Володимир ЗАГОРІЙ: «Розпочинаємо в Сумах»

За традицією Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика відкривається в День української писемності, 9 листопада. Цього разу урочистості відбудуться в Сумах. Нагадаю, що старти мовного марафону щоразу починаються в іншому обласному центрі. Перший із них відбувся на Черкащині, батьківщині Тараса Шевченка. Нині ж цей престижний і популярний мовний турнір відбуватиметься удев’ятнадцяте. Про нього говоримо з президентом Ліги українських меценатів, головою наглядової ради фармацевтичної фірми «Дарниця», доктором фармацевтичних наук, завідувачем кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П. Л. Шупика Володимиром Загорієм.

— Володимире Антоновичу, годилося б нагадати передісторію конкурсу, бо, можливо, вона вже трохи призабулася. Це ж не жарт: усе було майже два десятиліття тому...
— Ми в Лізі меценатів мали різні проекти, серед них був масштабний конкурс на підручники з історії України для середніх навчальних закладів. Тоді з нами в журі співпрацювали такі видатні історики, як Ярослав Дашкевич, Ярослав Ісаєвич, Орест Субтельний, а також талановиті майстри історичного роману Павло Загребельний, Роман Іваничук та Роман Федорів. Ми видали кілька підручників з історії України, котрі в Міністерстві освіти та науки України зустріли без особливого ентузіазму і не надали їм грифу, а тому ці праці відомих істориків випозиціонували як книги для позакласного читання з історії. Тодішнім міністерським достойникам ці підручники видалися небезпечно націєцентричними. Цікаво, як до них поставляться сьогоднішні очільники освітянського відомства?..
Ідея конкурсу з української мови з’явилася у канадського бізнесмена й філантропа Петра Яцика і була схвально зустрінута на зборах Ліги українських меценатів. З нею ми звернулися до Міністерства освіти і науки, пропонуючи спільними зусиллями проводити такий мовний марафон, у котрому одним з пріоритетів має стати саме масовість учасників. Якщо олімпіади шукають геніїв, то ми цим конкурсом прагнемо передусім піднести соціальний престиж державної мови в Україні. А коли знайдемо лінгвістичних геніїв у процесі своїх тестувань, то їхні імена прикрасять «герб» нашого конкурсу. Головне ж — патріотичне виховання, бо тільки недалекій людині не зрозуміло, що саме з мови починається патріотизм.
Міністерство індиферентно поставилося до ідеї мовного конкурсу, почалися нарікання: діти перевантажені всякими конкурсами, учителі перевантажені тим самим, а тут — ще один. Одне слово, ще раз потвердилася істина: хто хоче робити важливу справу — той робить, а хто не хоче — той шукає причини. Та з появою на міністерському посту Василя Кременя ситуація разюче змінилася, швидко було прийнято положення про такий конкурс, зареєстровано його в Міністерстві юстиції, сформовано опікунську, координаційну та наглядові ради конкурсу, і 9 листопада 2000 року мовний марафон розпочався. До речі,
В. Кремень сам їздив з нами відкривати мовний турнір, він також особисто брав участь в офіційному його закритті та врученні найпрестижніших нагород і премій у Національному академічному драматичному театрі імені І. Франка. Усі інші міністри після нього такої честі конкурсу не виявляли.
— Конкурс носить ім’я Петра Яцика. Хто й коли ухвалив таке рішення?
— Петро Яцик взяв участь в офіційному закритті й нагородженні переможців та призерів першого конкурсу. Це була якщо не сенсація, то особливо резонансна подія в столиці України. У тому дійстві взяли участь тодішні Президент Леонід Кучма, віце-прем’єр Микола Жулинський, міністр освіти Василь Кремень, міністр культури Богдан Ступка, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Омельченко. Петро Яцик схвильовано сказав зі сцени, що він почувається як ніколи щасливим, адже, живучи протягом довгих десятиліть у вигнанні, і мріяти не міг, що настане такий день і разом з керівництвом Української держави він братиме участь в ось такому святі українського патріотизму. За дев’ять днів до початку другого конкурсу видатного мецената не стало, й Ліга українських меценатів за погодженням з керівництвом Міносвіти ухвалила, що надалі мовний марафон носитиме ім’я свого ініціатора.
— Поговоримо про гроші. Як формується бюджет конкурсу?
