За ініціативи Інформаційного управління апарату Верховної Ради відбувся експертний стіл «Сучасні технології моніторингу та аналізу контенту для прогнозування і прийняття рішень у сфері захисту інформаційного простору України». Захід відбувся за сприяння ГО «Рада інформбезпеки та кіберзахисту» та Інституту Public Relations і Public Affairs. Захід проводили вчетверте і його ініціатори сподіваються, що він стане щорічним. Таку думку висловив керівник Інформаційного управління апарату Верховної Ради Сергій Горячев.

«Ми сподіваємося, що захід буде щорічним і дасть можливість покращити комунікацію між неурядовим і комерційним сектором, між комерційним та урядовим сектором. Бо всі ми працюємо на те, щоб наша країна була незалежна. Головне те, щоб інформаційний контент, який є нині як наслідок діджиталізації в усьому світі, і це є трендом, був, по-перше, гарно відпрацьований і проаналізований. А з іншого боку, ми бачимо як цей контент ефективно або неефективно розповсюджується», — зауважив він.
На думку члена Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорія Шверка (БПП), на подібні заходи потрібно запрошувати також і представників Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Адже саме вона має обов’язок і право моніторити телеефір.

У цьому контексті депутат окреслив головні проблеми. Одна з них -недосконале законодавство, яке ухвалювалося наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. «На жаль, це законодавство нічого не знає про «гібридну війну», «інформаційну війну» або «фейк». Тому зазвичай люди, які мають право і обов’язок приймати рішення: це особиста думка, на яку має право людина, чи це вже пропаганда або ще щось гірше, не мають достатньо важелів. Мені здається, що у цьому є проблема і законодавець має її вирішити», — додав депутат.
Водночас Г. Шверк наголосив, що ми повинні мати не лише якісне законодавство, а й якісні інституції, які забезпечують його виконання. Нині, за його словами, наявних у Нацради технічних і програмних можливостей для моніторингу контенту телебачення та радіомовлення недостатньо.

 

Член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк,
заступник керівника апарату Верховної Ради України Микола Шевчук,
керівник інформаційного управління Верховної Ради України Сергій Горячев.


«Тому Нацраді треба покращувати технічну базу. Бо саме якісна комп’ютерна техніка та програмні засоби моніторингу ефіру можуть забезпечити доброякісний моніторинг і рішення, які ухвалюватимуться за його підсумками, будуть корисні», — констатував представник комітету, додавши, що нині Нацрада проводить тендер із залучення технічних і програмних засобів щодо організації моніторингу.
Заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України Олександр Додонов повідомив, що країна-агресор планує створити генштаб з інформаційних операцій. «Передбачається, що цей генштаб не буде підпорядковуватись генштабу збройних сил Росії», — сказав він та зауважив, що маємо враховувати це і ухвалювати відповідні рішення.
Заступник керівника апарату Верховної Ради Микола Шевчук, акцентувавши увагу на тому, що круглий стіл зібрав практично всіх фахівців, що грають на цьому полі, додав: «Маємо правильно реагувати на виклики, які нині стоять не лише перед нами, а й усім світом. Поінформований — значить озброєний. Сподіваюсь, що сьогоднішній захід дозволить більше зрозуміти всім присутнім, як правильно рухатись».

Утім, питання моніторингу Нацрадою теле- та радіокомпаній, на його думку, це лише частина великого питання. «Інший потужний ресурс -це Інтернет. Щодня з’являється маса матеріалів, але в цьому напрямку немає регуляції. Всі кажуть, що Інтернет не потрібно регулювати, але він впливає на суспільство. Це виклик для всіх фахівців, особливо у часи гібридної війни. Час ставить перед нами завдання: правильно, ефективно орієнтуватися в тому, що відбувається щодня, щосекунди на інформаційному полі», — сказав він.
Водночас Сергій Горячев торкнувся ще однієї проблеми. Він звернув увагу на лінгвістичну складову. «На жаль, Україна не дуже гарно виглядає з точки зору генерації та розповсюдження іномовного контенту», — сказав він. Йдеться насамперед про англомовне віщання та іншими мовами європейських держав. На жаль, наш сусід-агресор у цьому напрямку працює набагато швидше й ефективніше, використовує майже всі можливі засоби для того, щоб їхній контент був домінуючим. «Тому потрібно звернути увагу не лише на моніторинг україномовного контенту, а й на те, що ми програємо в європейському, загальносвітовому секторі. Адже є впливові видання, які дуже чітко роблять антиукраїнські акценти і розповсюджуються за кордоном. Українських телеканалів за кордоном майже немає. Та й ті, що є, не користуються попитом, бо українську мову знають одиниці», — констатував керівник Інформуправління.
Вирішення цього питання лежить у фінансовій площині. У нас є телеканали, які виробляють непоганий контент і розповсюджують інформацію про нас по всьому світу англійською та російською мовами, зауважив Г. Шверк. Цим займається Мінінформполітики. Єдина проблема — домовитися з кабельними та супутниковими операторами стосовно трансляції, що коштує грошей. Утім, нині у бюджеті зовсім інші пріоритети. Найголовніший із них -забезпечення армії, яка дає відсіч російському агресору.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua