Іноді відвідувачі плачуть, розглядаючи незвичні мистецькі експонати, що за своїм первинним призначенням мусили нести не радість, а смерть...

Виставку «Військово-польовий арт», про яку вже чимало написано й сказано, нині мають нагоду побачити та оцінити і жителі Кропивницького, міста, що має довжелезну алею загиблих на цій, уже майже п’ятирічній, війні.
Павло Ротар (на знімку), ініціатор виставки, крокуючи залами Кіровоградського обласного художнього музею, розповідає:
— Це вже тридцять п’ята виставка! В деяких містах, зокрема в столиці, її показували чи не по п’ять разів. А в Кропивницькому вперше...
Йому, ще нещодавньому рядовому добровольцеві батальйону спецпризначення «Золоті ворота», котрий неодноразово бував у зоні АТО, хочеться все показати й пояснити екскурсантам особисто.
— Ось на цьому барвистому гобелені, що тримається на двох гранатометах, зображено архістратига Михаїла. А цей, у темно-синіх тонах, називається промовисто «Розірвані небеса». А той, виготовлений за мотивами малюнка Марії Приймаченко, символізує незнищенність життя. Бачите птаху, яка летить і ще й несе двох діток, а навколо неї простір буквально пронизаний справжніми кулями й осколками...
Створити культурно-мистецький проект «Військово-польовий арт» Павло вирішив після повернення з АТО. Речі, що нагадують про війну, — ящики з-під набоїв, уже безпечні уламки боєприпасів, використані гранатомети, бойові прапори, технічні засоби, фотографії бійців з передової тощо, збирали і привозили додому під час ротацій.
— Військові артефакти нині мені як автору та куратору проекту пропонують уже й інші люди. Дивлюся на ті предмети, і в мене виникає та чи інша ідея. Згодом звертаюся до митців, і ті втілюють її у життя. Розмальовують, випалюють, вирізьблюють... Інколи доводиться полемізувати чи взагалі відмовлятися від співпраці. Після того як «Військово-польовий арт» розкрутили, з’явилося чимало охочих взяти в ньому участь. Утім, кандидатів обираю сам. Наші задуми мусять звучати в унісон. Десь саме так звичайнісінький ящик для військової амуніції перетворюється на привабливу розмальовану скриню, а гранатомет — на веселого «Цапомета»...
На виставці в Кропивницькому — вироби майже двохсот майстрів народного декоративно-ужиткового мистецтва з різних областей України. Кіровоградщина представлена творчістю Лариси Гарбузенко, Валентини Добровольської, Лариси Зоріної, Володимира Крутоуса, Ірини Кудревич, Дмитра Кудрі. Співпрацюють і з Сергієм Марущаком. А Євген Василевський приніс два експонати просто на відкриття виставки.
Тут є й дитячі іграшки — з гільз. І навіть шарманка, зроблена з військового непотребу: з неї лунають дивні звуки, крутяться встановлені зверху барвисті дерев’яні ляльки.
У вулику з ящика для набоїв — рамки й справжня вощина. Хоч зараз заселяй бджолину родину. Неподалік, примостившись на гранатометі, «пролітає» чи не гоголівська відьма. А всередині розмальованої квітами гільзи колишнього снаряда — справжнє осине гніздо.
«Життя — воно всюди», — констатує ініціатор дивовижної виставки.
Деякі експонати свого часу привернули увагу Президента України Петра Порошенка... Цікавляться й іноземці. Особливо хочуть повезти виставку до себе поляки.
«На думку відвідувачів, цей арт-проект має властивість повертати людей, які постраждали від жахіть війни, до мирного життя, лікувати...» — зауважує мистецтвознавець Світлана Ушакова.
«Нещодавно одна з учасниць проекту, базуючись на ось цих експонатах, — Павло Ротар підходить до свого колишнього білого маскхалату, що завдяки вишивці решетилівських майстринь перетворився на справжній витвір мистецтва, — захистила кандидатську дисертацію на тему, що межує з медициною, психологією та мистецтвом».
А ще історик за освітою і мистецтвознавець за покликанням знайшов в експозиції місце для книг. «Війна і мир» Толстого, «Прощавай, зброє» Хемінгуея... Хоче знайти один зі своїх улюблених творів «Людина і зброя» Олеся Гончара. Але не будь-яке видання, а з серії — «Шкільна бібліотека». Вважає, воно найбільше підійшло б до такої виставки.
Протягом листопада «Військово-польовий арт» мандруватиме Кіровоградщиною, де, до речі, минуло дитинство його ідейного натхненника.

Кіровоградська область.

Фото Федора Шепеля.