— Кілька перших заходів кошти на проведення надавала українська діаспора Канади, США та Австралії, поважну суму вносила до цього бюджету і наша фармацевтична фірма. Після того як донька Петра Яцика Надія відмовилася фінансово підтримувати справу свого батька, надходження з діаспори зменшилися. Тут мушу пояснити: у Канаді, де зареєстрована Освітня фундація Петра Яцика, законодавчо заохочується благодійність. Якщо ви пожертвували, скажімо, тисячу доларів на якусь важливу справу, то 50% від цієї суми виводиться з-під оподаткування. Фундація Петра Яцика має статус тієї інституції, котра видає спеціальні посвідки доброчинцям для податкових органів. Надія відмовилася приймати пожертви саме на конкурс (на те була низка об’єктивних і суб’єктивних причин), унаслідок цього меценати втратили таку податкову пільгу, що не могло не вплинути на їхній патріотичний ентузіазм. Хоча, треба сказати, ціла група людей з Канади (на жаль, усі вони сьогодні вже покійні) продовжували жертвувати кошти на конкурс, попри те що тепер вони не мали жодних податкових пільг. Три чверті необхідних фінансів для конкурсу відтоді надає наша фармацевтична фірма. До речі, коли вже ми говоримо про гроші, то нагадаю такі неприємні епізоди, пов’язані з ними. Кілька перших конкурсів наші юні переможці й призери, одержуючи солідні грошові премії (по 5—7 тисяч гривень), мусили сплачувати і сплачували податки. Держава грабувала дітей. Ситуація та була більш ніж абсурдна, бо громадяни інших країн сплачували там усі належні податки, а коли вони передавали кошти для наших конкурсантів, держава своєю чергою здирала з тих грошей податки, не маючи на те жодних політичних чи моральних прав. Ми писали листи Президенту, прем’єру, депутатському корпусу. Верховна Рада разом з Кабміном призначили спеціальну комісію для вивчення цього питання(!!!), до якої входили віце-прем’єри В. Хорошковський, Д. Табачник, держсекретар Міносвіти В. Журавський та інші. І всі ці «державці» видали вердикт: оскільки Україна прагне євроінтеграції, вона повинна значно скоротити систему різноманітних соціальних пільг. Ми не тільки не погодилися з цим безглуздям, а й оголосили відкриту війну антидержавній, антипатріотичній позиції випадкових людей у владі. Нас підтримали найвідоміші люди нації (Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Євген Станкович, Іван Марчук, Феодосій Гуменюк, Сергій Якутович, В’ячеслав Брюховецький, Богдан Ступка, Анатолій Хостікоєв... — їх були десятки). Урешті влада зрозуміла, що вона виступає в гротескно-маразматичній ролі. Верховна Рада прийняла спеціальне рішення: вивести преміальний фонд конкурсу з-під оподаткування, начебто це не можна було зробити без таких гучних колізій. Адже тут немає нічого протизаконного і в усьому цивілізованому світі абсолютно безболісно на відповідному рівні приймаються такі рішення, бо йдеться про своєрідну інвестицію в юний український інтелект, в освіту. Йдеться про заохочення школярів та студентів до навчання. Анітрохи не перебільшую, коли наголошу: це, врешті, питання національної безпеки України. Неосвічена нація — це приречена держава. Непатріотичне населення країни — це приречена держава.
— Відомо, що в часи перебування сумнозвісного Табачника на посаді міністра конкурс мав великі проблеми.
— Це широко писалося в пресі. «Табачник і Ко» вирішили закопати нашу ідею і поводилися з нами просто брутально. Табачник відверто брехав: у міністерства немає грошей на два конкурси (там було запроваджено альтернативний конкурс імені Яцика). Ми розкрили Табачникові інсинуації, пояснивши через численні ЗМІ, що міністерство на конкурс імені Петра Яцика грошей не витрачає й усе це кошти меценатів. Зрештою де сьогодні Табачник?! А ми з нашим конкурсом є, і жодним новітнім табачникам наш рух не перепинити. Як мовиться: наш караван іде.
— Чи готова Сумщина на належному рівні прийняти естафету конкурсу?
— Так, виконавча дирекція Ліги українських меценатів перебуває в постійному контакті з обласним департаментом освіти, очолюваним Вікторією Гробовою. Погоджено всі моменти цієї масштабної події, яка буде своєрідним сценарієм презентації Сумщини на всю Україну. Знаємо, що керівництво області схвально зустріло ініціативу відкриття конкурсу в Слобожанському краю, тому маємо всі підстави сподіватися, що це стане резонансною подією не тільки для Сумщини.

Записала Світлана КОРОНЕНКО.