11 листопада виповнилося сто років з часу завершення Першої світової війни (28 липня 1914-го — 11 листопада 1918-го), у якій брали участь 38 держав з населенням 1,5 мільярда чоловік. Під час неї загинуло понад десять мільйонів військових і цивільного населення, за іншими оцінками — більше 22 мільйонів.

Почесні краєзнавці України (на знімку зліва направо) Геннадій Гулько, Геннадій Бондаренко (голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України), Микола Якименко 11 листопада поклали квіти до пам’ятника загиблим у Першій світовій війні біля церкви Святителя Феодосія Чернігівського в Луцьку. На жаль, це був єдиний захід на території області, присвячений подіям сторічної давності.

Конфлікт мав вирішальний вплив на історію XX століття. Перша світова війна спричинила розпад чотирьох імперій: Австро-Угорської, Німецької, Османської і Російської. На мапі нашого континенту з’явилися такі країни, як Чехословацька Республіка, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Польська Республіка та Королівство Сербів, Хорватів і Словенців здобули незалежність. Війна сформувала підґрунтя для розпаду Британської імперії. Не до кінця вирішені сторонами завдання цього військового конфлікту спровокували початок Другої світової війни.
Волинь — частково в 1914-му, а здебільшого в 1915—1918 роках — стала ареною кривавих протистоянь. Найжорстокіші бої точилися на берегах річки Стохід. За різними даними, у боях на території області з обох боків загинуло від 350 до 400 тисяч воїнів, були втрати і серед цивільного населення. Десятки міст і сіл поруйновано, кілька сотень тисяч населення евакуювали в центральні губернії Російської імперії, на територію Австрії.
І сьогодні про події тих кривавих літ нагадують залишки окопів, ДОТів, стріляні гільзи набоїв і снарядів у них, численні військові кладовища. Найбільше таких некрополів біля села Тоболи Камінь-Каширського району, де поховані жертви битви на Червищенському плацдармі на річці Стохід.
Одне з таких кладовищ було поблизу храму Святителя Феодосія Чернігівського на Володимирській вулиці в Луцьку. В радянські часи військовий некрополь знесли, мотивуючи це необхідністю випрямити вулицю. В 2007 році благодійним фондом «Останній солдат» на церковному погості було встановлено пам’ятник. На його гранітній плиті українською та німецькою мовами написано: «На спомин про загиблих під час Першої світової війни солдатів Російської, Австро-Угорської та німецької армій, похованих тут, і на честь примирення між народами Європи».
На Волині, на території теперішніх Рожищенського і Локачинського районів, непоправних втрат зазнала російська гвардія. Дехто з істориків схильний стверджувати, що саме загибель еліти царських військ згодом призвела до зречення престолу Миколою ІІ і подальшого розвитку революційних подій у Російській імперії. Слід пам’ятати, що більше половини воїнів російської 8-ї армії, яка вела бої на Волині, були українцями.
В області не забувають про трагічні події Першої світової й намагаються правдиво висвітлювати її перебіг. Піднесені радянською владою успіхи так званого Луцького прориву (в радянські роки Брусиловського) тепер піддають справедливій ревізії. Адже кінцевої мети військової операції — взяття залізничного вузла Ковель — не досягли, а втрати російської армії були величезними. Історики повинні дати справедливу оцінку тим подіям. Герой чи авантюрист генерал Олексій Брусилов, який після жовтневого перевороту перейшов на бік радянської влади і був нею піднесений як визначний воєначальник?
Подіям тих років присвятили кілька історико-краєзнавчих конференцій і круглих столів, одним із організаторів яких став обласний осередок Національної спілки краєзнавців України. З ініціативи цієї ГО відновлено кілька військових меморіальних кладовищ часів Першої світової війни, видано книги.
З боями на Волині пов’язані долі таких відомих воєначальників того часу, як майбутній гетьман Павло Скоропадський, перший президент незалежної Фінляндії Карл Густав Маннергейм, перший керівник відродженої Польщі Юзеф Пілсудський, лідери білого руху в Росії генерали Олексій Каледін, Антон Денікін, Петро Краснов...
На жаль, події Першої світової залишаються поза увагою влади регіону. Тоді як Президент Петро Порошенко разом зі світовими лідерами відзначив у Парижі 100-річчя її завершення, в області не спромоглися хоч би якось згадати про цю подію на регіональному рівні. Тим часом наголошуємо, що саме Волинь стала однією з головних арен битв Першої світової війни на території тодішньої Російської імперії і активні дії на Східному фронті, зокрема на Волині, врятували тоді союзників від великих неприємностей у битві під Верденом (Франція).
Уроки тієї війни ми не маємо права забувати, історія застерігає нас від повторення подібних жахіть. Нагадуванням про це міг би стати Меморіал жертв Першої світової війни, питання про спорудження якого неодноразово порушували історики і краєзнавці Волині.

Максим СОЛОНЕНКО.
Фото надано автором.

Волинська область.