Кінцевий документ IX сесії...

КІНЦЕВИЙ ДОКУМЕНТ IX СЕСІЇ АСАМБЛЕЇ ЧЛЕНІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, 
СЕЙМАСУ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА СЕЙМУ І СЕНАТУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
 

13 листопада 2018 року
Вільнюс

Асамблея членів Верховної Ради України, Сеймасу Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща, зібравшись на засідання у Вільнюсі 12—13 листопада 2018 року,

визнаючи важливість міжпарламентського співробітництва для розвитку взаємин та відносин з сусідніми країнами;

висловлюючи переконаність у перевагах, які надають міцні взаємні зв’язки в політиці, економіці, культурі, інфраструктурі та інших сферах;

відзначаючи важливість розвитку добросусідських відносин та діалогу;

беручи до уваги майбутнє 450-річчя Люблінського союзу між Королівством Польща та Великим князівством Литовським та нагадуючи глибоке політичне значення цієї віхи для історії регіону та нинішньої співпраці трьох країн;

підкреслюючи майбутнє 10-річчя Східного партнерства Європейського Союзу, його стратегічну важливість та необхідність забезпечення продовження і посилення цієї програми шляхом надання їй нового імпульсу після 2020 року;

відзначаючи п’яту річницю проведення Саміту Східного Партнерства та Вільнюської конференції «Форум за демократію» у листопаді 2013 року, які стали одним з відправних моментів для Революції Гідності в Україні;

відзначаючи важливість співпраці між країнами ЄС та країнами Східного партнерства з питань, що стосуються міжнародної ядерної безпеки та екологічних вимог;

висловлюючи переконаність, що економічні, політичні та демократичні успіхи України та інших країн Східного партнерства посилюють безпеку всього регіону;

висловлюючи підтримку європейських прагнень та амбіцій України щодо посилення її політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом та майбутнього членства в Європейському Союзі;

вітаючи прогрес, досягнутий в 2017—2018 роках з реалізації рекомендацій, викладених в Заключному документі 8-ї сесії Асамблеї, «підтримати міжнародні ініціативи, подібні до Плану Маршалла, які дозволяють забезпечити більшу інвестиційну підтримку економіки України та обумовити прогрес реформ в Україні»;

зазначивши, що в 2017—2018 роках ця рекомендація Асамблеї була прийнята у формі важливої міжнародної ініціативи під назвою Європейський План для України, який неодноразово обговорювався у багатьох столицях ЄС, США і Канади, та отримав значну увагу в Україні;

вітаючи Україну з реформами, які вже успішно реалізовані;

визнаючи важливість довгострокової підтримки інвестицій, економічного зростання та реформ в Україні (Європейський план для України) та рішучість намірів запропонувати перспективи членства в ЄС для України, Грузії та Молдови, коли країни будуть готові відповідати критеріям членства в ЄС;

вітаючи участь наших країн в «Ініціативі Трьох морів», яка сприяє зміцненню відносин по осі Північ—Південь, охоплюючи Балтійське, Середземне та Чорне моря, що є основою для економічного розвитку, в першу чергу, у сферах енергетики, транспорту, цифрового зв’язку та економіки;

підкреслюючи необхідність об’єднання зусиль під час головування Польщі та Литви у Раді ЄС у 2025 та 2027 роках відповідно для політичної та економічної інтеграції України до Європейського Союзу та необхідність розпочати підготовку до цього вже зараз на основі Стратегії ЄС, подібної до Стратегії ЄС для Західних Балкан;

підкреслюючи, що Договір реформи для інвестицій в Україну є важливим кроком на шляху до досягнення цих цілей та здійснення належного фінансування в рамках майбутнього багатонаціонального фінансового плану ЄС на 2021—2027 роки;

беручи до уваги законодавчо закріплене прагнення України стати членом Організації Північноатлантичного договору;

беручи до уваги, що у 2019 році будуть проведені президентські і парламентські вибори в Україні, парламентські вибори у Польщі та президентські, муніципальні вибори у Литві, а також вибори до Європейського Парламенту;

беручи до уваги, що останнім часом був помічений інтерес та намагання Російської Федерації втручатися у виборчий процес у багатьох державах, використовуючи, inter alia, державну пропаганду та контрольовані державою засоби масової інформації та соціальні мережі для поширення неправдивої та провокативної інформації;

