Вирване коріння — таку назву має новий проект Національного музею історії України у Другій світовій війні, що розповідає про примусові переселення українців у 1944—1951 роках (депортації, вимушені еміграції, евакуації без повернення, трансфери, спеціальні військові операції). У пам’яті мешканців західноукраїнських сіл ці переселення закарбувалися як відплата радянської влади за протидію радянізації, небажання вступати до «трудодневого раю», підтримку українського національно-визвольного руху.
Наймасштабнішим став українсько-польський трансфер. Упродовж 1944-1946 років було насильно переселено 482 тисячі українців. Навесні 1947-го розпочалася жорстока військова акція «Вісла», у результаті якої з південно-східних регіонів Польщі до її північно-західних земель депортовано понад 140 тисяч українців і членів змішаних сімей. Останні «вирівнювання» кордону з Польщею («Акція-51») вирвали з корінням і переселили в засушливі південні степи України 32 тисячі осіб.
Представлені на виставці історії родин розповідають, як ламалося багатовікове життя, нищилася етнічна цілісність українців Польщі. У душі людей глибоко запало гірке відчуття кривди та особистої трагедії. «... Завантажили нас у товарний вагон, їхали майже місяць... Вигнали під відкрите небо... Не можна словами описати душевне потрясіння, розпач, коли роздивилися все навкруги...» — згадує з болем Петро Русиняк.
Матеріали 332 родин (1 436 осіб), мешканців села Ліскувате, які були примусово переселені на Донеччину, представлені вперше. Розділи виставки «Споришеві дороги», «Захід», «Евакуйовані назавжди» розповідають про виселення на Сибір членів родин оунівців і упівців, про так звані сільськогосподарські переселення, зокрема переселення у Дніпропетровську область мешканців сіл Русилова на Тернопільщині та Соб’ятина на Волині. Також про тих, хто шукав порятунку в нових регіонах або, відчувши загрозу з боку радянської влади, виїхав на чужину та став людиною «без держави», як родина Блаженнішого Любомира Гузара. У заході беруть участь члени депортованих українських родин, дослідники цієї теми та куратори. Теми проекту та матеріали презентуються вперше.
Катерина БАРАНОВСЬКА, співробітниця музею.
