузеві моделі системного інноваційного менеджменту та інжинірингу, міждисциплінарної компетентності фахівців з управління інноваційним розвитком авіаційно-космічного комплексу згідно із міжнародними стандартами ISO. Глибоко переконаний, що вихід національних університетів на щаблі світового рівня сприяє розвитку країни загалом, а нині саме той час, коли кожен із нас зобов’язаний покласти принаймні одну, зате дуже надійну цеглинку в масштабний процес розбудови української державності.

Фото надано Національним авіаційним університетом.