Справжньою сенсацією для науковців та любителів історії стали результати розкопок кургану біля села Щасливцеве у Генічеському районі Херсонщини, які оплатила місцева сільрада («Голос України» про це писав). Курган заввишки менше двох метрів орієнтовно датували епохою бронзи. Але варто було співробітникам Інституту археології НАНУ заглибитися на якісь півтора метри, і вони розкрили поховання сарматського воїна з племені роксоланів. Його поклали в землю із власними ножем та мечем — до того ж залізним, а не бронзовим. А далі сюрпризи посипалися, наче горох із дірявого мішка.
Поховань у кургані на різній глибині виявилося аж шістнадцять, причому належали вони представникам кількох різних культур — як осілих, так і кочових, від третього тисячоліття до нашої ери аж до середньовіччя. Звісно, не обійшлося й без артефактів. Окрім сарматської зброї, археологи підняли тут кілька зразків кераміки, що непогано збереглися, а також фрагменти амфор, іншого посуду, прикрасу зі срібла та найдавніші інструменти з кремнію. Вони стануть предметом ґрунтовного вивчення й дадуть змогу науковцям отримати більше інформації про народи, які населяли Приазов’я.
А от мешканці Щасливцевого вважають, що своєї мети вже досягли: відновлений після розкопок курган безперечно стане привабливим для туристів об’єктом. І в село навідуватиметься більше туристів — подивитися на курган, побачити фото тутешніх знахідок і послухати легенди сивої давнини, що пов’язані з курортною Арабаткою. Гості ж — це і додаткові доходи для бізнесу, і збільшення податків до місцевої скарбнички, що дадуть змогу дуже швидко окупити інвестиції у археологію.
Херсонська область.
Краєвид Опішнянського городища зачаровує багатьох.
