Які проблемні питання у поданому урядом проекті закону про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000)? Чи це справді буде бюджет розвитку, як стверджують у Кабміні, чи подальшого затягування пасків? На ці та інші запитання «Голосу України» відповідає заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, народний депутат України по виборчому округу № 187 (Хмельницька область), член депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка»  Сергій МЕЛЬНИК (на знімку).

— Проект Бюджету подано урядом своєчасно, і це дає можливість активно всім включитися в роботу. До 1 жовтня був «дедлайн» внесення пропозицій, комітет тепер їх усі зводить, створено робочу групу, і розпочинаємо їх опрацьовувати. 15 жовтня бюджетний комітет має подати опрацьовані пропозиції для розгляду до Верховної Ради.
До проекту Держбюджету-2019 подано понад дві тисячі пропозицій від народних депутатів. Велика частина з них стосується, як зазвичай, соціально-економічного розвитку територій, по яких буде дано доручення, тоді уряд їх доопрацьовуватиме.
— Тож яка вартість усіх так званих «хотілок» депутатів?
— Я би не сказав, що то все «хотілки», багато пропозицій подають депутати-мажоритарники. Проблеми справді є. Сьогодні в процесі фінансової децентралізації регіони отримали додаткові ресурси, особливо міста обласного значення, обласні центри, об’єднані територіальні громади. Голова Держказначейства заявила, що на депозитах місцевих бюджетів — 15 мільярдів гривень. Проте є низка об’єднаних територіальних громад, у яких індекс податкоспроможності бажає кращого. Тому через механізм додаткової дотації і з часом, коли вийдемо хоча б на 90% об‘єднаних громад, потрібно буде змінювати горизонтальне вирівнювання. Бо сьогодні в горизонтальному вирівнюванні не бере участь лише місто Київ, бо має досить високий індекс податкоспроможності, адже тут багато хто сплачує централізовано податки на прибуток, на додану вартість тощо. Існують певні нерівності між регіонами щодо податкоспроможності та її бази. Сьогодні є багато пропозицій, щоб податок на доходи фізичних осіб зараховувався за місцем реєстрації людини. Це технічні питання, які вирішуватимемо на наступному етапі, коли вийдемо на вищий відсоток об’єднання громад. Скажімо чесно, на сьогодні низка областей блокують об’єднання, у тому числі й через рішення на сесіях обласних рад. Очікуємо, що новий склад ЦВК проведе місцеві вибори. Є міста, до яких приєднались громади, і також потрібно, щоби в новому бюджеті вони знайшли своє відображення, вивести їх на прямі міжбюджетні стосунки.
— Чи є показники проекту бюджету збалансованими та реалістичними?
— Проект Держбюджету-2019, на перший погляд, є збалансованим. Щодо реалістичності параметрів, зокрема, дефіциту бюджету — вони прийнятні. Що стосується джерел наповнення — питання є. Це насамперед кошти від приватизації. Однак у цьому році ми сподівалися, і були створені умови, щоб запустити велику приватизацію, отримати 17 мільярдів гривень від приватизації. Однак ми не отримали і не отримаємо заплановані кошти, більше того, є проблеми з іншими джерелами виконання бюджету, запозиченнями. Проте, на нашу думку, є резерви — насамперед це рентна плата від газу власного видобутку. Потрібно побачити й фінансовий план «Нафтогазу». Адже рентабельність — до 300%, а кінцевий результат який? Частину цих коштів варто спрямувати на субсидії населенню, а частину — цільово — на збільшення видобутку газу, щоб знайти баланс.
— Як можна оцінити курс долара до гривні, закладений у проекті бюджету?
— Для чого закладається прогнозований курс? У нас є обслуговування зовнішніх боргів. Від збільшення курсу борги в доларовому еквіваленті зменшуються, але обслуговування і погашення боргів зі зростанням курсу гривні обходиться дорожче. Сьогодні загальний борг — 77 мільярдів доларів. Тож у плані боргового навантаження бюджет дуже складний. Тому хочемо запозичити дешевші кредити. Дефіцит бюджету покривається за рахунок двох основних джерел — запозичень і коштів від приватизації. Ось чому так багато уваги приділяється співпраці з МВФ. Адже це — дешеві гроші. Бо якщо уряд розміщує внутрішні облігації вже під 18%, зростатиме обслуговування боргу. Єдиний шлях — взяти кошти МВФ під 2—3%, і в такий спосіб провести заміщення. Наступний і 2020—2021 роки — то пікове боргове навантаження.
