У неділю вся увага балканських країн буде прикута до загальних виборів у Боснії і Герцеговині, яку не без підстав уважають територією нестабільності, а ситуацію в ній близькою до вибухонебезпечної. Вибори тут відбудуться увосьме після підписання Дейтонської мирної угоди про припинення бойових дій, розділення ворогуючих сторін і відокремлення територій, на яких жили боснійці, хорвати та серби. Так, громадянську війну, в якій загинуло понад 100 тисяч осіб, удалося припинити, але витравити з пам'яті людей звірські розправи, мабуть, не вдасться ніколи. Спогади та суперечки між різними етнічними групами загострюються перед виборами й у день їх проведення.
Завтра 3 381 963 виборці мають вибрати членів потрійної президії Боснії-Герцеговини з кандидатів, висунутих від сербської, хорватської та боснійської громад, яку будуть очолювати цей орган управління по черзі та змінюватися кожні вісім місяців за ротаційним принципом, а також депутатів двопалатного парламенту, членів уряду 10 кантонів і всієї держави. Крім цього, у Республіці Сербській обиратимуть не тільки депутатів центрального парламенту, а й місцевого, а також президента та двох віце-президентів. У мусульмансько-хорватській федерації громадяни мають обрати двокамерний парламент, який у свою чергу призначить президента, двох віце-президентів, депутатів місцевих рад усіх десяти кантонів. Загалом у країні після виборів розпочнуть роботу 180 міністрів або по одному на кожні 20 000 населення. Що й казати -- надто вже роздута в Боснії бюрократична система. Але люди вже звикли до цього й не нарікають. Хоча на утримання такої величезної армії чиновників витрачаються величезні суми з бюджету зовсім небагатої країни.
Та не це турбує балканських сусідів БіГ і європейських політиків. Перед виборами країна потрапила в центр пильної уваги Росії, яка, як раніше в Чорногорії та Македонії, намагається розхитати ситуацію, спровокувати напруження в країні, яке обов'язково перекинеться на всі балканські країни. Будь-яку кризу в регіоні кремлівські діячі використовують для свого впливу на країни регіону. Тому мета Москви -- спричинити цю кризу, щоб у такий спосіб посилити російський вплив і встановити бар'єри на шляху їх євроатлантичної інтеграції. В 2016 році в Чорногорії російські "нас там нет" зі спецслужб намагалися організувати державний переворот і привести до влади проросійські сили, а в Македонії вирішили добиватися своєї мети за допомогою відвертих погроз, які відправляв владі й народу посол Росії. Усі ці дії Кремль хоч якось намагався завуалювати. А в Боснії і Герцеговині Москва почала діяти без легенд прикриття. У квітні сюди приїхала голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко. Вона відкрито закликала скасувати апарат Верховного представника (OHR), який діє з моменту закінчення війни 1992-1995 років, розширити повноваження ентітетів (двох територіальних утворень БіГ за національним принципом), до реформи Конституційного суду й прокуратури. І підтримала Мілорада Додіка, який після президента Сербії вважається одним з основних партнерів Кремля на Балканах.
Сам Додік за будь-якому випадку бравірує своїми зв'язками з Москвою та Путіним, частими візитами в Кремль, хоча й не наділений конституцією БіГ зовнішньополітичними повноваженнями. Президент Республіки Сербської, який підтримує анексію Криму й окупацію Донбасу, регулярно зустрічається із президентом країни-агресора, а кремлівська влада ніколи не присаджує його за сепаратистські заяви про необхідність виходу РС зі складу Боснії і Герцеговини. Москва заохочує і його критичні заяви на адресу Євросоюзу й НАТО. В особі Мілорада Додіка Кремль на цих виборах хоче одержати свого Троянського коня в потрійній президії Боснії і Герцеговини. Його кандидатуру на посаду члена президії БіГ висунув "Союз незалежних соціал-демократів", який є керуючою партією в Республіці Сербській.
Але за поганого розкладу на виборах Додік може опинитися навіть за бортом великої політики. У його розпорядженні вже ні "запасного аеродрому" у вигляді посади президента Республіки Сербської, яку він обіймав два терміни. На третій поспіль йому не дозволяє висуватися конституція БіГ, а під рукою свого Медведєва немає, щоб передати йому на чотири роки президентські повноваження. Тому Москва зробить усе можливе для того, щоб Додік пройшов до керівного органу країни. І вже в Сараєво почав розхитувати ситуацію в БіГ за узгодженням із Кремлем і Белградом. І його завданням першорядної важливості стане добитися пишного похорону європейського Плану дій з членства (ПДЧ) Боснії і Герцеговини в НАТО. До речі, під час свого візиту в Сараєво Валентина Матвієнко всіляко демонструвала, що Росія підтримує політиків, які виступають проти ПДЧ і вимагають його відтермінування на невизначений час. Москві навіть на руку, що в Берліні та Парижі з величезним скептицизмом зустріли ідею прийняття Боснії і Герцеговини в НАТО. І незабаром Німеччина та Франція можуть пошкодувати про це.
Якщо після недільних виборів у президію Боснії і Герцеговини ввійде Мілорад Додік і залишиться в ньому представник хорватів Драган Чович, то ця балканська країна може перетворитися на губернію Росії й стане ще однією (після Сербії) її політичною фортецею на півострові. Як і Додік, Чович відомий своїми сепаратистськими настроями й домагається створення автономії на території, де в БіГ проживають хорвати. Удвох за допомогою Москви вони можуть перетворити Боснію і Герцеговину на вогнище постійного напруження та розбратів. І це викликає занепокоєння в Брюсселі та Вашингтоні. Вони із занепокоєнням спостерігають, як Сербія озброюється за допомогою Росії, а Мілорад Додік намагається на базі поліції Республіки Сербської створити, як і Косово, свої збройні сили. До речі, російські інструктори вже давно прищеплюють поліцейським армійські навички.
У Брюсселі не виключають, що Росія може й прямо втрутитися в виборчий процес у БіГ, як вона це зробила в Німеччині, Франції. Недаремно саме перед виборами в Боснії Голландія викрила і депортувала декількох співробітників російського ГРУ, які за допомогою цифрових технологій намагалися добратися до секретів її армії й спецслужб.
Гібридну війну, яку Росія веде проти багатьох країн, Москва зараз посилює на Балканах. Кремль навіть не намагається приховувати, що хоче повернути Росії колишній статус світової держави й так розташувати фігури на шахівниці, щоб будь-якої миті оголосити шах і мат НАТО й ЄС. Але західним політикам варто врахувати, що за своєю натурою Путін не тільки шахіст, а й картковий шулер, який починає ходити пішаками, а за поганої для себе позиції дістає із-за пазухи туза. І шахова партія перетворюється на карткову гру без правил, а точніше за його правилами.
У неділю в таку гібридну гру Росія може зіграти й у Боснії і Герцеговині. Чи зможе її народ протистояти ще одній спробі Росії посісти домінуючу позицію, і покажуть загальні вибори.
