У Верховній Раді відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України)» (реєстр. № 3433). Адже люди, котрі захищали нашу державу від російської військової агресії (серед яких, до речі, були і громадяни РФ), нині опинилися фактично безправними і беззахисними.
2 жовтня під тиском громадськості (мітингувальники під стінами парламенту навіть намагалися ввірватися всередину) депутати ухвалили цей законопроект за основу в першому читанні. Однак оскільки його було розроблено ще в 2015 році, сучасні реалії вимагають істотного доопрацювання.
Співавтор законопроекту — голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ігор Луценко поінформував, що на базі профільного комітету — з питань прав людини — створено робочу групу для доопрацювання законопроекту. Спливає два тижні, щоб депутати могли подати свої правки до другого читання. «Сподіваюся, правовий статус осіб, які воювали за Україну, але були не оформлені, буде врегульовано», — сказав І. Луценко.
Проектом закону № 3433, зокрема, передбачено внести зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», де пропонується визначити термін «участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» щодо іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу підрозділам, що беруть участь тепер уже не в АТО, а в ООС (а отже, у проекті потрібно змінити термінологію). Законопроектом пропонується визнати іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України, такими, що «перебувають на законних підставах на території України», та надати їм можливість отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні. Крім цього, законопроект встановлює обмеження щодо добровільного або примусового повернення іноземців-добровольців (чи осіб без громадянства) до держави-агресора або країн, що підтримують агресію проти України. Тобто згідно із законопроектом іноземців, громадян інших держав, у тому числі і Росії, котрі захищали на сході України територіальну цілісність нашої держави та обороняли від російської військової агресії, не будуть піддавати екстрадиції.
Народний депутат України Наталія Веселова навела приклад: двоє колишніх добровольців-білорусів нещодавно виїхали з України до Польщі й попросили там політичного притулку, оскільки їх мали вислати з України до Білорусі, де на них уже завели кримінальні справи. «Люди, які захищали Україну, тепер змушені звертатися по допомогу до інших держав, тоді як сподіваються на захист з боку нашої держави», — зауважила парламентарій.
Представники «На-ціонального корпусу» запропонували низку уточнень до законопроекту. Зокрема, щоб під дію закону потрапили лише ті іноземці-волонтери, які виконували бойові завдання чи надавали інструкторську допомогу. А також правки стосовно ідентифікації осіб, які не мають документів, бо в багатьох іноземців або завершується дія закордонних паспортів, або взагалі втрачено документи. До другого читання включено пропозицію про заборону екстрадиції і не тільки до країни-агресора, а й до так званих держав-сателітів, зокрема Білорусі. Законопроектом пропонується не вимагати від іноземців-добровольців довідки про відсутність тяжких злочинів, яку за чинним законом про громадянство необхідно отримати від правоохоронних органів тої держави, громадянами якої вони є.
Заступник Голови Державної міграційної служби України Наталія Науменко зосередила увагу на тому, що періоди АТО 2014—2015 років ще потребують законодавчого врегулювання, тоді як нині іноземці, які боронять Україну, мають право укласти військовий контракт, і це буде підставою для їх законного перебування в Україні. За словами урядовця, якщо волонтерські організації та добровольчі батальйони надали список іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності нашої держави, то добровольці, котрі звертаються до ДМСУ, отримують чи посвідку на тимчасове громадянство, чи статус біженця, чи продовження терміну перебування в Україні. «Потрібно визначити чітко категорії громадян і піти на діалог один з одним, щоб допомогти цим людям врегулювати їх статус перебування в Україні й вони могли отримувати певні послуги — медичну, соціальну допомогу, — сказала Н. Науменко. — Водночас треба подумати про запобіжники, щоб спрощеними процедурами не змогли скористатися інші іноземці й не було зловживань».
Присутні на засіданні добровольці, котрі є громадянами України, розповіли депутатам про власний шлях — як складно їм було оформити через суд статус учасника бойових дій і належний соціальний захист. Тож наступний круглий стіл у парламенті вирішено присвятити проблемам правового статусу всіх добровольців.
