Нова книжка лірики Олександра Астаф’єва «Горіхові револьвери» (на знімку), що побачила світ у київському видавництві «Логос», порушує вічні людські проблеми кохання і творчості, пошуків свого я в житті. Автор запрошує читача зійти в глибінь його душі.
Олександр Астаф’єв — відомий український літературознавець, перекладач, поет, критик, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перекладає поезію з французької, польської, чеської, болгарської, російської та білоруської мов.
Він народився в сім’ї репресованих у Хабаровському краї. Дитинство минуло в селі Вовківці Борщівського району на Тернопільщині. Непросте життя сільського хлопчини, який сам торував собі шлях, знайшло відображення і в його ліриці. Він із особливою теплотою описує дитинство і, мабуть, недарма для обкладинки книжки «Горіхові револьвери» використав малюнки своєї внучки-школярки Дзвінки.
Нову збірку, в яку увійшли твори двох останніх років, назвали книгою одкровення, бо вона написана на одному подиху людиною щирої душі.
Критики відзначають, що його поетичним творам притаманні емоційна насиченість, самобутність художніх засобів та різноманітність форм.
Читач знайде в збірці роздуми про те, що змушує людей шукати своє місце в житті й відповідати на запитання: «Хто ти? Навіщо прийшов у цей світ? Що залишиш після себе?»
«Доброзичливість до життя, успадкована від гуманістичної культури, віра в людину, в її можливості і мир на землі, благородна емоційна вихованість, невід’ємна від світовідчуття атмосфера щастя — це типовий знак взірців його лірики, за якими стоять серйозні етико-естетичні цінності, — так пише про творчість Олександра Астаф’єва та його книгу «Горіхові револьвери» літературознавець Ростислав Радишевський.
