У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулася Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація», присвячена 100-річчю від часу заснування книгозбірні. Відкриваючи форум, на який зібралися науковці, бібліографи, музейники, архівісти з Харкова, Львова, Одеси, Ніжина, генеральний директор бібліотеки, член-кореспондент НАНУ Любов Дубровіна нагадала, що її фундаторами були перший президент Української академії наук, також заснованої сто років тому, Володимир Вернадський, історик держави і права, академік Української академії наук Микола Василенко, історик, сходознавець, письменник Агатангел Кримський, історик, літературознавець, член Центральної Ради та один з авторів Першого універсалу УЦР Сергій Єфремов, відомі науковці Гнат Житецький і Веніамін Кордт. Створювалась книгозбірня як наукова установа. З перших днів її роботи одним із головних завдань було формування максимально повного фонду української книги. З роками установа стала осередком не лише бібліотечної праці, а й бібліотекознавства, книгознавства, документознавства, джерелознавства та архівознавства.

Генеральний директор НБУВ, доктор історичних наук Любов Дубровіна, віце-президент Національної академії наук України Сергій Пирожков.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

— Бібліотека сьогодні є закладом з найбільшим у країні культурним фондом рукописної й книжкової спадщини і науковою установою з величезним науковим фондом світової та української літератури, низкою важливих інститутів і підрозділів, а також з часів незалежності вона виконує функції, властиві бібліотеці Конгресу США, здійснюючи аналітичне забезпечення органів державної влади та управління, — наголосила Любов Дубровіна.
Високу оцінку діяльності бібліотеки, яка є важливим елементом української державності та за цінністю книжкового фонду входить до десятки найкращих книгозбірень світу, дав народний депутат України, член Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради Тарас Кремінь. Він зачитав привітання колективу від Голови Верховної Ради Андрія Парубія і у своєму слові-зверненні наголосив, що бібліотека працює на становлення української державності. Саме від НБУВ, яка за століття пережила тектонічні зміни, адже були часи, сприятливі для книги і культури, і навпаки, тут у 1960-х горіли фонди україністики, залежить інтелектуальний розвиток нації.
— Від депутатського корпусу, від себе особисто хочу побажати колективу бібліотеки, який забезпечує велике майбутнє держави, оптимізму й сили духу, — зазначив Тарас Кремінь.
Вітальні листи на адресу НБУВ надійшли також від міністра культури Євгена Нищука і президента НАН України Бориса Патона — в них наголошувалося, що установа має глибоке науково-практичне та символічне значення. Бібліотека послідовно виконує два масштабні завдання — формування національного за змістом фонду, до нього бібліографи збирають все, що написано українцями, і все, що написано іноземцями про Україну, та формування головного універсального наукового фонду.
На пленарному засіданні конференції прозвучали виступи віце-президента НАНУ Сергія Пирожкова, директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук Віктора Вергунова, вченого секретаря Національного контактного пункту «Дослідницькі інфраструктури» програми ЄС «Горизонт—2020» Марини Гороховатської, голови департаменту IET Inspec Analytics у Європі, на Близькому Сході та Африці Майка Петерсена.
За самовіддану, жертовну працю співробітники бібліотеки Лариса Івченко, Антоніна Шеремет, Ірина Прокошина та інші відзначені грамотами Міністерства культури України.
У рамках конференції пройшла низка книжкових і мистецьких виставок. На одній із них було представлено нові видання, підготовлені до друку НБУВ, серед яких такі цікаві, як «Український друкований плакат 1965—1985 рр.», «Палеографічно-орфографічна атрибуція української рукописної книги», «Кирилична рукописна книга XVI ст.», «Мідні гравірувальні дошки українських друкарень XVII—XIX ст. у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського» тощо. Як підкреслює Любов Дубровіна, щороку книгозбірня видає приблизно 35 наукових досліджень. У Фонді Президентів України, що є структурним підрозділом НБУВ, розгорнута виставка відомого художника Руслана Кутняка «Сезони та стихії», яка до цього експонувалася в Луврі, поверхом нижче — виставка живопису заслуженого художника України Василя Красьохи «Сакральна буденність». А у відділі картографії виставлено оригінальні чудотворні ікони з гори Афон, передані в дар українському народу ченцями тамтешніх монастирів. Як зазначає голова парафіяльної храму Всецариця УПЦ КП, що ще будується в селі Литвинівка Вишгородського району на Київщині Євген Навара, образи вже виставлялися у сотнях храмів і в лікарнях, а Іверську ікону Божої Матері капелани провезли по всій лінії фронту. На знак подяки за допомогу десятки мирян прикрасили одну з ікон, що експонується в НБУВ, — «Всецариця» — золотими ювелірними виробами, у дар Заступниці два бійці передали свої бойові нагороди.
У перший день роботи конференції відбулася також презентація книги австрійського фотографа-графіка Петера Лаглера «Чорнобиль. Я піду і буду жити — або залишуся і помру», а також фотопроект цього самого майстра «Будинок риби та шоколаду».
Відбулися також засідання секцій, на яких йшлося про інноваційний розвиток бібліотек України, їхні цифрові ресурси та роль художньо-мистецьких виставок, зокрема у Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського, у популяризації знань.