Минулого тижня документи за позовом Єврокомісії проти Польщі (про який інформував «Голос України») надійшли до Європейського суду справедливості (ЄСС).
Нагадаємо, що ЄК оскаржує офіційну Варшаву в порушенні ст. 19 Договору про ЄС, в якому йдеться про те, що «країни —члени ЄС надають засоби судового захисту, достатні для забезпечення ефективного правового захисту у сферах, що їх охоплює право ЄС». В позові ЄК наголошується також, що Польща порушує ст. 47 Хартії основних прав ЄС, яка проголошує «право на ефективний засіб правового захисту в суді та на справедливий та відкритий розгляд його справи протягом розумного  строку незалежним та неупередженим судом, попередньо створеним згідно з законом».
Речниця правлячої партії «Право і справедливість» Б. Мазурек підкреслила, що «Єврокомісія глуха щодо наших (офіційної Варшави. — Ред.) аргументів, не поважає договорів, які дають (партії влади. — Ред.) право, аби суверенно ухвалювати в Польщі закони». Б. Мазурек наголосила, що Варшава дасть свою оцінку постановленому ЄСС рішенню у справі Польщі, «буде його коментувати», але «буде ще аргументувати і представляти свою позицію». Водночас речниця ПіС ви-
словила надію, що «судді ЄСС зможуть зберегти свій об’єктивізм, а не підливатимуть масла до заходів польської опозиції, бо це не той шлях».
Тим часом справа польського судочинства стала настільки відомою у країнах спільноти, що їхні суди, перш ніж ухвалювати рішення у справах, які стосуються Польщі, почали звертатися до своїх польських колег з проханням пояснити ситуацію. Польські ЗМІ оприлюднили кілька таких ситуацій.
До Жешівського окружного суду, у зв’язку з процедурою видачі Польщі розшукуваного нею громадянина Іспанії, на початку жовтня надійшов лист від іспанського судового органу з запитаннями щодо незалежності, неусувальності та можливості дисциплінарної відповідальності польських суддів. До Келецького окружного суду надійшли майже аналогічні запитання від іспанської поліції в контексті іншої справи. З Жешува іспанцям відповіли, що «після низки змін, внесених до закону про судоустрій судів загальної юрисдикції, а також інших положень, міністр юстиції отримав великий вплив на функціонування судів, що може становити підставу для сумнівів щодо повної незалежності суддів».
Палата міжнародної співпраці суду в Амстердамі поінформувала польську сторону, що утримається від видачі польських громадян (підозрюваних у імпортуванні та обігу наркотиків, вбивстві, нападі), які чекають в Голландії на екстрадицію, поки не надійде відповідь з трьох польських судів — Познанського, Варшавського та Глівіцького (від яких до голландської сторони надійшли запити про екстрадицію) — «на кілька запитань стосовно діяльності судової влади в Польщі».
Прецедентом стало запитання, з яким у березні поточного року до Польщі звернувся ірландський суд, який розглядав справу поляка, котрого розшукували за звинуваченням у контрабанді наркотиків. Одночасно цей суд звернувся до ЄСС в Люксембурзі, щоб той за прискореною процедурою, яка застосовується у справах, за якими хтось перебуває під арештом, дав оцінку, чи у разі видачі згоди на екстрадицію, підозрюваний матиме в себе на батьківщині забезпечений чесний процес.
ЄСС не дав на цей запит однозначної відповіді, натомість наголосив, що «можна мати стосовно цього сумніви» через «побоювання щодо верховенства права у Польщі» у зв’язку із застосуванням Єврокомісією щодо Польщі процедури згаданої ст. 7 Договору про ЄС». Тоді ЄСС рекомендував судам країн—членів ЄС під час розгляду справ про екстрадицію та виконання Європейського ордера на арешт (ЄОА), «вивчати, чи конкретна особа, яка має бути видана в рамках цієї процедури, може розраховувати на справедливий судовий процес, з огляду на порушення, що можуть мати вплив на незалежність судової влади в країні, яка видала ЄОА».
Експерти прогнозують, що вже найближчими днями ЄСС висловиться щодо процедури та дати розгляду вересневого позову ЄК проти Варшави. Тим часом ЄСС уже визначився з розглядом за прискореною процедурою преюдиційних запитань, надісланих до Люксембурга польським Верховним Судом на початку серпня: слухання призначено на 12 лютого 2019 року. До 20 листопада 2018 року. польський уряд має час на внесення зауважень у письмовій формі.