Голова Красноріченської ОТГ Віталій Жувако (на знімку) демонструє дорогу і не приховує своїх почуттів — і радість, і певну гордість.

Його можна зрозуміти, адже стан дороги стає сьогодні показником якості життя населеного пункту, а отже, гості Красноріченської об’єднаної територіальної громади вже на під’їзді до селища будуть налаштовані на позитивні враження. А це не дрібниця.
Дороги до Красноріченського, можна сказати, не було: асфальт зірвано, яма на ямі. Розбили її важковагові машини, що возять зерно, а оскільки ремонту дорога не знала роками, то перетворилась на якийсь полігон для випробування автомобільної техніки. Словом, їхати нею — не лише машину не берегти, а й себе не поважати. Тому водії обминали цю дорогу і добирались до селища іншим шляхом.
Коли рік тому створювали Красноріченську об’єднану громаду й обговорювали її можливості та проблеми, тодішній голова обласної облдержадміністрації Юрій Гарбуз пообіцяв Жуваку відремонтувати цю дорогу обласного значення, яка на той час була для громади найболючішою проблемою. І, до честі керівника, слова свого дотримав. На початку жовтня в селище прийшла автодорожня техніка і почала роботу: повністю зірвала весь старий шар асфальту, а точніше, те, що від нього залишилось, і клала його по-новому. Товсту «подушку» скріплювали армованою сіткою, яка має захистити дорогу від розповзання та тріщин. Техніка нова, технології новітні. Дорожники працюють швидко, без затяжних «перекурів» і вже закінчують класти асфальт, після чого візьмуться за дренажні роботи. Отже, можна сказати, що Красноріченська ОТГ вже має до двох кілометрів нової, якісної і красивої дороги, яка, є надія, послужить довго.
— Я все життя мешкаю в селищі й пам’ятаю, як сорок п’ять років тому прокладали цю дорогу. За цей час кілька разів на ній проводили ямковий ремонт, але такого фундаментального оновлення ще не було. Дорога пролягає через наше селище на села Бараниківку та Голубівку і вважається трасою міжобласного значення. Здебільшого тут ходить важкий транспорт, який возить зерно з Троїцького, Білокуракинського, Біловодського районів. Там немає свого залізничного вузла, а у нас є залізниця — і завантаження, і відправлення. Тому всі їдуть до нас. Наші дороги й до цього були розбиті, а активний рух «допоміг» пришвидшити руйнівний процес. Перевантаження шляхів — це «болячка» всієї нашої країни, і ми тут не є винятком. Ось ОДА і прийняла рішення, виділила кошти та відремонтувала дорогу. Коли в селищі з’явилася сучасна дорожня техніка підприємства «Данко», населення спеціально приходило і спостерігало, як вона працює: зриває цілі пласти старого асфальту, переробляє їх і одразу вкладає. Оцінка робіт у людей була спільною: красиво, надійно, а головне — заощадливо. А ще будівництво дороги переконує мешканців у тому, що вони зробили правильний вибір, об’єднавшись у територіальну громаду.

Павло ВОРОНЦОВ.
Фото автора.

Луганська область.