Сумчан стривожив законопроект, внесений до Верховної Ради України. Його назва така: «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові». Особливо неприйнятною фахівці, донори та інші компетентні в цій темі люди вважають статтю 26 вищезгаданого документа. Закладені в ній норми унеможливлюють участь підприємств приватної форми власності у заготівлях донорської крові та її компонентів, у використанні їх як сировини для виробництва лікарських препаратів. Це категорично не підходить регіону, бо тут у галузі донорства та переробки крові вже давно і успішно впроваджують модель державно-приватного партнерства.

Європа в Україні: у залі донацій Сумського обласного центру служби крові.

Сумський обласний центр служби крові, засновниками якого стали Сумська обласна рада та підприємство Biopharma, перетворився на одну із найбільш яскравих візитівок регіону. Сьогодні це — економічно потужна структура, котра має відділення у кількох містах Сумщини та в інших областях України, забезпечує високооплачуваною роботою сотні людей та сплачує до бюджетів усіх рівнів багатомільйонні податки. Але все це можуть перекреслити непродумані новації, якщо законопроект стане законом.

Знову на ті само граблі

Ситуація по-справжньому дивна, але вона виникає в Україні вже далеко не вперше. Тільки-но десь з’являється економічно благополучне підприємство, одразу ж знаходяться охочі переорієнтувати його «грошові потоки». Але де гарантія, що після некомпетентного втручання ті потоки не пересохнуть? Значно правильніше було б знайти у кожній галузі, яка занепадає, успішний досвід та поступово поширити його на решту господарюючих суб’єктів. А саме такий досвід накопичений Сумським обласним центром служби крові. Сюди їдуть повчитися з усього світу, але ж недарма хтось колись сказав, що у своїй вітчизні пророка не бачать.
Про здобутки СОЦСК не так давно «Голос України» розповідав у публікації «У країні з’явилась донорська столиця». Ця столиця — Суми, бо тут досягли 190 донацій крові та її компонентів на кожну тисячу населення, тоді як загальноукраїнський показник становить лише 13 донацій. У США мають удвічі скромніші досягнення, ніж у Сумах, а в Європі — вп’ятеро, тож українське місто може претендувати не лише на вітчизняне, а й на світове донорське лідерство.
Сумщина на сьогодні — єдиний регіон в Україні, де немає чорного ринку донорства, де всі лікарні стовідсотково забезпечені кров’ю та її компонентами. Надзвичайно важливе те, що всі ці стратегічні запаси не містять небезпечних вірусів та шкідливих домішок. Щоб досягти такого результату, підприємство Biopharma інвестувало у становлення та розвиток СОЦСК уже понад 3 млн доларів. Але якщо більшість українського парламенту підтримає внесений на розгляд законопроект, не всі українські регіони стануть щодо донорства схожими на Суми, а навпаки, Суми опустяться до того жалюгідного рівня, на якому нині перебувають вітчизняні станції переливання крові. Заготовлена там кров у 60 разів частіше, ніж у Європі, виявляється непридатною до застосування, бо містить віруси ВІЛ, гепатитів В і С та інші небезпечні хвороби. І це — в умовах воюючої держави, коли кожна крапля донорської крові — на вагу золота.

Середовище має бути конкурентним

Президент компанії Biopharma Костянтин Єфименко в інтерв’ю одній із центральних газет повідомив, що в Україні лише Сумський обласний центр служби крові сертифікований за світовими стандартами якості, тоді як для потреб національної безпеки необхідно мати хоча б з десяток таких підприємств. Мінімальні капіталовкладення у кожне з них оцінюються у 2,5 млн доларів. Але, вважає К. Єфименко, одна справа — коли кошти освоює бізнес, і зовсім інша — коли це робить державна структура. Приміром, Biopharma купує набори для забору плазми по 5,3 долара за штуку, а державні станції переливання крові — по 40 доларів.
На неприйнятність деяких новел законопроекту про донорство крові звертає увагу президент Об’єднання організації роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України Валерій Печаєв. На переконання фахівця, документ потребує доопрацювання — вже хоча б тому, що у ньому порушується принцип рівності перед законом підприємств різних форм власності. Генеральний директор державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» Володимир Курпіта у своєму листі до керівництва профільного комітету Верховної Ради України пропонує відтермінувати розгляд законопроекту, бо він не вирішує магістрального завдання — створення в Україні конкурентного середовища на ринку заготівлі та переробки донорської крові та її компонентів. Зробити це можна, лише залучивши до роботи громадський сектор і бізнес та запровадивши механізм приватно-державного партнерства.
Керівники чотирьох громадських організацій Сумщини, що мають ту чи іншу причетність до медицини та донорства, підготували звернення до Верховної Ради України, у якому пропонують не вносити до сесійної зали законопроект, аж поки не будуть ретельно проаналізовані всі «за» і «проти». Громадські активісти радять парламентаріям «подивитися, в яких умовах і на якому обладнанні працюють станції переливання крові у ваших областях, та на власні очі побачити, як це робиться у Сумах». Представники громадськості Сумщини наголошують на тому, що область повністю забезпечена препаратами крові найвищого рівня безпеки, і на це із місцевих бюджетів не було витрачено жодної копійки.
Про загрозу, що нависла над місцевим підприємством служби крові, говорили на недавній сесії Сумської обласної ради. Перед цим ситуацію прокоментував голова облради Володимир Токар. На його думку, одна зі статей законопроекту спрямована безпосередньо на знищення державно-приватного партнерства у сфері заготівлі та переробки крові та її компонентів.
— Ми рівняємося на Європу, але справжня Європа — ось тут, у Сумах, у нашому центрі служби крові, — каже посадовець. — В області немає жодної людини, яка б жалілась на цей заклад. Немає до нього претензій навіть в обласному управлінні охорони здоров’я, а зарубіжні партнери від нашого підприємства у захваті.
В. Токар вважає: якщо новий закон про донорство крові у його нинішній редакції запрацює і Сумський обласний центр служби крові стане стовідсотково комунальним підприємством, на нього чекає занепад. Основний власник забере придбане на мільйони доларів обладнання, і новітнє підприємство знову опиниться на радянських задвірках, із яких виборсалось із величезними труднощами.

Володимир ЧЕРНОВ.
Фото надано автором.

Сумська область.