підкреслюючи політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та висловлюючи занепокоєння з приводу прагнення Російської Федерації зірвати Мінські домовленості, також через підтримку так званих «виборів» у непідконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей 11 листопада 2018 року, її поточну військову агресію проти України та демонстрацію своєї військової сили, яка загрожує безпеці Європи в цілому, з метою залякування своїх сусідів;

вітає Литву, Польщу, Україну та їх громадян з нагоди сторіччя відновлення та проголошення їх незалежності;

закликає громадян та лідерів Литви, Польщі та України спільно відзначити 450-річчя Люблінської унії 1569 року;

рішуче підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України у межах її міжнародно визнаних кордонів;

підкреслює важливість зміцнення національної ідентичності і духовних засад наших народів та вітає наступне відновлення автокефалії Української православної церкви;

вітає та підтримує ініціативи Європейської Комісії щодо підтримки України та інші міжнародні ініціативи, які дозволяють забезпечити більш міцну довгострокову фінансову перспективу для України та збільшити інвестиційну підтримку української економіки;

закликає до узгоджених зусиль та раннього планування практичних завдань для України та політичних і економічних цілей для майбутнього президентства Литви та Польщі у Раді ЄС, щоб забезпечити те, що у 2025—2027 роках Європейський Союз прийме фундаментальні рішення щодо подальшої інтеграції України (а також Грузії та Молдови) до Європейського Союзу; а також закликає разом із міжнародними фінансовими установами посилити інституційний потенціал України щодо управління проектами, інвестицій та реформ; до посилення стратегічної комунікації та сприяння історії успіху України в політичному розвитку та економічному зростанні;

заохочує Україну продовжувати боротьбу з корупцією та проводити реформи, необхідні для розвитку демократії, утвердження верховенства права та модернізації країни;

закликає держави—члени Європейського Союзу продовжувати санкції, накладені на Російську Федерацію, доти, доки не будуть повністю виконані Мінські домовленості та буде відновлено територіальну цілісність України; закликає подовжити термін дії санкцій з 6 до 12 місяців, а також розглянути можливість посилення санкцій у випадку продовження ескалації;

поновлює свій заклик до накладання заборони на військове та технічне співробітництво з Російською Федерацією;

різко засуджує так звані вибори, організовані Російською Федерацією в порушення Мінських домовленостей на тимчасово окупованих українських територіях Донецької та Луганської областей та відмовляється визнати їх результати;

засуджує ескалацію конфлікту Російською Федерацією та мілітаризацію Азовського моря;

вітає резолюцію Європейського парламенту від 25 жовтня 2018 року щодо ситуації в Азовському морі;

закликає країни—члени Європейського Союзу та країни—члени Великої Сімки запровадити санкції проти російських морських портів в Азовському морі через їх незаконну взаємодію з морськими портами на території тимчасово окупованого Криму, які були закриті українською владою;

підтримує мандат Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, який охоплює всю територію України, включаючи морську, для спостереження за ситуацією в Азовському морі та Керченській протоці;

підтримує прагнення запровадження повномасштабної Операції з підтримання миру ООН на всій території Донецької та Луганської областей, включно з тимчасово окупованими територіями;

вітає рішення Європейського парламенту про присудження премії Сахарова українському кінорежисеру Олегу Сенцову, якого в даний час незаконно ув’язнено Російською Федерацією, та рішення Міністра закордонних справ Республіки Польща про присвоєння Сенцову премії Pro Dignitate Humana (За Людську гідність) і закликає Російську Федерацію негайно звільнити всіх незаконно затриманих українських громадян, включаючи кримських татар;

закликає інститути Європейського Союзу та держави-члени забезпечувати міцну підтримку заходам, спрямованим на протидію дезінформації та пропагандистським кампаніям, зокрема для зміцнення незалежних та об’єктивних засобів масової інформації на російській мові;

визнає спроби Російської Федерації впливати на виборчі процеси у всіх країнах з метою дестабілізації внутрішньої ситуації, а також визнає той факт, що це становить серйозну загрозу, та в цьому зв’язку підкреслює необхідність спільних підходів до протидії таким намірам;

закликає до внесення змін до національного законодавства з метою забезпечення абсолютної прозорості фінансування політичних партій та засобів масової інформації для всебічного моніторингу такого фінансування та для посилення санкцій у разі порушення;

