Столітній ювілей відсвяткував Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка. Заснований він у Києві 1918 року як перший професійний театр України, що отримав статус державного. З 1927-го працює в Дніпрі. З ним пов’язано чимало славних імен. Варто лиш сказати, що першим завлітом тут був поет Павло Тичина, що на його сцені йшли постановки Леся Курбаса. А премії імені Іллі Кобринського, Марата Стороженка, Зінаїди Хрукалової, Людмили Бондаренко вже багато літ присуджуються найкращим режисерам, артистам, студентам театрального коледжу.
До свого сторіччя театр прийшов з вагомим репертуаром, цікавим і дорослим, і дітям. А до нинішнього сезону ще й причепурився — і зовні, і всередині. Нерідко шевченківці самі їдуть до глядача, і найвідповідальніші виїзди — на Донбас, у зону воєнних дій. А в перші ряди на домашні вистави завжди запрошують воїнів, які перебувають на лікуванні в дніпровських лікарнях і госпіталях.
На ювілей шевченківці запросили все місто, влаштувавши глядацьку залу на площі перед театром, де зранку й до пізнього вечора лунали музика, пісні, привітання від колег, численних професійних і самодіяльних колективів. Ювіляри отримували нагороди й подарунки від керівництва міста й області, Міністерства культури. Учасники свята могли поспілкуватися з провідними майстрами сцени, сфотографуватися з ними на згадку, а ще пригоститися кулешем, купити сувенір. Увечері глядачів запросили на прем’єру, яка стала подвійною подією в мистецькому житті міста — виставою «Нація» за книгою Марії Матіос відкривався Всеукраїнський театральний фестиваль «Феєрія Дніпра», який приймали шевченківці і де презентували десять найкращих вистав країни.
Дніпро.
