Щороку жителька Росії Валентина КОРНІЄНКО (на знімку)

повертається до колиски свого дитинства — у Новоєгорівку, що в Новоукраїнському районі на Кіровоградщині.

У селі її знає кожен. Старше покоління ще добре пам’ятає її неньку — Віру Кіндратівну Москаленко, яка багато років поспіль очолювала місцеву школу. Жінку поважали за справедливість та небайдужість. Допомагала не лише у вирішенні проблем односельців, а й була, як кажуть, «місцевим прокурором»: вона і розсудить, і пораду гарну дасть, і проконтролює.
Такі материнські риси успадкувала й Валентина. У буремні часи перебудови вона полишила родинне гніздечко, поїхала до Москви, вивчилась на юриста. Тепер у неї там власний бізнес, успішно займається адвокатською діяльністю. Та маючи устатковане заможне життя, серцем залишається у колисці свого дитинства.
Коли наприкінці 1990-х приїхала в село, то в першу чергу відбудувала батьківський дім, де промайнуло дитинство. А далі... почала освітлювати вулиці, ремонтувати дитячий садок, допомагати односельчанам у вирішенні їхніх проблем: давала кошти на ремонт та придбання будинку, на ліки та навчання, купувала побутову техніку в багатодітні родини.
«У людей дуже багато проблем, хтось не витримує й заливає горе оковитою. Я возила людей на лікування від алкоголізму. І ви знаєте, — ділиться враженнями Валентина, — є родини, в яких ситуація починає змінюватись на краще. Обійстя люди приводять до ладу, на роботу влаштовуються. Чому вони мене слухають? Мабуть, тому, що я їх виручаю, i вони знають: у скрутну хвилину я допоможу. Але й спитаю з них».
Люди вдячні Валентині за її постійну підтримку. Сільська школа перебувала на межі закриття, а вона почала встановлювати за власний кошт металопластикові вікна, купувати оргтехніку, допомагати в облаштуванні класних кімнат, ігрового куточка для малюків тощо. Нині школа відновилась i живе: тут навчаються 60 дітей, чудовий молодий склад учителів, серед яких — кращий методист району з англійської мови (тут проводять районні тижні іноземної мови, учні по Skype спілкуються з іноземцями). Працюють спортивні, творчі та музичні гуртки.
У Новоєгорівці не було церкви. Тож Валентина вирішила збудувати храм на честь Миколи Чудотворця і вклала в це чималі кошти. На сьогодні будівництво майже завершено. Залишилось провести внутрішні оздоблювальні роботи та запросити до села священнослужителя, який би тут і проживав. Для цього Валентина вирішила придбати в селі будинок. І головне її бажання, щоб це була церква українського патріархату! А поряд із храмом за кошти родини вже збудовано недільну школу для 30 вихованців, бо навчати духовності варто ще з дитячих років. Валентина планує також організувати підвезення дітей з інших сіл.
На День Незалежності України Валентина зробила для молодих родин іще один подарунок: у центрі села облаштувала чудовий дитячий майданчик. Звертаючись до односельців, сказала: «Наша родина вітає вас із Днем Незалежності й дарує цей майданчик! Хочемо, щоб разом зі своїми дітьми сюди приходили мами і тати, для спілкування і відпочинку. Будьте ласкаві, бережіть те, що для вас зроблено!» А ще влаштувала для односельців на імпровізованій сцені біля сільського клубу перегляд фільму «Кіборги».
«Це земля моїх батьків», — каже Валентина Корнієнко. І щороку з родиною приїздить до Новоєгорівки, щоб поринути у клопоти селян. Як каже з усмішкою вона сама: рік там працюють, щоб потім тут вкладати. Маючи активну життєву позицію, так вона бореться зі злом та несправедливістю. Там — беручи участь у акціях проти російської агресії в Україні, а тут, на своїй батьківщині, — з людською бідністю і байдужістю. Там вона закликає до миру і припинення війни на сході України, тут — до відродження духовності на рідній землі. Побільше б таких людей!

Фото автора.