вітає заснування механізмів захисту свободи мас-медіа та боротьби з пропагандою і «фейковими новинами», зокрема в доповідях Спеціального представника ООН з питань свободи думки та висловлювань та представника ОБСЄ з питань свободи слова ЗМІ, а також у резолюціях ПАРЄ 2143 (2017), 2179 (2017), 2217 (2018) та ін. Закликає до використання найкращих практик та обміну позитивним досвідом з питань протидії пропаганді та «фейковим новинам»;

висловлює свою підтримку тим незалежним мас-медіа, які виконують свої обов’язки, компетентно і неупереджено передаючи факти громадськості та критикуючи уряди наших держав на добре аргументованій основі. Компетентні та незалежні засоби масової інформації є основою стійкості суспільства до російських «фейкових новин»;

підтримує амбіції реалізувати рішення щодо членства України в НАТО, прийняті на Саміті Глав держав та Урядів НАТО в Бухаресті та на наступних самітах;

підтримує мету України запровадити стандарти НАТО у своїх збройних силах до 2020 року та закликає Україну повністю використати Литовсько-Польсько-Українську бригаду імені Великого Гетьмана Костянтина Острозького задля поліпшення взаємосумісності військ України та НАТО;

прагне відновити до 2020 року могилу Великого Гетьмана Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври;

сподівається, що союзники дійдуть консенсусу щодо надання Україні статусу Партнера Підвищених Можливостей;

відзначає важливість розвитку взаємовигідного співробітництва між НАТО та Україною у боротьбі з кібер- та гібридними загрозами та використання з цією метою Платформи для боротьби з гібридними загрозами;

бере до уваги необхідність розробки ефективних інструментів боротьби з кіберзагрозами;

бере до уваги загрози для безпеки всього регіону, що виникають внаслідок будівництва небезпечної атомної електростанції в Островці;

підтримує зусилля з розвитку Східноєвропейського енергетичного хабу шляхом об’єднання критичної інфраструктури (ліній електропередачі, газопроводів, газових сховищ, залізничних та автомобільних мереж) держав—членів Парламентської асамблеї, а також інфраструктури прикордонних регіонів між Польщею та Україною;

підтримує резолюцію Європейського парламенту від 15 листопада 2017 року щодо розвитку ініціативи «Східного партнерства», а також довготермінової моделі «СхП+» для країн, які досягли значного прогресу на шляху запровадження реформ у контексті Угоди про асоціацію/DCFTA, спрямованої на приєднання до митного союзу, енергетичного союзу, цифрового союзу та Шенгенської зони, а також майбутній доступ до внутрішнього ринку ЄС, інтеграцію з транспортними мережами ЄС, партнерство у промисловості, посилення участі в інших програмах та заходах, що проводяться агентствами ЄС, подальшу взаємодію у сфері спільної політики безпеки та оборони, негайні заходи, такі як додаткові односторонні тарифні преференції, конкретні терміни скасування роумінгових тарифів між країнами Східного партнерства та ЄС, розробка високопродуктивних широкосмугових мереж;

підкреслює важливість диверсифікації джерел імпорту та альтернативних газопроводів для забезпечення енергетичної безпеки;

підтверджує заяву глав парламентів від 11 березня 2018 року щодо загроз, що виникли в результаті проекту «Північний потік-2», в тому числі для енергетичної та екологічної безпеки держав—членів ЄС та їхніх східних партнерів, та ще раз підкреслює, що «енергетична безпека є ключовим елементом об’єднаної та процвітаючої Європи», і що не варто використовувати енергоресурси як елемент зовнішньополітичного шантажу;

бере до уваги загрозу, яку створює трубопровід «Північний потік-2» для безпеки не тільки регіону в цілому, але і Європейського Союзу;

підкреслює потенційні та багатогранні переваги транс’європейського дорожнього проекту Via Carpatia, а також проектів Via Baltica та Rail Baltica, а також Go Highway Гданськ—Одеса;

закликає стимулювати молодіжну співпрацю в спільних проектах України, Литовської Республіки та Республіки Польща.

Андрій ПАРУБІЙ,
Голова Верховної Ради України,

Вікторас ПРАНЦКЄТІС,
Спікер Сеймасу Литовської Республіки,

Станіслав КАРЧЕВСЬКИЙ,
Маршалок Сенату Республіки Польща.