За майже півроку після оголошення операції Об’єднаних сил, яка прийшла на зміну АТО, звичайно ж, сталося багато подій, які підтримують наш оптимізм і сподівання на завершення війни, нав’язаної нам російським агресором. Зокрема, комплексними діями ООС вдалося дещо зменшити кількість обстрілів і взяти під свій контроль цілу низку населених пунктів, що перебували у «сірій зоні», не порушуючи при цьому Мінські угоди. Отже, ООС виконує своє основне завдання: стримувати та давати відсіч агресії РФ і за певних умов визволяти наші території.

«Ми не залишатимемо без своєї відповіді прояви агресії противника»

— Якщо з того боку відбуваються обстріли, то ми даємо адекватну відповідь і придушуємо точки, звідки йде вогонь, — пояснює заступник Командувача Об’єднаних сил з морально-психологічного забезпечення та гуманітарних питань генерал-майор Олександр Голоднюк (на знімку).

— ООС — це суто військова операція, і дивитись, як ворог стріляє по мирних оселях, вбиває наших солдатів... Ні, ми цього не дозволимо і хлопчиками для биття не будемо! Якщо бачимо, що з тієї чи іншої позиції ворог посилає на нас вогонь з мінометів та артилерії, то відповідно виводимо на позиції свою військову техніку і даємо відсіч. Так буде і й надалі. Ми не залишатимемо без своєї відповіді прояви агресії противника. Якщо раніше й були спекуляції стосовно того, що з нами воюють якісь повстанці, ополченці, то сьогодні вже й світова спільнота переконалась, що по наших мирних містах та селах стріляють підрозділи, які входять до складу 8-ї армії Збройних сил РФ. Усі начальники і командири корпусів — це кадрові російські військові, призначені російським керівництвом. І генеральські звання їм присвоював президент Росії. Отже, сумнівів немає: підрозділи, що входять до складу ЗС РФ, ведуть проти нас війну і агресію. Тому відповідатимемо адекватно.
Точну кількість населених пунктів, які за Мінськими угодами належать Україні, але перебувають сьогодні під контролем ворога, генерал-майор Олександр Голоднюк не назвав, але зауважив, що «це значна частина території, яка фактично перебуває під контролем РФ», але повертатиметься під контроль України. І надалі командування ООС планує здійснювати необхідні заходи для подальшого визволення таких територій. Однак, за словами генерала, багато що тут пов’язано з небезпекою як для населення, так і для підрозділів ЗСУ, бо є місцевості, які мають невигідне тактичне розташування для наших військових. Отже, командування ООС вивіряє кожен свій крок.
До речі, днями в Краматорську презентували пілотний проект Командувача ООС щодо зменшення шкоди місцевому населенню. Проект буде реалізовано з 1 листопада,  він визначає сили, засоби, порядок зменшення шкоди, якої завдають житловим будівлям та соціальній інфраструктурі постійні обстріли російського агресора. Є надія, що він дасть свої результати.

Гуманітарна складова

Так, ООС — це суто військова операція, однак вона має і гуманітарну складову, під час якої ЗСУ виконують певні завдання. Генерал-майор Олександр Голоднюк звертає увагу на той величезний пласт роботи, яка проводиться у взаємодії з військово-цивільними адміністраціями всіх рівнів і націлена на відновлення зруйнованої інфраструктури населених пунктів, встановлення верховенства права на території Донецької та Луганської областей. Для допомоги населенню, насамперед прифронтових районів, розпочато багато різних проектів. Зокрема, з ініціативи Командувача ООС генерал-лейтенанта Сергія Наєва розпочато проект «Допомога: схід», у рамках якого надається медичне устаткування, ліки тим жителям прифронтових територій, хто цього особливо потребує.
На жаль, до війни Україна не мала досвіду цивільно-військового співробітництва, були лише певні напрацювання під час виконання миротворчої місії в Республіці Ірак. Однак уже на початку війни стало очевидним, що цей важливий напрямок роботи потрібно освоювати, бо є такі території, де ані державна адміністрація, ані селищна рада не можуть адекватно реагувати на проблеми населення і здійснювати свої функції для нормалізації ситуації. І саме підрозділ цивільно-військового співробітництва має змогу першим реагувати на різні проблеми, вирішувати питання за всіма напрямками роботи.
Прикладом можуть бути населені пункти Золоте-4 та Вільний, які нещодавно повернулися під контроль України. Силами цивільно-військового співробітництва тут уже розв’язано багато проблем.
— Зокрема, у Золотому-4 ми налагодили медичне обслуговування, — розповідає генерал-майор. — Спочатку завели сюди медичний підрозділ, який надавав населенню медичну допомогу, ініціювали також введення ще однієї одиниці медика в місцевій амбулаторії, привезли необхідні ліки. На хуторі Вільний на прохання місцевих жителів виділяємо автотранспорт, який возить їх до Золотого. Надається також гуманітарна допомога. Коли обстріляли Золоте-4, разом з міжнародними організаціями військові ініціювали ремонт тих будівель, що зазнали руйнування.
Одне слово, наші військові намагаються нормалізувати ситуацію на території, що підконтрольна Україні, і певним чином впливати на населення, яке перебуває на тимчасово окупованій частині Донбасу. Генерал-майор переконує, що «перемога буде за нами».

Луганська область.

Фото автора.