— Лунає багато критики на адресу проекту бюджету — що він є антисоціальним, скорочуватимуть субсидії, фінансування медицини, освіти, соціальних програм. Минулої п’ятниці в парламенті проводили акцію протесту працівники «Швидкої допомоги» Київщини…
— Медична та освітня субвенції — це делеговані повноваження. Дійсно, і в цьому році з ними є проблема, яку сподіваємося вирішити за рахунок часткової стабілізаційної дотації. У жовтні-листопаді-грудні знову постане проблема щодо виплати зарплат. Наступного року ця проблема також стоїть дуже гостро. В освіті, зокрема, вже відчувають на собі цю проблему освітні заклади І та ІІ рівнів акредитації — коледжі й технікуми. Нещодавно на бюджетному комітеті ми зробили їм перерозподіл на серпень-жовтень. Але як далі — листопад-грудень — є питання.
На освітні, медичні субвенції не вистачає мінімум два мільярди гривень. На жаль, профільне Міністерство освіти нічого в цьому питанні не зробило. На наступний рік фінансування структурних підрозділів вишів хочуть перенести на обласні бюджети. Досить дивно: з одного боку, говоримо про «нову українську школу», щоб дитина з раннього віку обрала свою спеціалізацію, а коли в 15 років вона йде в коледж чи технікум — це вже немов нікому не потрібно. До прикладу — Хмельницький електромеханічний технікум, який у складі Національного університету «Львівська політехніка». Тепер профільне міністерство каже: як хочете, так і виживайте. Коли говоримо, що даємо областям ресурс — то давайте дамо 10% податку на прибуток чи цільову субвенцію.
Щодо субсидій — уряд суттєво змінив порядок їх призначення, запровадивши багато обмежень, зокрема, щодо визначення доходів людей, які перебувають понад 60 днів за кордоном, якщо прописаний в одному місці, а працює деінде, щодо квартир і будинків більше 120 кв. м, наявності авто, молодше п’яти років тощо. У літній період число субсидіантів значно зменшується, бо немає опалення. Уряд розраховує, що і з початком опалювального сезону також зменшиться кількість людей, котрі отримують субсидії. За нашими розрахунками, кількість субсидіантів справді зменшиться. Однак до кінця року не вистачатиме майже двох мільярдів гривень на субсидії. Про суму, яка необхідна в бюджеті на субсидії, можна буде чітко сказати, коли побачимо нову ціну на газ. Адже досі не знаємо, яка вона буде з 18 жовтня.
Щодо головних розпорядників коштів — теж пропозицій збільшити видатки на майже мільярд. Загалом пропозиції депутатів — десь на два держбюджети.
— За якими критеріями бюджетний комітет Верховної Ради визначає, котрі пропозиції депутатів врахувати, а які ні?
— Ми розглядаємо насамперед збалансовані пропозиції. Якщо пропозиція по видатках — має бути визначено, за рахунок яких джерел. Якщо всередині розпорядника — з якої програми зняти кошти. Традиційно багато пропозицій — скоротити видатки з «силовиків». Однак, з другого боку — триває реформа Нацполіції. Одні області перейшли на новий формат, а інші ні, і що — не дати їм гроші? Ми прагнемо збалансовано підійти до формування бюджету. Наполягатимемо на рентній платі, акцизі, ПДВ. На жаль, не відбулося змін на митниці, хоча там також є резерви. Сподіваємося, в цьому напрямі допоможе Закон «Про єдине вікно». Певний резерв також є і у перевищенні доходів над видатками Нацбанку.
— Як прогнозуєте — чи цьогоріч буде вчасно ухвалено Держбюджет? Чи не будуть знову тиснути на депутатів за одну ніч?
— Справді, є така тенденція — замість того, щоби дійти консенсусу, — напівміри, постійне відкладання, перекладання. Багато що залежатиме від співпраці з МВФ, уряд намагатиметься, щоб бюджет було схвалено вчасно й не було розбалансування бюджету через збільшення доходної частини. Головне питання — формула ціноутворення на газ. Тут потрібна професійна дискусія. Якщо між першим і другим читанням ці питання буде врегульовано, якщо буде чіткість ціни на газ, можна буде, як і минулого року, доопрацювати питання збільшення мінімальної зарплати та соціальних виплат.

Довідково

— У проекті Держбюджету України на 2019 рік закладено зростання ВВП на 3%, за інфляції — на 7,4%, зменшення держборгу до 52,2% ВВП. Курс гривні до долара США до кінця 2019 року — на рівні 29,4 грн/дол.
— Пріоритетом держбюджету-2019 є витрати на обороноздатність, куди буде спрямовано 209,5 млрд грн.
— Мінімальну заробітну плату планується підвищити з 1 січня 2019 року до 4173 грн.

Факт

Пропозиції народних депутатів до поданого урядом проекту Держбюджету-2019 «тягнуть» на ще два бюджети.

Інтерв’ю взяла Юліана ШЕВЧУК.